Це заняття пов’язане з ризиком. У підвалі є загроза напоротися на гострі предмети, провалитися в трясовину, склепіння підземного ходу може обрушитися на голову. Є й місця, досліджувати які не страшно. Наприклад, тунелі під залізничним насипом. Їх споруджують для руху пішоходів та автотранспорту, для дренажу дощових і талих вод (щоб вони не розмивали насип). Також тунелі під рейками служать екодуками, тобто переправою для диких тварин, а ще через них можуть пропускати труби комунікацій. Такі тунелі в Кропивницькому є, зокрема, біля залізничної станції Можарово, неподалік аеропорту, між Злодійською Балкою та Новою Балашівкою і на виїзді з Кропивницького в бік Новомиргорода та Малої Виски.
Тут тунель виритий якраз у балці, через яку
після опадів стікає вода. Через нього
можуть зрізати шлях між трасами Е-584 і
Е-50 негабаритні транспортні засоби (вантажівка не пройде) і то лише в суху погоду, бо в сиру дно тунелю
вкрите багнюкою. Унікальність цієї комунікації помічається лише тоді, коли пройти крізь тунель і
озирнутися назад, а потім ще раз повернутися на вхід. Цей прохід під коліями
нагадує латинського бога Януса, що мав одночасно два обличчя. З нижньої сторони
тунель викладений капітальною і добре
розшитою цеглою, а з горішньої портал покритий сірим бетоном. Те і інше явно
поважного віку. І всередині бетоном
покрита тільки половина проходу.
Порівняння
з Янусом тут вельми доречне, адже у перекладі з латини Ianua означає двері.
Янус вважається богом початку і кінця, входу та виходу. Чому в цього тунелю
кінці з кінцями і вхід із виходом так різко не співпадають по дизайну - загадка.
І вочевидь у рядових дигерів не вистачить знань, щоб її розшифрувати. Лише ледве помітний нерозбірливий
напис латиницею на бетонній стороні наводить
на здогад, що, можливо, з цим тунелем пов’язане переміщення військ під час
другої світової війни. А різне оформлення входу й виходу - або наслідок незавершеного
ремонту, або засіб маскування.
Ніна Даниленко