Це заняття пов’язане з ризиком. У підвалі є загроза напоротися на гострі предмети, провалитися в трясовину, склепіння підземного ходу може обрушитися на голову. Є й місця, досліджувати які не страшно. Наприклад, тунелі під залізничним насипом. Їх споруджують для руху пішоходів та автотранспорту, для дренажу дощових і талих вод (щоб вони не розмивали насип). Також тунелі під рейками служать екодуками, тобто переправою для диких тварин, а ще через них можуть пропускати труби комунікацій. Такі тунелі в Кропивницькому є, зокрема, біля залізничної станції Можарово, неподалік аеропорту, між Злодійською Балкою та Новою Балашівкою і на виїзді з Кропивницького в бік Новомиргорода та Малої Виски.
Тут тунель виритий якраз у балці, через яку після опадів стікає вода. Через нього можуть зрізати шлях між трасами Е-584 і Е-50 негабаритні транспортні засоби (вантажівка не пройде) і то лише в суху погоду, бо в сиру дно тунелю вкрите багнюкою. Унікальність цієї комунікації помічається лише тоді, коли пройти крізь тунель і озирнутися назад, а потім ще раз повернутися на вхід. Цей прохід під коліями нагадує латинського бога Януса, що мав одночасно два обличчя. З нижньої сторони тунель викладений капітальною і добре розшитою цеглою, а з горішньої портал покритий сірим бетоном. Те і інше явно поважного віку. І всередині бетоном покрита тільки половина проходу.
Порівняння з Янусом тут вельми доречне, адже у перекладі з латини Ianua означає двері. Янус вважається богом початку і кінця, входу та виходу. Чому в цього тунелю кінці з кінцями і вхід із виходом так різко не співпадають по дизайну - загадка. І вочевидь у рядових дигерів не вистачить знань, щоб її розшифрувати. Лише ледве помітний нерозбірливий напис латиницею на бетонній стороні наводить на здогад, що, можливо, з цим тунелем пов’язане переміщення військ під час другої світової війни. А різне оформлення входу й виходу - або наслідок незавершеного ремонту, або засіб маскування.
Ніна Даниленко