95-річний ветеран Олексій Сорочан про військову службу, поле і професію механізатора (ФОТО)

10.10.2023 | 21:17
203

“Мы  с тобой прошли полсвета. Если надо — повторим”,  - наразі ці рядки з відомої  фронтової пісні  не сприймаються “на слух”. Бо нинішні військовики  пересуваються  здебільшого на колесах. А ось для мого співрозмовника, який саме сьогодні, 10 жовтня,  відзначив свій 95-й день народження, вони близькі і зрозумілі.

  Колишній учасник бойових дій, гвардії старший сержант  окремого гвардійського учбового батальйону 9 – ої гвардійської роти Десантної Полтавської Червонопрапорної ордена Суворова дивізії, інвалід першої групи  Олексій  Сорочан має повне право сказати: “ Я пройшов дорогами війни”.

  Для нього вони почалися у  березні 1941 року разом  із призовом на військову службу,  яку проходив  у 213 окремому  учбовому стрілецькому  полку. Військову присягу приймав у  Павлограді Запорізької області, а вже 22 червня під час несення караульної служби дізнався про початок  війни. Каже,  що в жахнувся  від червоності  чорного вогню, коли загорілися українські села та нескошені пшениці в степах. .

  У складі військ ДругогоУкраїнського фронту наш земляк брав  участь у  Яссько-Кишинівській та Празькій  операціях, про участь у якій йому нагадує медаль «За звільнення Праги», а до того - в  оточенні і розгромі німецьких і румунських військ на річці Прут на державному кордоні з Румунією, звільняв землі  Молдавії,  Польщі, Угорщини,  Німеччини, Чехословаччини.

  У розмові ветеран війни  згадав, як жбурнув йому свою каску  в обличчя  у безсилій люті  гітлерівець під час одного із запеклих  боїв у 1944 році на  Сандомирському плацдармі, де нашим воїнам доводилося брати штурмом кожний опорний пункт німецького гарнізону,

  За участь у визволенні польської землі з фашистської неволі  старшому сержантові Олексієві Сорочану  було вручено медаль « За бойові заслуги».

  В архіві мого співрозмовника  зберігаються нагороди: ордени Червоної Зірки, Великої Вітчизняної війни першого ступеня,  «Захисник Вітчизни», медалей «За бойові заслуги», «За звільнення Праги»,  «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.», Жукова,  «Захиснику Вітчизни». А ще -  дивом уціліла з війни  Бойова характеристика на  гвардії старшого  сержанта Сорочана Олексія Гавриловича, 1921 року народження, у якій зазначається наступне: «Тов. Сорочан О.Г., перебуваючи в окремому гвардійському учбовому батальйоні 9 –ї гвардійської роти Десантної Полтавської Червонопрапорної ордена Суворова дивізії з 23 травня 1944 року по 16 березня  1945 року на посаді командира мінометного відділення,  проявив себе як енергійний, дисциплінований, сміливий командир. Так, у боях по ліквідації ворожого угрупування 6 лютого  1945 року зі своїм відділенням переслідував велику групу ворога, знешкодивши 23 гітлерівців та взявши  у полон 15 осіб. Раніше тов. Сорочан був нагороджений медаллю «За бойові  заслуги» Командир спеціальної роти гвардії капітан Лебедянець».

  Своє мирне життя після демобілізації з армії  1946 року  по відновленню сільського господарства вчорашній воїн-визволитель  Олексій Сорочан  розпочав помічником комбайнера на кіровоградській землі.


   За його словами, у ті важкі  50-60-ті роки сельчани вручну, по декілька разів за сезон,  висапували поля, забезпечували врожаї зернових культур, цукрових буряків, високу продуктивність громадського тваринництва. Роботи вистачало всім: і дорослим, і дітям. Ще більше додалося її після об’єднання у селі Федорівка Кіровоградського  району трьох місцевих господарств:

«Перемога»,  імені Сталіна та імені  Молотова в один  колгосп– імені  Боженка,  у  розпорядженні  якого було 4259  га сільськогосподарських угідь, з них 3846 гектарів орної землі, налічувалися 31 трактор, 15 комбайнів, 14 вантажних автомобілів, достатня кількість сівалок та агрегатів для чистки зерна. Колгосп мав свою птахоферму, спеціалізувався на відгодівлі свиней  чисельністю  від 7 до 15 тисяч. У Федорівці  було проведено водогін, побудовано  приміщення двоповерхової школи  на 320 місць та дитячого садка, майстерню, гараж, гуртожиток, їдальню, пекарню та лазню.

 - Я завжди гордився професією механізатора, якій присвятив чи не все трудове життя – 38 років, маючи 45 років загального  трудового стажу, - каже старенький. -  Хіба можна розповісти про почуття, які вкрай переповнюють душу, коли тримаєш у руках тепле стерно комбайна - і наче по морю пливеш з однією думкою: зібрати  з поля  всі зернини, бо це – врожай?!  Був час,  коли в день здавали  по 22 -28 тонн зерна. За високі показники в роботі  був нагороджений  іменним годинником,  почесними знаками  переможця соціалістичного змагання, був  ударником  кількох  п’ятирічок. У пригоді стали і технічні знання, які отримав після закінчення навчання у 1953 році  Олександрійського  училища механізації сільського господарства. На ті часи за  механізаторами закріплювали поля площею 100 гектарів.  Ми розуміли одне: якщо воно не готове до засіву –  технікою на  поле не заїдеш. Особливу увагу  я приділяв дотриманню правил техніки безпеки під час збирання врожаю. На моєму комбайнові  «Нива» завжди стояла  бочка з водою, чотири ряднини  та стільки ж мітел.  Випадків  загоряння техніки в полі  у  моїй практиці не було.  Пригадую відрядження до Кемеровської області для  надання допомоги місцевим механізаторам у збиранні врожаю.  Після розвантаження техніки на залізничній станції  з назвою «Тайга»  вісімнадцять кілометрів добиралися своїм ходом до місця відрядження.  А хіба можна забути той час, коли  при десятиградусному морозі доводилося  обробляти три поля площею по 10 -15 га?  Тоді ж  захворів на ангіну. Мені порадили  взяти цибулину,  розтерти  на сік та змішати  з 98-градусним спиртом -  і  як рукою зняло. А ще згадую запах свіжоспеченого пирога вагою п'ять кілограмів. Такі події – на все життя!

  За свій довгий вік учасник бойових дій Олексій Сорочан  переніс три інсульти, втратив  сина та дружину, з якою прожив у любові та злагоді 60 років. Нині живе  разом з дочкою Валентиною  та  зі  спогадами про минуле і  надіями про  закінчення війни на сході України.

 Анатолій Саржевський
Фото автора та з домашнього архіву Сорочана


15.11.2023 18:02
У Кропивницькому така зима, що пальми розквітаютьПам`ятаєте, ми робили у школі такі ліхтарики?До когось прийшла білочка)Настійкіші квітиПридивіться, на стіні силует людиниКреативно
15.11.2023 17:15
У День Гідності та Свободи відбудеться покладання квітів.Про це повідомила в.о. начальника відділу з питань внутрішньої політики міської ради Кропивницького, Оксана Горбенко, інформує "Акула".За її...
15.11.2023 17:00
У Крoпивницькoму, через відсутність квoруму, не відбулoся чергoве засідання Фoртечнoї (Кірoвськoї) райoннoї у місті Кірoвoград ради. Прo це пoвідoмляє "Акула", з пoсиланням на "Мандарин- Ньюс". ...
15.11.2023 16:45
У Кірoвoградщині прoвели вибіркoві лабoратoрні дoслідження прoб питнoї вoди за пoказниками якoсті та безпеки. Прo це пoвідoмляє Кірoвoградський oбласний лабoратoрний центр, передає "Акула". ...
15.11.2023 16:15
Рeєстрaція нa ЗНO у 2017 рoці тривaтимe трoхи більшe місяця – з 6 лютoгo дo 17 бeрeзня. A сaмі тeстувaння відбувaтимуться з 23 трaвня дo 16 чeрвня. Тaким чинoм, нaступнoгo рoку ЗНO рoзпoчнeться...
Дендропарк