АКУЛА MEDIA
Кропивницький, культура, театр, вистава

Зілля з Поділля має велику силу

14.05.2018 | 16:00
232

Якось не дуже помітно, без особливого рекламного розголосу та резонансу, пройшли у нашому місті короткі гастролі Вінницького музично-драматичного театру імені М.Садовського. Ми звикли до літніх гастролей відомих колективів, їхніх приїздів на театральні фестивалі. Але цього разу усе було досить буденно і складалось враження, що більшість глядачів з перших хвилин вистави навіть не зрозуміли, що на сцені – гості, а не їхня рідна театральна трупа.

Вінничани привезли нам дві вистави – комедію «Занадто одружений таксист» та романтичну драму «У неділю рано зілля копала…» за відомим твором Ольги Кобилянської. Власне, обізнаний театрал, який пам’ятає  подільський театр з кількох останніх «Вересневих самоцвітів», міг би вгадати почерк режисера насамперед у романтичній драмі, на якій би хотілось зупинитись детальніше. А найхарактерніша ознака цього почерку народної артистки України,  Таїси Славінської – дотримання  авторського тексту та активне й  майстерно-філігранне використання хореографії для увиразнення головної теми п’єси, характеру героя чи навіть  дотримання сюжетної лінії. Часом вона використовує  якийсь характерний рух, як художник, на перший погляд, малопомітний штрих, але без нього  загальна картина  втрачає певну естетичну довершеність.

 І якщо, скажімо, у її постановці «Лісової пісні» Лесі Українки, яку у Кропивницькому бачили під час минулих «Вересневих самоцвітів», хореографія стала мало не головним героєм, то у романтичній драмі «У неділю рано зілля копала…» вона зайняла належне, естетично-вмотивоване місце.  Сюжет п’єси (автор Неда Неждана «В одному тілі дві душі…») – класичний і добре відомий. Але далеко не одновимірний, і досить складний для театральної інтерпретації, тим більше гастрольного варіанту, коли громіздкі декорації стають тягарем.  Тут же зуміли обійтися мінімум їх (художник-постановник – Ірина Лупащенко), використавши світлове зображення, але картина вийшла  досить чуттєвою і переконливою.


 На жаль, про гру конкретних акторів (а вона була досить експресивною і цікавою) сказати важко: практично усі головні ролі дубльовані, а у програмці не вказано – хто саме того дня був на сцені.  Подібна проблема (або й просто відсутність програмок, як таких) постійно виникає  не лише під час гастролей і фестивалей, а й у нашому стаціонарному театрі. Здається, це вважають справою другорядною. Хоча це не так – коли ближче знаєш акторів,  сценічне дійство сприймається ще з більшим інтересом.

Трохи підводив і звук.  Після перебудов і реконструкцій наш театр, на жаль, втратив закладену ще у позаминулому столітті, звукову досконалість. Тому  він був то занадто голосним, то дуже тихим.

Та загалом виставу   вінничан у нашому місті сприйняли дуже тепло, віддавши належне її естетичному довершенню: мистецьке зілля з Поділля  таки має велику силу.


Світлана Орел


10.09.2018 16:37
Це – кінець цитати з фільму українського режисера Тараса Томенка «Будинок «Слово». А смисл її у тому, що в 30-их роках минулого століття не лише в літературі, а у всій українській культурі перед...
22.08.2018 12:31
У селі Цибулеве Знам'янськoгo райoну, на теритoрії «зеленoї» садиби «Гайдамацька Січ», відбувся райoнний Фестиваль нарoднoї твoрчoсті «Чута-Фест». Прo це пoвідoмляє прес-служба Кірoвoградськoї...
25.07.2018 11:31
Літній міжнaродний фестивaль-конкурс мистецтв дитячої тa юнaцької творчості "Inter Fest Kiten" пройшов з 8 по 15 липня нa території телевізійного дитячого тaбору "Рaзом", який розтaшовaний нa ...
20.06.2018 12:00
У художньо-меморіaльному музеї О.О. Осмьоркінa відкрилaся персонaльнa вистaвкa зaслуженого художникa Укрaїни Aндрія Нaдєждінa, присвяченa 55-річчю від дня його нaродження, передaє "Aкулa". В...