АКУЛА MEDIA
Кропивницький, письменник, Матівос, стаття

Залишатися собою

12.04.2018 | 17:00
141

Чим  вимірюється  людське життя? Багато хто вважає – статками, майном. І накопичує його всіма правдами й неправдами, щоб потім опинитися на цій горі нажитого з спустошеною душею, зачерствілим серцем і без відповіді перед вічністю. А вона буде тільки тоді, коли  людина йде у житті своєю дорогою, призначеною їй долею і Богом, реалізовує ті здібності, таланти й можливості, що їй даровані, віддаючи їх світові і людям. Напередодні поважного ювілею нашого колеги, заслуженого журналіста України, почесного краєзнавця  Юрія Матівоса, можна сказати, що його життєвий шлях саме такий.

  Журналіст і історик, автор тисяч статей, десятків книг, він усі свої знання, здобутки, дослідження вкладає, як господар найміцніші камені у фундамент, у світоглядну основу  нинішнього і майбутніх поколінь українців. Факт до факту, свідчення до свідчення, а між ними й якесь архівне відкриття – краєзнавча кладка Юрія Матівоса (а у юності він встиг попрацювати і будівельником) дає нам надійну опору: ми не зайди на цій землі, наша історія багата, різноманітна, часто трагічна, але й славна, але й цікава.

  Уже бестселерами стали кілька перевидань його історичної розвідки -- «Місто над сивим Інгулом»,  надзвичайно фактологічно насиченої «Вулицями рідного міста», по-своєму сенсаційної – «Тарасові шляхи Приінгулля».

  Він, кому в дитинстві ще доводилось зі сцени читати вірші про Сталіна,  а в університеті конспектувати класиків марксизму-ленінізму, чий батько був репресований, а дядьки брали участь ще у фінській війні, кому в дитинстві довелося виходжувати поранену матір, а підлітком писати листи Сталіну, аби дізнатись правду про батька, дуже далекий від ура-патріотизму. Але він твердо знає: Україна тільки тоді здобудеться на успіхи, коли усвідомить сама себе, коли чітко намацає свій корінь і міцно стоятиме на ньому, коли наше культурне,  топонімічне та інформаційне довкілля не нагадуватиме багатовекторний хаос, а підтримуватиме чітку конструктивну напрямну творення.


  Свого часу певним відкриттям стала його знахідка-згадка про те, що першими роками після заснування наше, тоді майбутнє місто, мало серед  інших і назву Новокозачин. Чим не нова українська назва для міста? У кінці 90-их, на початку 2000-их, у палких дискусіях, які час від часу спалахували на цю тему, його не почули. Коли ж півень декомунізації нас клюнув у саме тім’я (хоч і забув про яйце Кощея – імперський слід), кон’юнктура склалася по-іншому. І у почесного краєзнавця вистачило розуму й витримки, не  впиратися, й не зчиняти скандалу, а …поступитися. На жаль, у наш час, вражений гіпертрофованою амбіційністю це трапляється нечасто. До честі ювіляра, йому це вдалося. І він виграв! Бо ще один скандал тільки б відсунув у часі появу нової української назви міста.

  Та це зовсім не означає, що Юрій Миколайович  відійшов від палких дискусій! Його слово влучне, думка гостра, а перо, чи то пак, клавіатура небайдужа і актуальна. Він завжди залишається собою.

Світлана Орел


20.04.2018 18:00
Квіти навесні — святкове вбрання природи, символ її пробудження від зимового сну, зародження нового життя. Вони такі різні, але всі прекрасні по-своєму. Особливо, тюльпани. А де, як не у...
20.04.2018 17:45
Близько 50 художників з усієї України з’їхались сьогодні до кропивницького Дендропарку, щоб взяти участь у відкритті третього Всеукраїнського Весняного пленеру. Про це йдеться на сайті парку...
20.04.2018 17:28
Пожежа сталася сьогодні, 20 квітня близько 16:22 на номер Служби порятунку 101 повідомлення про пожежу на території ринку Босфор.На місце події було направлено чотири автоцистерни, автодрабину,...
20.04.2018 17:00
Прoстoта oфoрмлення та дoступність кредитування автo у ПриватБанку надали мoжливість 111 жителям oбласті стати щасливими власниками oмріяних автівoк, передає «Акула». ПриватБанк значнo рoзширив ...
20.04.2018 16:30
Гoспoдарчу сумку із забoрoненими предметами працівники Oлександрійськoгo відділу пoліції, спільнo з кoлегами зі Служби безпеки України в oбласті, виявили під час санкціoнoванoгo oбшуку на гoрищі...