Кіровоградщина, Аджамка, Богуненко, радіотехніка, КДБ, колекціонер

Василь Богуненко: любов до радіотехніки привела в дім КДБ

12.10.2018 | 16:00
887

Герой історії неймовірна людина. Він захоплюється класичною музикою та джазом з дитинства. Грає на музичних інструментах, передає свій досвід дітям, які є переможцями багатьох конкурсів. Також в житті Василя Даниловича присутня фотографія та колекціонування старої радіотехніки.

Про свої, трішки "непослідовні спогади" розповів Василь Данилович.

...З  дитячого садка ще пам'ятаю, був патефон і декілька платівок до нього. Починали свій "робочий" день з Гімну Радянського Союзу. С початку просто слухали, а потім і голосно співали, хто сильніше. Найулюбленіша мелодія була "Севастопольский вальс". Ми її і співали і танцювали. На той час у селі в садках музкерівників не було. За час  перебування в дитсадку ми переїжджали з одного будиночку до іншого чотири рази. Аджамка була райцентром і не вистачало приміщень для райорганізацій і житла керівництва. 

Коли мені було 2,5 років, батько працював тоді на шахті в Комі СССР в м. Інта. Пам'ятаю вокзали, полустанки, мама бігала за квитками, за кип'ятком, а я повинен був берегти наші речі. Чемодан, сумка і сєтка, як тоді говорили. На полустанках носили по вагонах огірки, гриби, окрошку... Чітко врізалась в пам'ять Москва з автомобільними гудками, метро. В Мавзолей ми не ходили. У 37 році мого діда розстріляли, як ворога народу, а потім ще голодовка 33 року і в нашій сім'ї знали хто такий Ленін, і що таке комуністи. Потім Ленінград, Заполяр'я - білі ночі. Шахтарське місто Інта з дерев'яними тротуарами, великими комарами. Батько брав мене з собою на шахту і опускалися в забій на глибину 1800 метрів. Пам'ятаю металеву корзину, яка з гуркотом опускалася вниз і тільки мелькали горизонтальні освітлені штреки...

...шкільні роки та каша з тушонкою.

Потім шкільні роки. Хороша перша вчителька Шаповалова Феня Яківна.  Політика до нас торкалася лише тим, що хліб був чорний, твердий і з кукурудзи. Запам'яталися тільки сірникові етикетки (ми їх колекціонували) на них були зображені П'ятирічки розвитку народного господарства СРСР. А в 64 році у нас на тому місці, де була Сільгоспхімія стояли військові машини по перевезенню врожаю. На цих військових, говорили, - партизани. Ми по сусідські були піонерами - героями у цих партизанів. У нас була почесна місія знімати пробу каші з тушонкою на польовій кухні. І ось одного дня нас здивував політрук цієї частини. З ранку з палатки, у якій була так звана "Ленінська кімната" доносилась лайка і вилітали портрети і книги Микити Сергійовича Хрущова. Виявляється вже прийшов до влади Брежнєв... Було дивно, як це людина вчора хвалила "Святого Микиту, а вже назавтра кардинально поміняла погляди і дії"... Але ще не все розуміли...

В ті часи вчителем музики був Коваленко Онопрій Савельович. Перший урок співів справив на нас великий вплив. Вчили пісню: "На дорозі я знайшов казаночок, А у тому казаночку мідний грошик я знайшов. От як я ішов,  От що я знайшов..." Після того ми з місяць займалися пошуками мідяків на дорозі...

Василь Данилович з четвертого класу навчався грі на баяні, а з п’ятого – на кларнеті. Грав в оркестрі на весіллях, урочистостях, семінарах, іноді навіть на похоронах. Також оркестр займав перші місця на районних та обласних конкурсах. Ще й заробляв, то ді ще хлопцем, "солідний капітал" - два карбованці за кожне свято.

Десь з 11 років ми почали цікавиться новинками техніки. Так як моє дитинство пройшло у бібліотеці, де працювала мама, то вже читати любив з ранніх літ. Найулюбленіше -  журнал "Радіо", який тоді отримувала бібліотека.  Пам'ятаю ще в 1957 році, коли запустили  перший штучний супутник Землі, всі, хто мав інтерес, чи якесь відношення до радіо почали будувати приймачі для прийому сигналів супутника. У бібліотеці старші  читачі збирались і обговорювали цю тему, сперечалися. Мене  повів до себе додому  Андріяшевський Олександр, який став моїм першим наставником з радіосправи. Тоді ми в тріскоті ефіру слухали позивні супутника. Треба сказати, що аматори радіо були на крок попереду за промисловість і навіть військових. В той час, коли аеродром Канатово вів зв'язок на середніх хвилях, Сашко Андріяшевський зробив передавач і приймач на УКХ (ультра коротких хвилях). Ми зв'язувалися з різними країнами за якихось сім кілометрів від аеродрому, а вони нас не чули, не було в них тоді такої ще радіоапаратури.

Пізніше, діставши рацію від БМП, якою зв'язувались приблизно на 20-30 км ми після мінімальної її переробки і зробивши спеціальні антени хлопці зв'язувалися цією рацією з десятками країн, в тому числі з Японією, США, Аргентиною ну і звичайно ж з усією територією СРСР. Політ Гагаріна в 1961 році і наступних космонавтів ще більше змусили  займатися радіо, цікавитись астрономією. В бібліотеці були зачитані до дірок фантастичні і технічні книги. Журнали "Знание - сила", "Техника  молодежи", "Юній техник", "Приложение к ЮТ".

Десь в тому ж віці зацікавилися фотографією. У садибі Згуровських побудували будиночок, Віктор Ухань випросив у батька трофейного німецького фотоапарата на тринозі, і ми почали свої перші кроки у фото. Потім були вже простенькі фотоапарати "Зміна-2", Москва, Феди, Зорький, Зеніти, Київ та ін. Це була любов на все життя. Звісно сучасне фото  не дає таких емоцій, як проявлення фото при червоному світлі, як у розчині проявнику на фотопапері повільно з'являвся фотовідбиток... З четвертого класу мені купили баян "Донбас" і повели в Будинок піонерів і школярів на студію баяністів, якою керував великий митець і ентузіаст Грозан Анатолій Васильович. А з п’ятого класу батько повів до керівника шкільного духового оркестру Корсуненко Василя Тимофійовича. Таких спеціалістів я потім мало зустрічав навіть серед професіоналів.


Це було влітку, я вже знав ноти, вчитель показав мені  аплікатуру кларнета і дав завдання на літо вивчити основні твори для оркестру. Це були вальс Берізка, танго "Тиша", "Срібні струни", "Журавлі" марш Скорий, Гімн СРСР та України, Румба, "Марічка", і звичайно похоронні марші.

Трапився такий казус: я живу напроти лікарні, і одного разу в кущах "пищав" на кларнеті похоронний марш, аж тут прибігає санітарка і каже мені: "Синок, там дядькові якраз почали робити операцію і він просив, щоб ти  поки-що не грав похоронний марш.

Потім було музичне училище, військовий оркестр в Києві, заочне навчання після армії (служив  у Києві у військовому оркестрі) в Олександрійське училище культури (вивчав народні інструменти та духові). Робота в Будинку культури, Будинку піонерів, музичній школі. Але радіо інколи навіть переважало основну спеціальність.

Колекціонування у Василя Даниловича, то з дитинства. Спочатку сірникові етикетки - діти по них знали скільки і в якій п’ятирічці (ще була семирічка)  країна видобувала вугілля, руди, електроенергії та інше. Марки і значки давали неоціненні знання в історії та географії. Була пізніше мода колекціонувати ікони.

В мене була достатня колекція моя і мого кума Горбатюка Володимира, який зараз є кобзарем на могилі Т.Г.Шевченко. Ці ікони ми передали в Аджамську церкву. Ну а найближча мені колекція - радіоприймачі.

Перше знайомство з експонатом пройшло у мене років у п’ять. У бабусі висів рупор, круглий, чорний, його в народі називали - "Бриль" Коли її не було вдома, я його зняв зі стіни і довго вивчав. Нічого не зрозумів, але трохи покрутив гвинта посередині і "бриль" загорлав сильніше.

Потім мені дісталась радіола "Рекорд - 53" Це вже був серйозний на той час апарат. Років зо два він терпів мої дослідження і допоміг трохи розібратися в основах радіотехніки.

Величезну роль у  технічному розвитку мав Будинок піонерів і школярів. Були гуртки радіо, радіоконструкторів, ракетомодельний, автомодельний, судомодельний, авіамодельний, умілі руки, та цілий ряд музичних гуртків, а також фотогурток. Вже пізніше Василь Богуненко керував у Будинку піонерів і фотогуртком, і колективною дитячою радіостанцією. Це все завдяки тому, що в свій час сам відвідував ці гуртки.

Ідея колекціонування радіо виникла після того, як ікони були передані в церкву і вільний час покрився вакуумом. Невдовзі на горищі колекціонер віднайшов свою стару радіолу "Рекорд-53", реставрував її і поставив  в кімнаті на видне місце. А потім якось само собою почали з'являтися інші екземпляри радянські, трофейні німецькі телефункени і багато інших. Сабо, Марконі. Але задачу вже собі поставив - зібрати якомога більше радіоприймачів виробництва СРСР від першого "Радіоліна" 1924 року до 1974 року за 50 років. І основа - це приймачі для населення. Військова апаратура була окремо.

Мій друг дитинства Григорій Придибайло був мозковим центром радіоаматорського руху в Аджамці. Він розробляв, ми створювали радіоприймачі, перебудовували стару списану радіотехніку.

Коли Василь Богуненко став досвідченим радіолюбителем, то виходив нв зв’язок з принцем Саудівської Аравії. Колись захоплення Василя Даниловича привело в дім Комітет державної безпеки (КДБ). Довелося пояснювати де взяв, навіщо...

В Колекції Василя Даниловича безліч експонатів: "бриль", СВД-9, радіола "Урал", приймач "Фестиваль". Найдорожчий приймач в колекції фірми "Marconi" 1937 року випуску та найстаріший – "Telefunken" 1926 року випуску. Багато експонатів із своєї колекції Василь Данилович купив, деякі подарували.

З роками дещо зі своєї колекції довелося продати, але улюблені залишилися.

Прaвильно кaжуть, що, якщо людинa тaлaновитa, то тaлaнт у неї бaгaтогрaнний. Однaк вонa повиннa ще зуміти розвинути в собі всі ці дaрувaння, відшліфувaти свої здібності і прaвильно скористaтися ними з користю для себе і для людей. Василь Данилович Богуненко професіонал своєї справи. Лише важкою працею, навчанням він досяг результатів. Ентузіаст, громадський діяч, колекціонер, викладач, музикант. Можна довго перераховувати усі здобутки і досягнення цієї неймовірної людини, але головне, що свої вміння та знання він передає дітям. Його люблять, знають далеко за межами рідного села та поважають.

Аліна КАТЕРИНЧУК.  
21.07.2019 12:25
В селі Ганнинське Кропивницького району станом на 12 годину 12 разів проголосували без паспорту.Про це повідомила координаторка опори в області під час другої сесії виборчого марафону Зоя Лебідь,...
21.07.2019 09:33
У Кропивницькому всі виборчі дільниці відкрились вчасно, порушень не зафіксовано.Про це під час марафону, що традиційно проходить у прес-клубі в день виборів повідомила Вікторія Талашкевич, передає...
20.07.2019 12:33
В Олександрії рятувальники допомогли потрапити жінці до квартири.Про це повідомляє прес-служба управління ДСНС області, передає "Акула".Жінка залишила 11-місячного малюка самого вдома на деякий час,...
20.07.2019 11:00
Сьогодні у кропивницькому Дендропарку на гостей чекає розважальна програма на африканську тематику.Про це "Акулі" повідомили в прес-службі парку.У програмі: пізнaвaльний квест, aктивнa...
20.07.2019 09:30
19 липня збройні формування Російської Федерації та її найманці 26 разів порушили режим припинення вогню. З них 11 разів – із застосуванням забороненої Мінськими угодами зброї – артилерійських систем ...