Україна, росія, євросоюз, інвестиції, економіка

Україну врятує смілива Європа та російські гроші

12.05.2014 | 16:44
1178

«Хвиля» опублікувала матеріал, в якому мова йде про ще один варіант виходу України із суспільної, політичної та економічної кризи. Пропонуємо його увазі наших читачів.

Вчорашній «референдум», організований сепаратистами східних областей України, приніс очікуваний результат. Його і Росія, і прихильники українського «федералізму» можуть вважати ударом по українській владі, але він (у разі наявності в Києві і в Європі в цілому достатньої політичної сміливості) принесе куди більше проблем Росії, ніж Україні.

На мій погляд, високий відсоток тих, хто виступив за фактичне відокремлення від України Луганської та Донецької областей відкрив перед чинним українським урядом небувалий шанс на... створення повною мірою процвітаючою європейською України.

Враховуючи, що в. о. президента Олександр Турчинов не претендує на обрання главою держави на майбутніх виборах, а у Верховній Раді домінують проєвропейські сили, ніщо зараз не заважає Україні здійснити радикальний політичний маневр. Суть його полягає в тому, щоб визнати результати референдуму і оголосити суверенітет України над Кримом і східними областями країни втраченим. Встановити межу між Україною і новоутвореними «народними республіками», тимчасово заборонивши в'їзд громадян з цих регіонів в Україну. Припинити стягування там податків та виплату пенсій, допомог і дотацій, евакуювати ті підрозділи збройних сил і силових структур, які зберігають вірність Києву. Внести поправки до ст. 133 Конституції України щодо кількості суб'єктів, що входять до неї, і визнати ст. 134-139 такими, що втратили чинність. А далі припинити повноваження народних депутатів України від відокремилися східних регіонів.

Радикальний, але розумний

Наслідки цього кроку, що на перший погляд здається божевільним, виявляться дуже суттєвими.

По-перше, проблема «багатонаціонального характеру» країни зникне сама собою: частка російського населення скоротиться з 17,4% на початок 2014 до менш ніж 11,5%, «прагнення до Росії» і «регіоналізація» знімуться з порядку денного.

По-друге, з відходом Луганська та Донецька обсяг коштів, що перераховуються Києвом з республіканських бюджетів на дотування цих регіонів, скоротиться на 45%. Будуть також вивільнені більше 2,3 млрд. дол. дотацій вугільної галузі, а обсяг споживаного країною газу скоротиться на 9,8 млрд. куб. м на рік, або майже на 20%.

По-третє, Україна стане набагато більш «проєвропейської» країною – як через більшу національно-культурну монолітність, так і у зв'язку з очевидною зв'язкою в громадській думці відділення східних регіонів з впливом Росії на цей процес. З населенням у 37800000 чоловік Україна виявиться сьомою за чисельністю жителів країною Європи, трохи менш населеною, ніж Польща, – і тому міркування європейців як про її розміри, так і про її розділеність і потенційну конфліктність виявляться безпідставними.

Росії – головний біль

Росія ж отримає не тільки Крим, який буде обходитися їй в мільярди доларів щорічно, але і «нове Придністров'я» з населенням в 6,6 млн. і повністю неконкурентоспроможною економікою.

Вугілля Донбасу не потрібне Росії. У 1985 році в Донецькій області видобувалося понад 65 млн. т вугілля, торік видобуто 37 млн. ​​т. Але при цьому в Ростовській області за той же час відбулося падіння видобутку з 31 млн. до 5 млн. т. Це означає, що в умовах російської економіки вугілля в таких обсягах не потрібне, дві третини донецьких і луганських шахт будуть «в Росії» закриті, а сотні тисяч людей опиняться без роботи.

Навряд чи московські олігархи зрадіють конкуренції з боку маріупольських металургійних і вагонобудівних заводів. Їм буде набагато важче збувати свою продукцію. А будучи російськими експортерами, виходити на зовнішні ринки їм буде дуже непросто через санкції. Тому можна бути впевненим у тому, що колишній схід України стане для Росії колосальної головним болем і величезною «чорною дірою», яка, за моїми підрахунками, буде вимагати не менше 20 млрд. дол. на рік – безвідносно до того, чи стане він частиною Росії або задовольниться статусом Південної Осетії і Абхазії.

У цих місцях будуть поховані і російська імперська ідея, і російський євразійський проект, так як ні Білорусь, ні Казахстан не зможуть далі зміцнювати інтеграцію з Москвою при відкритій її експансії на «російськомовні» території. Путінський Drang nach Westen захлинеться.


Сміливіше, Європа!

Наступний крок, однак, видається найважливішим і буде залежати не тільки від нового українського керівництва, а й від його західних партнерів. Після того як Україна отримає нового президента на виборах 25 травня, які слід провести без участі колишніх східних областей, і після проведення дострокових виборів у Верховну раду, які новий глава держави зможе оголосити негайно, зважаючи на зміни, що відбулися в країні через відділення Криму і східних областей, Києву слід попросити у Європейського союзу статусу кандидата на вступ до ЄС, а у керівництва НАТО – прийняття до альянсу.

Більше того, мені здається, що керівництво Європейського союзу має не тільки надати Україні статус країни-кандидата, але в самий короткий термін (бажано до кінця 2014 року) затвердити «дорожню карту» приєднання до ЄС і оголосити дату прийняття України до Європейського союзу як повноправного члена.

Скептики скажуть – цього ніколи не станеться: у ЄС багато проблем і мало грошей, йому потрібно рятувати середземноморські країни і підтримувати вже прийняті держави Східної Європи, крім того, європейцям не хочеться псувати відносини з Росією, радикально наближаючись до її кордонів. Однак при найближчому розгляді ситуація виглядає інакше.

Головна проблема для сучасної України – це, безсумнівно, фінанси. Країна має торговий дефіцит в 8,5 млрд. дол. за підсумками 2013 року. Обсяг державного боргу перевищує 73 млрд. дол. При цьому роки олігархічного правління і злочинного режиму не пройшли безслідно: інвестиції в розвиток інфраструктури та реального сектора були мінімальними, система соціального забезпечення перебуває в катастрофічному стані.

Захід і міжнародні фінансові інститути готові дати Україні до 30 млрд. дол., але більша частина суми піде на покриття боргів та оплату російського газу – при цьому умовою її отримання стануть нові «ліберальні» реформи в дусі МВФ, яких країна просто не витримає. Тому я переконаний, що запорукою порятунку України може стати тільки приплив приватних інвестицій з-за кордону. Причому я навіть можу сказати, звідки саме.

Інвестиції зі сходу

У березні 1998 року ЄС розпочав офіційні переговори з Польщею про прийом її в члени Союзу. Країна вступила до Європейського союзу 1 січня 2004 року. За минулий між цими подіями час приплив прямих іноземних інвестицій в Польщу склав 52 млрд. дол. У разі, якщо ЄС оголосить про прийняття України, цей потік виявиться ще більшим, і прийде він... з сходу.

Сьогодні російські бізнесмени масово виводять капітали з країни, побоюючись диктату силовиків, свавілля влади, рецесії  а тепер ще й санкцій. Тільки за перший квартал цього року з Росії пішло 55 млрд. дол., і процес триває. Але в Європі чи Америці вітчизняні підприємці зможуть жити лише як рантьє: позначиться невміння працювати по-західному, не кажучи вже про конкуренцію і податки. Якщо стане ясно, що Україна скоро буде Європою, то немає сумніву в тому, що як мінімум чверть з капіталу Росії «припаркується» там.

Чому б і ні? Активи дуже дешеві, законодавство ліберальне, кордони з ЄС відкриті, захист власності гарантована в майбутньому Брюсселем – і при цьому в країні говорять на вашій мові, а бізнес-традиції поки схожі на російські.

Купити дешеві підприємства, продовжити активний бізнес – і автоматично отримати в майбутньому європейську компанію і стати громадянином ЄС: що може бути кращим? У результаті російські бюджетні гроші будуть закопуватися в шахти Донбасу і закатуватись у дороги Криму, а приватні – працювати на розвиток країни, яка колись керувала цими областями.

Крим і Донбас втрачені для України – це сьогодні варто визнати як даність. Але невдало проведений бій – ще не програна війна. Брестський мир, укладений більшовиками в 1918 році  здавався катастрофічним з точки зору масштабів втрачених територій, але через три роки Червона армія вже підходила до Варшаві. Може бути, Путін сьогодні і вважає себе Наполеоном, але в силах українців і європейців перетворити його кримський тріумф у нове Бородіно, а Україну – в нормальну європейську державу. Для цього потрібно небагато: припинити розповідати казки про «європейськість» українців і визнати цю європейськість на ділі, зробивши Україну 30-м членом ЄС не пізніше ніж через десять років.

В'ячеслав Іноземцев

01.07.2019 08:25
У Кропивницькому кандидат від «Слуги Народу» запропонував підписати Меморандум про чесні вибори колегам. Про це Олександр Дануца написав на своїй сторінці у Фейсбуці, передає «Акула». За...
29.06.2019 13:15
У Кропивницькому опоненти використовують "чорні" технології проти кандидата з команди Президента Зеленського.Про це на своїй сторінці у Фейсбуці написав кандидат у народні депутати від партії "Слуга...
07.02.2019 16:00
Кропивницька депутатка Катерина Шамардіна отримала в оренду на 25 років земельну ділянку  площею 0,100 га по проспекту Винниченка, 2 у обласному центрі. Відповідний проект рішення...
07.02.2019 13:43
Депутат Ігор Волков більше не є головою бюджетної комісії.Відповідне рішення про припинення повноважень Волковим голови комісії з питань бюджету, фінансів, планування та соціально-економічного...
31.01.2019 15:58
Кропивницький депутат Віталій Бєлов вийшов з фракції партії УКРОП у міській раді.Повідомлення депутата зачитав міський голова Андрій Райкович на початку сесійного засідання сьогодні, 31 січня,...