Даниленко, Кропивницький, Немира, Жуковський, Вежа

У Кропивницькому злодіям погрожують мишоловками і хижацькими пащами

31.01.2019 | 17:32
699

"...Ми ніколи не втримаємо тих самців ні своєю лагідністю, ні стражданнями. І навіть як виловимо всіх мишей і наскладаємо перед ними гору, вони все одно в один прекрасний день повернуться і підуть на помах хвоста якоїсь рудої бестії". Цей крик душі з оповідання "Ось так" письменниці зі Львівщини Катерини Немири належить кішці. Та після цих рядків сто разів подумаєш, чи варто закохуватися і виходити заміж...

А коли ознайомишся з усіма публікаціями 37-го числа літературного часопису "Вежа", що виходить у Кропивницькому, то думки і відчуття полетять далеко від гендерної тематики.

Половина контенту 37-го номера (2018) - художні твори. Решта - публіцистика, мемуари, нариси, щоденники, історичні розвідки. Краєзнавець і літератор з Голованівська на Кіровоградщині Сергій Піддубний у статті "Мова вільних людей і мова упокорення" стверджує, що багато російських слів походять з української мови. Наприклад, російське "зеркало"- від українського "зиркати" (поглядати, дивитися). У той же час автор тролить  надміру заповзятливих борців за українську мову. Приміром, щоб відійти від російської термінології, вони намагаються слово "курити" (цигарки) замінити на "палити"- а це зовсім різні процеси.

"Я мрію дожити до того часу, коли Донецьк знову стане Україною" - так називається інтерв’ю журналістки Світлани Орел з письменником Станіславом Жуковським. Він родом з Кіровоградщини, за сімейними обставинами лишився на окупованій території. Як там живеться? Про це йдеться в поезіях земляка. "Лежить в печалі залізниця, затихнув гуркіт поїздів, кому могло таке насниться, вкривають лиця сльози вдів"... Вірші  Катерини Баранової, що теж народилася на Кіровоградщині, теж проникнуті тривогою за Україну - "Тільки б край мій не щез на атласі".

"Уроки Тичини" - розповідь літератора Миколи Суржка з Новомиргорода про дві зустрічі в Києві з класиком української літератури. У номері можна знайти щоденники Володимира Кобзаря. Він починав літературний шлях у Кіровограді, тепер працює в Києві. Був одним із фундаторів Руху, боровся проти русифікації. Подорожував Україною, читав класиків і зазначив, зокрема, що загалом достойний роман Шолохова "Тихий Дон" грішить незакінченими сюжетними ходами.

Поетеса Антоніна Корінь у статті "Дарував яскраві будні й творчі свята" згадує свою багаторічну дружбу з колегою по творчому цеху Віктором Погрібним і передає атмосферу в літературному середовищі Кропивницького.


Під рубрикою "З історії краю" кропивницький історик Федір Шепель знайомить читача з маловідомими моментами з життя відомих людей - Гулака-Артемовського, Яворницького, Цюрупи та інших.

"Ще одне життя мушлі" - це оповідь головного редактора "Вежі", голови обласної організації Національної спілки письменників України Василя Бондаря про колишню сибірячку, а тепер жительку Кропивницького Емму Вариводу. Вона створює незвичайні картини з морських черепашок.

У "Веселій скрині" публікуються переспіви римських байок Володимира Могилюка. Жаби, леви, коні, віслюки вступають до партій, створюють фракції, дають концерти, розподіляють гуманітарку, дурять ближнього словом, усе як у людей. Автор нагадує, що за злочинами настає кара. Скільки б не гризли миші чуже зерно, "Та обом судьба пропаща світить за наругу, першій з них - котяча паща, мишоловка - другій!"

Дотепно виборсуються зі скрути герої Івана Мар’янова з Добровеличківки - бабуся, що крадькома їсть ковбасу в піст, ледачий неук Вовочка, пиячок, що боїться гніву домашніх. І чоловік, що просить, аби дружина ставилася до нього, як до собаки "Кожен ранок щось смачненьке їсти подавала, ввечері ж, нагодувавши, на ніч відпускала"

І нарешті проза. Сім оповідань Володимира Яремчука з Долинської. Глибоко драматичний "Передовик", гумористичні "Малчик" та "Жук їв?", лірична "Четверта ніч" з несподіваним фіналом, щемливий до сліз "Чорногуз"… Катерина Немира, крім уже цитованого "Ось так", подала ще трагікомічне листування кількох поколінь галичан із нью-йоркським родичем "Дорогі сину, брате, вуйку, кузене..." Українська сторона регулярно просить сто долярів, в родині постійно відбуваються якісь катаклізми, незмінним лишається лише те, що "вуйко Левко хорує". Американець же зі світанку до ночі  крутиться на двох роботах, заради бізнесу жениться на доньці боса і утримує ще чотирьох осіб з її сім’ї. Тож вільні сто долярів не завжди і є... Все це написано колоритно і зі знанням справи, бо автор довго жила у США.

Ніна  Даниленко


19.05.2020 13:00
У Крoпивницькoму лауреатам oбласнoї краєзнавчoї премії вручили відзнаки "Степoвий oрел". Прo це пoвідoмила заступниця гoлoви OДА Тетяна Вoлинець, передає "Акула". "Цьoгoріч свoї рoбoти...
29.04.2020 17:30
Крoпивницька "Аеліта" здoбула нoві перемoги на Всеукраїнськoму фестивалі дитячoї та юнацькoї твoрчoсті.Про це повідомили в міській раді Кропивницького, передає "Акула". Зразкoвий кoлектив - ...
29.04.2020 14:00
Вуличний худoжник з Крoпивницькoгo рoзфарбoвує недoбудoви, іржаві паркани та будівлі з рекламoю наркoтиків, щoб прикрасити містo. Про це йдеться в сюжеті Суспільного, передає "Акула".Перехoжі...
27.03.2020 17:31
З нагoди Міжнарoднoгo дня театру Кірoвoградський oбласний центр зайнятoсті анoнсує перелік вакансій працівників театру на ринку праці Кірoвoградщини. Про це інформує "Акула".Кoмунальний...
17.03.2020 11:00
150 тисяч гривень втратить філармoнія через тритижневий карантин. Прo це розповіла викoнувачка oбoв’язків директoра філармoнії Oксана Буртoва, передає "Акула". Перенесли 28 березневих кoнцертів ...