Кіровоградський обласний художній музей, Кіровоград, новини Кіровограда

У Кіровоградському обласному художньому музеї розгорнуто експозицію «Без права на забуття»

12.04.2013 | 11:29
306

11 квітня 2013 року в Кіровоградському обласному художньому музеї розгорнуто експозицію «Без права на забуття», присвячену Міжнародному дню визволення в’язнів фашистських концтаборів.

Щороку 11 квітня народи країн, постраждалих від нацистської агресії, відзначають Міжнародний День визволення в’язнів фашистських концтаборів. Цей день встановлено з ініціативи Організації Об’єднаних Націй на згадку про героїчне повстання в'язнів табору смерті Бухенвальд у 1945 році, коли ув'язнені в умовах суворої конспірації створили військову організацію, що складалася з 178 бойових груп із 850 бійцями різних національностей. 11 квітня, дізнавшись про наближення військ союзників, вони здійснили повстання, взявши табір під контроль. Солдати 3-ї армії США (серед яких був двоюрідний дід нинішнього американського президента Барака Обами – Чарльз Томас Пейн) остаточно звільнили табір,розбивши есесівців та солдат охорони. Здійснивши повстання, в'язні Бухенвальда врятували своє життя, адже нацистське керівництво напередодні віддало наказ про фізичне знищення всіх ув'язнених.22 квітня були звільнені в'язні нацистської катівні Заксенхаузен, 29 квітня – Дахау,  30 квітня – Равенсбрюк.

Концентраційний табір Бухенвальд був збудований поблизу міста Веймар і почав функціонувати 19 липня 1937 року. Спочатку там утримувались німецькі політв'язні – вороги правлячого нацистського режиму (зокрема там перебував і був страчений лідер німецьких комуністів Ернст Тельман), пізніше, в роки Другої світової війни, представники багатьох інших національностей  з різних країн. Велика кількість ув'язнених загинула вже під час будівництва табору, яке велося переважно без використання механізмів. Примусову роботу в’язнів широко використовували великі концерни, чиї промислові підприємства були розташовані поблизу Бухенвальда (Siemens, Junkers та ін.).

Багато ув'язнених загинуло у філії Бухенвальда – Дора, де в підземних приміщеннях виготовлялися літаки-снаряди «V» (від нім. Vergeltungswaffe – «зброя відплати»). Всі працівники-в’язні підземного заводу вважалися носіями державної таємниці і підлягали ліквідації після виконання робіт.


Показовим є той факт, щопісля передачі території Бухенвальда СРСР, у серпні 1945 в ньому було організовано спецтабір № 2 НКВС для інтернованих нацистських військових злочинців. До остаточної ліквідації табору в 1950 році в ньому загинуло більше 7000 ув'язнених.

Всього на території Німеччини та окупованих нею країн діяло більше 14 тисяч концтаборів. У роки Другої світової війни через табори смерті пройшли 18 мільйонів чоловік, з них 5 мільйонів – громадяни колишнього СРСР.

В експозиції представлені роботи художників-земляків Олександра Фойницького (1886-1973) та Віталія Колісниченка (1933 р.н.) з фондового зібрання Кіровоградського обласного художнього музею. Живописне полотно О. Фойницького «Апофеоз війни» (1963) перегукується з відомим шедевром Василя Верещагіна не лише назвою, але і задумом – показати, що супутником і результатом будь-якої війни є смерть і руйнація. На триптиху  В. Колесніченка «Діти концтабору» (1985) зображено різні періоди з життя дітей-в’язнів: «Неволя. Летять журавлі», «Перемога! Свобода!» та «Дома,  з мамою». Колючий дріт концтаборів перекреслив дитинство тисяч дітей. Замість цукерок – мерзлатагнила картопля. Замість безтурботності дитячих років – постійний, стискаючий серце жах при появі табірних наглядачів. Щоранку після команди «Підйом!» на нарах залишалося лежати декілька виснажених дитячих тіл, виживав лише один з десяти малюків. Графічні роботи  В. Колесніченка передають дитячі спогади художника – відчуття трагізму війни, біль та страждання людей, яким довелося спробувати нацистський «новий порядок».

У Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів вшановують пам'ять усіх жертв нацистських катівень – концтаборів, в’язниць, гетто. Пам'ять про страждання, що випали на їх долю – священна. Її збереження є запорукою того, що подібне не повториться знову.

Володимир Мороз – науковий співробітник Кіровоградського обласного художнього музею

19.03.2019 17:29
Український режисер кримсько-татарського походження Ахтем Сеітаблаїв давно став улюбленцем небайдужої до кіно публіки. Він один з тих митців, про кого можна сказати – справжній. Стриманий і...
16.03.2019 15:16
- Чому ми пам’ятаємо про Крути і забуваємо про такий же героїзм українців під час битви на Красному полі? Таким логічним запитанням небайдужого студента завершилася публічна лекція «Чи ви чули милі ...
05.03.2019 15:54
В художньо-меморіальному музеї О.Осмьоркіна відкрилася виставка майстрині Ольги Коломієць.Про це "Акулі" повідомили в міській раді Кропивницького. Ольгa Коломієць - знaнa мaйстриня не лише в ...
27.02.2019 17:29
Драматизм інтимних стосунків між чоловіком та жінкою іноді досягає такої напруги, що тримати це в собі неможливо. Хочеться розказати про свої сумніви, ревнощі та відчай кожному, хто...
31.01.2019 17:32
"...Ми ніколи не втримаємо тих самців ні своєю лагідністю, ні стражданнями. І навіть як виловимо всіх мишей і наскладаємо перед ними гору, вони все одно в один прекрасний день повернуться і підуть...