В Україні може відродитися дуже популярний в Радянському Союзі обмін квартир, який практично зійшов нанівець за останнє десятиліття. Поштовх йому дасть оподаткування нерухомості, яке запустять в нашій країні в наступному році. Щоб поменше платити державі, громадяни, на яких числиться багато квадратних метрів, почнуть ними мінятися з ріднею.Обмін зручніший дарування у випадку, коли дідусь/бабуся хоче залишити свою квартиру, приміром, внучці. Адже вони не є родичами першого ступеня, значить, від оціночної вартості квартири внучка повинна буде оплатити 5% вартості квартири як податок на дохід фізосіб.Юристи впевнені: як тільки набудуть чинності нові правила і громадяни заплатять новий податок, то почнуть частіше замислюватися про перерозподіл майна у своїх сім'ях. І найчастіше підписуватимуть договори обміну, які вигідніше для родичів не першого ступеня. Хоча зараз обмін нерухомості не дуже популярний у нашій країні. До договорів обміну житла застосовуються загальні положення щодо договорів купівлі-продажу. Вони підлягають нотаріальному посвідченню та держреєстрації. Нотаріус засвідчує такий договір за наявності оцінки об'єктів, якими обмінюються, і надання сторонами квитанції (іншого платіжного документа) про сплату до бюджету податку на дохід від обміну нерухомістю. Дохід від обміну визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі, але не нижче оціночної вартості. Ставка податку становить 5%.Нагадаємо, податком не обкладається дохід, отриманий від обміну не частіше одного разу протягом звітного податкового року. Тобто, без внеску до бюджету можна обміняти житловий будинок, квартиру або їх частини, кімнати, садовий (дачний) будинок (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також споруди та будівлі, розташовані на ньому), а також земельну ділянку, що не перевищує норми безоплатної передачі, якщо таке майно належить платнику податків більше трьох років. Умова щодо перебування майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане у спадок.
