20 червня 2013 року члени політичного клубу «Перевесло» та громадські активісти області зібралися на зустріч з генеральним координатором громадського руху «Спільна справа» Олександром Данилюком.Вперше і на широкий загал учасники «Спільної справи» дали знати про себе у березні 2010 року, під час масових акцій громадської непокори, спричинених загрозою ухвали нового Податкового Кодексу. Оформившись інституційно, «спільники» вирішили нарешті викласти свої програмні завдання та переконання, з реалізацією яких, вочевидь, баритися не збираються. Першою чергою були озвучені магістральні задачі: гуртування свідомих українців у справі «повалення режиму Януковича»; революція; формування груп незалежних спостерігачів, які будуть фіксувати випадки фальсифікацій на наступних президентсько-парламентських виборах або ж їхній саботаж як таких, що лише імітують участь електорату в державотворенні, насправді – «банально продовжують строки безбідного життя хлопцям, що ходять до Ради за мискою консаме» (пряма мова (Авт.).
В рамках звичайно-буденних заходів з демонтажу чинної влади пан Олександр назвав «розкручування» інформаційних приводів, пов’язаних з протиправними діями викокопосадовців та парламентарів, внаслідок чого країні загрожує поступова, але незворотна втрата навіть титульних ознак суверенної держави. Для прикладу звернувся до подій найближчих місяців, коли один за одним, без нових призначень чи відпрацьованого механізму ротації, почали відкликатися очільники дипломатичних місій України за кордоном. Після презентації діяльності своєї організації Олександр Данилюк перейшов до аналізу політичної ситуації, що склалась на сьогодні. Отже, коротко і на пальцях спробуємо відтворити все почуте. Політична еліта на утримані олігархів форсує процес деіндустріалізації країни, спроваджуючи колись потужні підприємства переробної галузі до рук російських інвесторів або тих же олігархів. Їх спілка міцна і довголітня, через те питання про запровадження ефективного інституту народних представників у парламенті, а точніше - їх негайної зміни і омолодження, - як ніколи гостро звучить останнім часом. Ще один прикметний епізод цього літа – загравання президента з Європою через офіційний дозвіл відпустити головну опозиціонерку країни на лікування закордоном. Ціна питання – черговий транш, що, можливо, допоможе розблокувати стосунки з МВФ, однак, у разі, якщо його все-таки не вдасться отримати, наприкінці серпня українців покличуть «обирати» своє нове майбутнє у Митному Союзі та «ухвалювати» свою нову Конституцію.
На думку координатора «Спільної справи», Віктора Януковича цілком задовольнив би і варіант «кишенькового» президентства, що ми його спостерігаємо на прикладі теперішньої Чечні та її лідера Рамзана Кадирова, однак Путін зробив ставку на іншого персонажа – Віктора Медведчука. Зарадити цьому може тільки невизнання результатів «підробленого» референдуму народом, до чого й закликають «спільники».На запитання журналістів «Нової газети» про політичні амбіції учасників «Спільної справи» Олександр Данилюк відповів, що таких і бути не може, оскільки політичне життя України має виразний імітаційний характер, а програмні документи провладних та опозиційних партій мало різняться між собою, якщо не брати до уваги намуляного пункту про державну мову та інтерпретації історичного минулого. «Народна ухвала механізмів ротації та відкликання чиновників, повернення редакції Конституції, що була чинною до початку президентства Януковича та ініціювання нових незалежних виборів – ось те, чого ми насправді домагаємось», - підвів риску під розмовою лідер організації. Валентина Головань, спеціально для медіапорталу «Акула»
