24 квітня 2013 року в Кіровоградському обласному художньому музеї розгорнуто експозицію «Чорнобиль – твій біль, Україно!», присвячену 27-й річниці аварії на Чорнобильській АЕС.Мета експозиції - донести до відвідувача музею страшну правду про глобальну екологічну катастрофу ХХ століття, наглядно проілюструвати зворотній бік технічного прогресу, коли він не супроводжується відповідним прогресом у сфері духовного розвитку та свідомості людини, змусити зрозуміти увесь жах вже існуючих і ще можливих наслідків Чорнобильської трагедії, щоб підштовхнути до відповідних висновків. Адже Чорнобиль – це не лише географічне визначення епіцентру радіаційного вибуху, який, доречі, на думку деяких істориків став одним з трьох цвяхів (разом з Афганістаном і так званим «Сухим законом»), вбитим у труну Радянського Союзу. Чорнобиль – це величезні біда та біль України, остаточний крах ілюзій людей відносно підкорення «мирного атому». Жертвами вибуху на ЧАЕС стали понад три з половиною мільйона людей, з них півтора мільйона – діти. Дехто зразу прийняв мученицьку смерть, хтось назавжди залишився калікою, інвалідом. Фактично ж ті чи інші проблеми зі здоров’ям мають всі, хто мав «щастя» народитися після Чорнобиля. Зростає кількість захворювань щитовидної залози, алергічних проявів, захворювань на рак тощо. Причому ці хвороби з кожним роком «молодшають». «Хворе покоління», «Післячорнобильське покоління» - такі визначення все частіше лунають в нашому суспільстві. Це означає, що така соціальна категорія людей як «Діти Чорнобиля», у разі її юридичного затвердження, охопила б не меншу (а можливо – і більшу) кількість людей, ніж, скажімо, категорія «Діти війни».
Чорнобильська
трагедія нанесла нищівного удару по українській флорі і фауні, викликавши,
зокрема, незворотні мутаційні процеси, оскільки тільки на півночі України
радіацією було забруднено понад п’ятдесят тисяч квадратних кілометрів земель.
До сих пір спостерігається масова загибель хвойних рослин, мікроорганізмів, що
мешкають у ґрунті, ссавців, втрата репродуктивної функції у рослин і тварин,
особливо в зоні підвищеного опромінення на відстані 20 – 30 кілометрів від
ЧАЕС. Чорнобиль породив і численні соціальні та
демографічні проблеми, адже із найбільш постраждалих районів було виселено
більше триста п’ятдесяти тисяч чоловік. Багато з них втратили роботу, опинилися
«за бортом». До того ж, в умовах агонії радянської системи, і як наслідок – зниження
життєвого рівнялюдей, між
переселенцями і місцевим населенням часто виникали конфлікти і напруженість, які
ще більше поглиблювали атмосферу відчуження.Експозиція
«Чорнобиль - твій біль, Україно!» залишається, на жаль, актуальною, оскільки актуальними
залишаються проблеми, породжені Чорнобилем, які на сьогодні ще далекі від свого
вирішення. А назва її – то, зокрема, і символ тих дзвонів, у які, образно
кажучи, б’ють вчені, експертита небайдужіпредставники різних організаційз багатьох країн світу, намагаючись привернути увагу до невирішених
чорнобильських проблем, прогнозуючи катастрофічнінаслідки планетарного масштабу. 
Тож не випадково центральною картиною виставки є робота самобутнього художника Бондаренка М.Г. (1914-1999) «Трагедія Чорнобиля», яка красномовно ілюструє найгірший варіант розвитку подій внаслідок втрати контролю над «мирним атомом». Це – застереження, заклик бути пильними, оскільки загроза такої перспективи ще не минула.Чорнобиль, як екологічна та демографічна катастрофа, відображений і у роботі Плітіна В.Г. (1956 р.н.) «І впала зірка Полину» (2006). Художник зумів показати страшні наслідки Чорнобильської катастрофи не тільки для навколишнього середовища, але і для людей, особливо тих, хто залишився жити на своїй землі, відмовившись від переселення. Ця картина піднімає одну з проблем, викликаних Чорнобилем, а саме - проблему зміни структури постраждалих районів, оскільки кваліфіковані робітники, люди зі схильністю до підприємницької діяльності, особливо молоді, виїжджали в інші регіони, залишаючи людей похилого віку. Тому логічним для цих районів є перевищення смертності над числом народжених, що тільки збільшує сприйняття регіону як «депресивного» та небезпечного для проживання.Картина Орлика Л.І. (1936-2012) «Вартовий» (1985), змушує нас згадати про героїчний подвиг ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС. Адже на приборкання зухвалого атома одна тільки Кіровоградщина направила понад 20 тисяч своїх синів і дочок: пожежників, військових, медиків, правоохоронців, працівників різних цивільних професій. Переважна більшість цих людей достойно виконала покладені на них обов’язки, врятувавши усіх нас від неминучої смерті. Багатьох вже нема на цьому світі. Вічна їм пам'ять і Царствіє Небесне. А живим – здоров’я та розуміння і підтримку з боку держави.
Картина ще одного кіровоградського художника Чорного В.А. (1976 р.н.) «Обличчя Чорнобиля» (2008) виконана у техніці монотипія і є складовою серії «Українські трагедії». В ній художник зумів правдиво відобразити увесь трагізм ситуації, що склалася внаслідок Чорнобильської катастрофи. У невеликому за розміром творі є все – люди у спецодязі, що першими вступили в бій з «мирним атомом», сліди руйнації, транспорт, що був залучений до ліквідації наслідків аварії та вивезення людей із забрудненої зони. Асоціацію з війною доповнює і чорно-білий фон картини, який характерний саме для воєнної хроніки.
Тож суспільству необхідно нарешті усвідомити той факт, що Чорнобиль – це не тільки наша історія, а й наше сьогодення. Чорнобиль промовисто нагадує про себе щодня численними проблемами в різних сферах життя, у долях мільйонів людей. Чорнобильська катастрофа спонукає нас до пильності. Вона знову і знову примушує замислитися над тим, що науково-технічний прогрес не тільки робить життя сучасної людини більш комфортним, а й вимагає знаходити гарантії безпеки, щоб не повторити долю легендарної країни – Атлантиди, народ якої, сильний і розумний, досяг великих здобутків в науці, техніці, медицині. Але захопила атлантів гординя, вирішили зрівнятись вони з богами, і покарали їх боги за це. Чорнобиль – це кара людям за їх бажання підкорити природу, замість того, щоб навчитися жити у гармонії з нею.Олег Юрченко, старший науковий співробітник відділу науково-просвітницької роботи Кіровоградського обласного художнього музею
