Чоловік повертається несподівано з відрядження, а вдома його дружина з коханцем. Якщо таке трапляється в житті, то це драма принаймні для одного. А коли він дуже розлютиться, то трагедія і для тих двох. Якщо ж подібний сюжет обіграється в анекдоті, це майже завжди смішно. Може, тому, що розв’язка настає одразу після преамбули. А Московський незалежний театр цю фабулу розтягнув майже на три години з антрактом. Такими нескінченними були розборки між п’ятьма героями вистави «Коли чоловіка немає вдома», яку гастролери показали у Кіровоградській філармонії. Четверо персонажів – зрадливі та брехливі, особливо жінки, п’ятий – кришталево чесний, над ним усі кепкують, але він щасливий у своїй недалекоглядності. Дійові особи половину сценічного часу демонструють голі торси, стегна та спідню білизну. Якщо взяти до уваги, що одна з героїнь – ведуча «сексуальних» передач на російських телеканалах Анфіса Чехова, то, певно, розрахунок був на те, що публіка в основному роздивлятиметься її принади і під цю тему легко проковтне жарти нижче пояса. Серед інших виконавців – Олена Корикова та Ігор Бірча. Він колись світився в кіровоградському КВНі, потім був у Києві, потім знову в Кіровограді, далі всюди. Ще двоє – Максим Дашевський та чоловік Чехової Гурам Баблішвілі (грав, на мій погляд, найвиразніше). Ці прізвища названі з невисоким відсотком ймовірності. Бо хоча солодкий закулісний голос і закликав раз по раз купити в фойє програмки вистави, диски із записами вистав та фото акторів, даного товару ми з подругою не виявили ні в фойє, ні в залі, ні у гардеробній, ні в барі – ніде, хоча обнишпорили кожен закуток. Довелося шукати дані про виставу і театр в Інтернеті.Трупа, виявляється, популярна в Україні, виступала, зокрема, в таких великих культурних центрах, як Джанкой, Торез, Кременчук, Шостка, Охтирка, Лозова та Ізмаїл. Даних про автора сюжету «Коли чоловіка немає вдома» не знайшла. Пробігла форуми з коментарями вистави – їх мало. Загальна думка: жарти в стилі «Камеді клаб». Прихильники такого гумору напевне існують, але це не ми з приятелькою. Я хоч пару раз гигикнула (рожеві труси та садо-мазо імідж героїв пройняли), а вона всю дорогу просиділа з незворушною маскою сфінкса.Хоча стоп! Давайте не будемо уявляти себе розумнішими від інших, будемо самокритичними і зізнаємося: наша думка про виставу не може бути визначальною. Гострота сценічної колізії на чому тримається? На тому, що захоплені зненацька коханці мусять стрибати з балкона 11 поверху, ризикуючи життям, а їхні подружки переживають, що в разі летального приземлення сядуть як співучасниці. А ми обидві живемо на перших поверхах! У разі потреби наші гості неушкодженими евакуюються на газон за лічені секунди – ось чому наші серця такі глухі до проблем фігурантів московського любовного п’ятикутника…
