АКУЛА MEDIA
Кіровоград, новини

Цей день в історії Кіровоградщини та світу. 23 липня

24.07.2013 | 11:02
212

В Єлисаветграді\Кіровограді:

123 роки від дня народження (м. Єлисаветград) Віри Миколаївни Акимович (1890-1977), живописця і педагога. Навчалась в Одеському художньому училищі (1908-1913) у Г. А. Ладиженського та  К. К. Костанді. На виставках Товариства південно-російських художників, товариства  ім.  А.  Куїнджі  та  інших  з  1916  експонувались  її  натюрморти  та  пейзажі.  Твори „Подруги”,  „Пейзаж.  Літній  день”,  „Дача”  зберігаються  в  Одеському  художньому  музеї. Викладала (1912-1957)  у середніх навчальних  закладах  Одеси.  Батько художниці  Акимович Микола  Васильович  –  педагог,  учитель  математики  та  співів  Єлисаветградського земського реального училища (ЄЗРУ) з 1894. Потім працював у Одесі. 

В Україні та світі:

971 — Русь під керівництвом князя Святослава та Візантія, якою правив імператор Цимисхій, уклали мирний договір. Святослав зобов'язався більше проти Візантії не воювати і захищати її, якщо нападе хтось третій 

1018 — військо польського короля Болеслава I Хороброго у битві над Бугом ущент розгромило війська київського князя Ярослава Володимировича 

1711 — підписано Прутський договір, яким Росія повертала Туреччині Азов і зобов'язалася зруйнувати фортецю Таганрог 

1759 — відбулася Пальцигська битва (біля села Пальциг за 60 км від Франкфурта-на-Одері) Семирічної війни. Російські війська розгромили прусський корпус. 
Це значно погіршило становище головних сил армії Фрідріха ІІ, відкривши шлях для наступу російської та австрійської армій на Берлін 

1793 — французький гарнізон Майнца капітулював перед німцями 

1798 — Наполеон вступив у Каїр 

1840 — Британія оголосила про те, що Канаді буде надано статус самоврядної території 

1840 — під час Кавказької війни у районі Гехинського лісу та ріки Валерик (від слова «валар» — смерть) відбулася кровопролитна битва, у якій перемогли російські війська на чолі з генералом Галафеєвим. Вони зайняли Малу Чечню. 
Очільник мюридів імам Шаміль відступив у Дагестан. У битві відзначився поручик Тенгинського піхотного полку Михайло Лермонтов, за що його навіть представили до ордена, але нагороду поет так і не отримав. Свої враження про битву Лермонтов поет передав у вірші «Валерик» 

1867 — у Росії створено Туркестанське генерал-губернаторство 

1873 — французький художник Гюстав Курбе перейшов кордон Швейцарії, назавжди залишивши батьківщину.
У такий спосіб він уник штрафу в 323 тис. франків золотом за демонтаж Вандомської колони в дні Паризької комуни

1874 — Олександр Лодигін отримав привілей №1619 на лампу розжарювання, за яку Петербурзька академія наук того року присудила йому Ломоносовську премію 

1888 — у Києві на Софійському майдані відкрили пам'ятник Богданові Хмельницькому роботи скульптора Михайла Мікешина, споруджений на кошти киян (дата за старим стилем - 11 липня).
Міська легенда розповідає, що коли монумент уже зайняв своє місце, виявилося, що кінь неввічливо повернутий хвостом до Михайлівського Золотоверхого собору. Тому постамент розвернули, і гетьманська булава, яка, за задумом, повинна була загрожувати Польщі, виявилася спрямованою кудись у бік Швеції. А от на Москву, всупереч іншій поширеній легенді, Богдан не вказував ніколи.
Про московську орієнтацію пам'ятника нагадували плити з написами на постаменті: «Волим под царя восточного, православного» і «Богдану Хмельницкому единая неделимая Россия». У 1919 і 1924 рр. їх було замінено на «Богдан Хмельницький. 1888». Цей напис можна бачити й зараз

1894 — японські загони захопили палац корейського імператора, взявши в полон імператрицю і дітей 

1903 — через місяць після утворення корпорація Ford Motor Company випустила у продаж свій перший автомобіль «модель А». 
Протягом першого року свого існування компанія виробила 1700 автомобілів. Перший автомобіль, виставлений продаж, був описаний як „найдосконаліша машина на ринку, яку може водити навіть 15-річний хлопчик” 

1908 — у Туреччині відбулася Младотурецька революція. 
Озброєне повстання змусило султана Абдул-Гаміда ІІ відновити дію конституції і скликати парламент 

1911 — на світанку тисячі петербуржців зібралися на Комендантському аеродромі, щоб спостерігати за стартом першого в Росії групового далекого перельоту за маршрутом Санкт-Петербург - Москва.
О третій ранку один за одним у повітря піднялися аероплани Уточкіна, Лерхе, Янковського, Васильєва, Кампо-Сципіо, Масленникова, Костіна, Агафонова і Слюсаренка. Усі пілоти, крім досвідчених Сергія Уточкіна й Олександра Васильєва, були новачками, два аероплани невдовзі після старту розбилися.
Першим відстань у 725 км подолав Васильєв, сівши на Ходинському полі в Москві через 24 год. 41 хв. після старту. З них у повітрі пілот провів дев'ять із половиною годин

1917 — на Галичині австрійці відбили в росіян Станіслав і Галич 

1917 — у Москві відкрився І Всеросійський авіаз'їзд, на якому була обрана авіарада — перша громадська організація в російській авіації 

1918 — омський уряд проголосив незалежність Сибіру, скасування всіх більшовицьких законів і відновлення поміщицької власності на землю 

1919 - французький міноносець увійшов до Одеського порту й обстріляв місто. Того ж дня французькі військові кораблі протягом години обстрілювали житлові квартали Очакова

1920 - радянсько-польська війна: нота наркома закордонних справ РСФРР Г. Чичерина міністру закордонних справ Польщі Є. Сапезі про згоду негайно розпочати мирні переговори

1923 — у Москві на базі лікарні графа Шереметьєва відкрили інститут травматології і невідкладної допомоги ім. Скліфосовського, який через кілька днів був реорганізований у НДІ швидкої допомоги ім. Скліфосовського 

1930 — засновано Московський авіаційний інститут 

1940 — у Лондоні сформовано чеський уряд у вигнанні на чолі з Едвардом Бенешем 

1943 - на Тернопільщині нацисти ліквідували єврейські робочі табори у Зборові (розстріляно близько 500 осіб), Озернянах (260), Олієві (38), Великому Глибочку (640) та Тернополі (близько 1500 жертв)

1944 — радянські війська звільнили концтабір Майданек у Польщі

1951 - у Рокенкорті (Франція) відкрито штаб-квартиру НАТО

1952 — військовий переворот у Єгипті. На вимогу організації «Вільні офіцери» під керівництвом Гамаля Абделя Насера король Фарук призначив головнокомандувачем єгипетської армії Алі Мухаммада Наджиба. 
Через три дні король зрікся престолу на користь свого семимісячного сина Фуада і залишив країну 

1955 — у Женеві завершилася перша повоєнна зустріч глав країн «Великий четвірки». 
Прем'єр-міністр Великої Британії Ентоні Іден, президент США Дуайт Ейзенхауер, французький прем'єр Едгар Фор і голова Ради Міністрів СРСР Микола Булганін визнали зустріч успіхом, хоча ніяких домовленостей на ній досягнуто не було 

1961 - у Торонто відбулися установчі збори українців Лемківщини, на яких засновано перший відділ Організації оборони Лемківщини в Канаді

1965 — на екрани СРСР вийшла комедія Леоніда Гайдая «Операція «И» та інші пригоди Шурика» 

1966 — запущена перша черга Кременчуцького нафтопереробного заводу 

1968 — бойовики Народного фронту звільнення Палестини здійснили перше (і єдине) успішне захоплення літака ізраїльської авіакомпанії «Ель-Аль». Вони посадили «Боїнг-707», який здійснював рейс Рим-Тель-Авів, в Алжирі і протримали там разом із заручниками кілька тижнів, поки ізраїльтяни не звільнили 12 арештованих «борців за свободу Палестини». 
Тепер авіакомпанія «Ель-Аль» вважається однією з найзахищеніших від терористичних нападів, оскільки відтоді не було захоплено жодного її літака 

1974 — у Греції скинуто диктатуру «чорних полковників». 
Країною став керувати цивільний уряд на чолі з Костянтином Караманлісом 

1975 — Канада закрила свої атлантичні порти для радянських рибальських кораблів

1979 — духовний лідер Ірану аятола Хомейні заборонив трансляцію музики у зв'язку з тим, що це розбещує молодь 

1980 — запуск космічного корабля "Союз-37", у складі екіпажу якого в космос вирушив перший космонавт з Азії, в'єтнамець Фан Туан 

1982 — ухвалено рішення про загальну заборону вилову китів з комерційною метою 

1983 — 13 солдатів армії Шрі-Ланки загинули, потрапивши в засідку бойовиків організації «Тигри звільнення Таміл-Іламу».
Початок громадянської війни у Шрі-Ланці 

1984 — уперше в історії титул «Міс Америка» передали інший дівчині у зв’язку з тим, що його володарка Ванесса Вільямс сфотографувалася оголеною для журналу «Пентхауз» 

1987 - на засіданні політбюро ЦК КПРС у Москві розглянули вимоги кримських татар.
Було оприлюднено повідомлення ТАРС, у якому визнавалося, що в СРСР невиправдано фальсифікувалася історія кримськотатарського народу, насамперед у роки Другої світової війни

1989 — генеральний секретар ЦК КПРС Михайло Горбачов виступив із телезверненням до страйкуючих шахтарів Донбасу, закликавши їх припинити страйк і сісти за стіл переговорів з урядом 

1990 — - члена політбюро ЦК КПУ Леоніда Кравчука обрано головою Верховної Ради УРСР (після відставки Володимира Івашка, що відбулася на початку місяця).
У першому туры голосування Кравчук набрав 224 голоси, висуванець "Народної ради" Ігор Юхновський - 140, Борис Мокін - 19, Микола Артеменко - 9, Сергій Правденко - 4.
Перед другом туром Юхновський зняв свою кандидатуру; "Народна рада" надалі не голосувала.
Тож переміг Леонід Кравчук, який у другому турі набрав 239 голосів (так звана комуністична "група 239"). Борис Мокін отримав 47 "за".
У першій промові новообрений голова ВР Кравчук зокрема зазначив: "У цьому залі знаходяться люди з різними політичними позиціями, але переконаний у тому, що, коли буде йтися про великі державні справи, коли будуть вирішуватися, без перебільшення доленосні питання, ми знайдемо спільну мову, - так, як ми знайшли спільну мову по Декларації про суверенітет"

1991 — у газеті «Радянська Росія» опубліковано статтю «Слово народу», яку назвуть маніфестом антиперебудовних сил. 
Авторство „Слова” взяли на себе Альберт Проханов і Геннадій Зюганов. Невдовзі на цій основі гряне ГКЧП 

1992 — Верховна рада Абхазії проголосила незалежність від Грузії, відновивши дію конституції 1925 р., за якою Абхазія була суверенною державою 

1994 - у Санкт-Петербурзі (Росія) почалися ІІІ Ігри Доброї волі, що зібрали 2 тис. спортсменів із 75 країн

1997 - у Києві відкрили пам'ятник кінорежисеру Сергію Параджанову

1997 — Слободан Мілошевич став президентом Югославії (доти він був очільником Сербії)

1999 — із космодрому на мисі Канаверал успішно здійснено запуск американського космічного корабля багаторазового використання «Колумбія». 
Головним завдання цього польоту було виведення на орбіту нового рентгенівського телескопа «Чандра» для вивчення речовини Всесвіту, феномену «чорних дір» та інших об’єктів астрофізики.
Уперше в історії американської астронавтики командиром екіпажу космічного корабля стала жінка — полковник ВПС США 42-річна Айлін Коллінз 


Народилися 
1401 — Франческо Сфорца, італійський кондотьєр (командир найманців). 
У 1450 р. захопив владу у Міланській республіці, став тираном, однак докладав великих зусиль для перетворення Мілана на великий культурний центр і був покровителем, зокрема, Леонардо Да Вінчі 

1792 — Петро Вяземський, російський поет і літературний критик, князь 

1826 — Олександр Афанасьєв, російський дослідник фольклору, упорядник кількох томів «Народних російських казок» і навіть еротичних «Заповітних казок» 

1863 — Семюель Кресс, американський бізнесмен, засновник імперії роздрібних магазинів 

1884 — Альберт (Аарон) Ворнер, американець білорусько-єврейського походження, один 
із чотирьох братів — засновників голлівудської кінокомпанії «Warner Brothers». 
Альберт був скарбником і головою відділу продажу та поширення фільмів, старший брат Гаррі був президентом компанії, а молодші — Сем і Джек — керували студією 

1884 — Еміль Яннінгс (Теодор Яненц), німецький актор німого кіно.
Перший володар «Оскара» за кращу чоловічу роль (1929 р., за фільм «Останній наказ») 

1886 — Артур Браун, британський авіатор, котрий як штурман у 1919 р. разом із пілотом Джоном Елкоком уперше перетнув Атлантичний океан 

1888 — Реймонд Чандлер, американський письменник — автор детективів із головним героєм Філіпом Марлоу, приватним сищиком 

1892 — Хайле Селассіє I (Тафарі Мекконін), останній імператор Ефіопії (1930-1974). 
Очолював боротьбу проти італійських загарбників під час італо-ефіопської війни 1935-1936 рр. Один з ініціаторів створення в 1963 р. Організації африканської єдності. 
У вересні 1974 р. був скинутий революційними військовими, згодом задушений бойовиками армії Менгісту Хайле Маріама 

1910 — Пимен (Сергій Ізвеков), патріарх Московський і всієї Русі в 1971—1990 рр. 

1915 — Михайло Матусовський, радянський поет, автор популярних пісень («Подмосковные вечера», «Школьный вальс»). 
Лауреат Держпремії СРСР 1977 р.
Уродженець Луганська

1921 — Юрій Катін-Ярцев, російський радянський актор театру й кіно (столяр Джузеппе в фільмі «Пригоди Буратіно», також — «Інтервенція», «Той самий Мюнхгаузен»). 
Народний артист Росії. 
Також - педагог, учитель Гундарєвої, Варлей, Ярмольника, Симонової, Райкіна-молодшого 

1922 — Даміано Даміані, італійський кінорежисер («День сови», «Визнання комісара поліції»)

1931 — Віктор Корчной, радянський і швейцарський шахіст, гросмейстер.
Двічі грав у фінальних матчах за світову корону з Анатолієм Карповим. 
Чотириразовий чемпіон СРСР 

1946 — Олександр Кайдановський, радянський і російський актор театру й кіно («Крах інженера Гаріна», «Свій серед чужих, чужій у своїх», «Сталкер») 

1954 - Алла Кудлай, українська співачка. 
Народна артистка України (1997)

1954 — Станіслав Довгий, український політик, управлінець і підприємець.
Народний депутат IV-VI скликань (спочатку — від блоку «За єдину Україну!», далі – від «Нашої України»). Був головою Держкомзв’язку. 
Професор, член-кор. НАНУ, президент Малої Академії наук.
Батько секретаря Київради Олеся Довгого 

1955 — Сергій Тарута, український підприємець, мільярдер, голова ради директорів корпорації "Індустріальний союз Донбасу". 
Президент футбольного клубу "Металург" (Донецьк), депутат Донецької облради в 1998—2006 рр. 

1956 — Тенгіз Сулаквелідзе, грузинський футболіст, захисник тбіліського «Динамо» і збірної СРСР. 
Бронзовий призер Олімпіади-80, віце-чемпіон Європи 1988 року, володар Кубка кубків 1981 р. 

1957 - Тео (Теодор) ван Гог, кінорежисер, телепродюсер, публіцист і актор 

1959 - Степан Курпіль, український журналіст і політик. 
Народний депутат V-VI скликань від БЮТ.
Багаторічний редактор, власник газети "Високий замок" (Львів) 

1961 — Мартін Гор, англійський рок-музикант, композитор, гітарист групи «Depeche Mode» 

1961 — Вуді Харрельсон, американський кіноактор («Народ проти Ларрі Флінта», «Тонка червона лінія», «Непристойна пропозиція») 

1963 — Іван Демидов, російський пpодюсеp і телеведучий («Музобоз»). 
Колишній директор Московської незалежної мовної корпорації. Надалі — очільник ідеологічного напряму партії «Єдина Росія» 

1964 — Наталя Кондратюк, українська тележурналістка, багаторічна кореспондентка російського каналу ОРТ в Україні 

1965 — Слеш (Сол Гадсон), американський рок-музикант, гітарист групи «Guns N’Roses»

1968 — Гері Пейтон, американський баскетболіст.
Дворазовий олімпійський чемпіон (1996, 2000).
Виступав за «Сіетл», «Лос-Анджелес лейкерз», чемпіоном НБА став із «Маямі» 

1969 — Дмитро Христич, український хокеїст, нападник — найрезультативніший представник хокею України в НХЛ. 
Після «Сокола» виступав за клуби «Вашингтон», «Лос-Анджелес», «Бостон», «Торонто», магнітогорський «Металург» і збірну України. 
В НХЛ закинув 274 шайби, віддав 362 результативні передачі (рекорд сезону — 78 очок), двічі брав участь у матчах «усіх зірок» НХЛ. 
Чемпіон світу 1990 р. у складі збірної СРСР

1970 — Геннадій Орбу, український футболіст, півзахисник донецького «Шахтаря» і збірної України. 
Дворазовий володар Кубка України. Тричі ставав срібним призером національного чемпіонату 

1973 — Моніка Левінськи, американка, яка мала сексуальні контакти з президентом США Біллом Клінтоном під час стажування в Білому домі.
Викликаний цим скандал ледь не призвів до імпічменту Клінтона в 1998 р.

1974 — Моріс Грін, американський легкоатлет. 
Дворазовий олімпійський чемпіон 2000 р. (у бігу на 100 м та естафеті 4x100 м). 
Тричі поспіль (1997, 1999, 2001) ставав чемпіоном світу в бігу на 100 м

1976 — Патрік Вієйра, французький футболіст сенегальського походження, півзахисник збірної Франції та клубів «Канн», «Мілан», «Арсанал», «Ювентус», «Інтер», "Манчестер Сіті". 
Чемпіон світу (1998) та Європи (2000), чрібний призер ЧС-2006. Триразовий чемпіон Англії, дворазовий чемпіон Італії 

1976 — Ігор Карпенко, український хокеїст, воротар збірної. 
Переможець Євроліги у складі магнітогорського «Металурга». 
Грав за інші російські та білоруські клуби.
У складі «Сокола» - триразовий чемпіон України. Надалі - в ХК "Беркут"

1976 — Юдіт Полгар, угорська шахістка, володарка найвищого рейтингу ФІДЕ серед жінок (у 2008 р.) 

1983 — Арон Пірсол, американський плавець. 
П'ятиразовий олімпійський чемпіон (2004 р. - на дистанціях 100 і 200 м на спині й у комбінованій естафеті 4x100 м; 2008 р. – 100 м на спині і естефета 4х100 м), срібний призер Ігор 2000 і 2008 р. на дистанції 200 м на спині. 10-разовий чемпіон світу 

1989 — Деніел Редкліфф, британський актор театру й кіно.
Став відомим завдяки ролі Гаррі Поттера. Один із найбагатших молодих британців

Померли 
1373 — Бригітта Шведська (або Біргітта), засновниця чернечого ордена, свята католицької церкви, небесна покровителька Швеції 

1632 — Памво Беринда, український письменник і друкар.
Автор першого українського друкованого словника «Лексикон славеноруський» 

1645 — Михайло Федорович, перший російський цар із династії Романових 

1757 — Доменіко Скарлатті, італійський композитор, автор 555 фортепіанних сонат 

1875 — Ісаак (Айзек) Зінгер, американський винахідник, який створив популярну модель швейної машинки 

1885 — Улісс Грант, 18-й президент США у 1869-1877 рр. від Республіканської партії. 
Головнокомандувач армії Півночі в роки Громадянської війни 

1916 — Вільям Рамзай, англійський хімік. 
Відкрив інертні гази аргон, криптон, ксенон і неон, лауреат Нобелівської премії 1904 р. 

1926 — Віктор Васнєцов, російський художник («Богатирі», «Іван-царевич і Сірий Вовк»). 
Один з авторів розписів у Володимирському соборі в Києві 

1930 — Гленд Кертісс, американський винахідник гідроплана 

1932 — Альберто Сантос-Дюмон, бразильський авіатор, один із піонерів авіації. 
У 1906 р. створив біплан «14-біс» («Качка») і здійснив на ньому перші зареєстровані в Європі польоти (тривалість найдовшого становила 21 сек.), першим облетів навколо Ейфелевої вежі.
Покінчив життя самогубством (повісився на тлі прогресуючої хвороби) в місті Гуаружа в Бразилії

1947 - Девід Гріффіт, американський кінорежисер.
Поставлені їм фільми «Народження нації» (1915) і «Нетерпимість» (1916) стали етапними в розвитку американського та світового кіно. 
Разом із Дугласом Фербенксом, Мері Пікфорд та Чарлі Чапліном він у 1919 р. організував кінокомпанію «Юнайтед артістс».
У 1936 р. отримав почесний «Оскар» за видатний внесок у мистецтво кіно

1951 — Анрі Петен, французький маршал, політик-колабораціоніст — очолював фашистський режим Віші у Франції. 
Помер, перебуваючи в ув’язненні, у віці 95 років

1999 — Хассан ІІ (Мулай Хассан Алауї), король Марокко в 1961—1999 рр.

16.12.2017 10:05
У Кропивницьких шанувальникiв шахiв – свято: 18 грудня, напередоднi дня Святого Миколая, вiдчиняє свої дверi новий шаховий клуб «Гамбiт». Про це повiдомляє прес-служба мiської ради...
16.12.2017 09:00
Державна надзвичайна протиепiзоотична комiсiя при Олександрiйськiй мiськiй радi зiбралася на чергове засiдання вчора, 15 грудня. Про це повiдомляють Олександрiйськiй новини, передає «Акула». ...
15.12.2017 18:00
Осіння зима… Нібито сама природа застигла в очікуванні сніговіїв… Розгублені дерева вже замислюються про бруньки, які вже можна випускати, а осиротілі гілочки виглядають тремтливо і оголено без ...
15.12.2017 17:31
У пoнеділoк, 18 грудня, напередoдні Дня Святoгo Микoлая, крoпивничани і гoсті oбласнoгo центру запрoшуються на перший зимoвий ярмарoк, щoб дo свята придбати прoдукти, пoдарунки та смакoлики за...
15.12.2017 17:00
Мешканка Oлександрії перевела незнайoмoму прoдавцю грoші за телефoн, але не oтримала йoгo. Прo це пoвідoмляє "Мoя Oлександрія", з пoсиланням на інфoрмацію начальника сектoра мoнітoрингу...