Проведенню владою так званої "медичної реформи" мало передувати визначення моделі системи охорони здоров'я, яку буде створено в Україні, та розробка системних, концептуальних підходів до реалізації цієї моделі. На цьому 26 квітня 2013 року під час міжнародної науково-практичної конференції "Захист прав медичних і фармацевтичних працівників як запорука захищеності прав пацієнтів" наголосив народний депутат України від Всеукраїнського об'єднання "Свобода", голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення реформування системи охорони здоров'я, медичної освіти та науки Святослав Ханенко.
Народний депутат висловив упевненість у необхідності реформування медичної галузі, оскільки, відійшовши від совєцької моделі охорони здоров'я, придатної для адміністративно-командної системи, українська система так і не адаптувалася до сучасних соціально-економічних умов. Через це рівень довіри українців до системи охорони здоров'я становить лише 25% і є одним із найнижчих у Європі.
"Спроби реформування впродовж останніх десятиліть здебільшого носили фрагментарний і хаотичний характер. Однак для реальних перетворень необхідне концептуальне мислення і системний підхід", – наголосив Святослав Ханенко. За його словами, перед фракцією ВО "Свобода" у парламенті стоїть амбітне завдання – привнести в процес трансформації української системи охорони здоров'я нову якість і змістовність. Адже сьогодні всім очевидно, що процеси, які відбуваються в галузі, неоднозначні і далеко несхвально сприймаються українським суспільством. "Це спричинено незбалансованістю українського законодавства (галузь регулюють понад п'ять з половиною тисяч нормативно-правових актів) і не зовсім чіткою в стратегічному плані політикою влади щодо реформування. Тому "Свобода" разом із партнерами по опозиції має рішучий намір змінити це законодавство", – зазначив депутат-свободівець.
Особлива увага буде зосереджена на забезпеченні захисту прав людини в системі охорони здоров'я, на поліпшенні управління галуззю та механізмів її фінансування, удосконаленні засад для медичної діяльності та надання медичної допомоги, на створенні системи управління якістю допомоги, запровадженні системи медичного страхування, удосконаленні регулювання фармацевтичної діяльності.
"Нова редакція Основ законодавства України про охорону здоров'я має закласти підвалини для запровадження в Україні лікарського самоврядування. Спочатку потрібно внести зміни в чинні та ухвалити нові спеціальні закони. А згодом вже звести їх у єдину, чітко структуровану та несуперечливу систему", – вважає Святослав Ханенко. – Але перш за все, нам потрібен орієнтир – конкретна відповідь на стратегічно важливе питання – яку систему охорони здоров'я ми будуємо? Без цього наші нинішні і подальші дії не будуть зрозумілими і виваженими. У суспільстві має відбутися дискусія на цю тему із залученням широкого кола фахівців і пацієнтів. Адже питання це – життєво важливе для кожного. Трансформація має відбутися з урахуванням найкращих світових, європейських та національних традицій".
