Страсна п'ятниця - найскорботніший день богослужбового року

Сьогодні, православні і греко-католики, а також всі християни східного обряду, відзначають Велику, або Страсну п'ятницю - найскорботніший день богослужбового року, коли Церква згадує про страждання Ісуса Христа на хресті за людський рід.

У цей день здійснилось торжество зла, людської заздрості і невдячності: Христос, Творець світу, який воплотився, стільки століть очікуваний Месія був знехтуваний Своїм народом, підданий страшним знущанням, несправедливо засуджений і відданий болісній страті. 

Розп'яття на хресті було найганебнішою, найболіснішою і найжорстокішою стратою. Такою смертю страчували в ті часи лише найбільш затятих лиходіїв: розбійників, убивць, бунтівників і злочинних рабів. Муки розп'ятої людини неможливо описати. Окрім нестерпних болів у всіх частинах тіла і страждань, розп'ятий відчував страшну спрагу і смертельну душевну тугу. 

Смерть була настільки повільна, що дехто мучився на хресті по декілька днів. Навіть виконавці страти, - звичайно, люди жорстокі, - не могли холоднокровно дивитися на страждання розп'ятих. Вони готували напій, яким намагалися або вгамувати нестерпну спрагу страждаючих, або ж домішками різних речовин намагалися тимчасово затьмарити свідомість і полегшити муки. За єврейським законом, повішений на реве вважався проклятим. Начальники іудейські хотіли навіки зганьбити Ісуса Христа, засудивши Його до такої смерті. 

Коли привели Ісуса Христа на Голгофу, то воїни подали Йому пити кислого вина, змішаного з гіркими речовинами, щоб полегшити страждання. Але Господь, спробувавши, не захотів пити його. Він не хотів нічого вживати для полегшення страждань. Ці страждання Він прийняв на Себе добровільно за гріхи людей; тому і бажав перенести їх до кінця. 

Коли все було приготовлено, воїни розіп'яли Ісуса Христа. Це було близько полудня, по-єврейськи о 6 годині дня. Коли ж розпинали Його, Він молився за Своїх мучителів, говорячи: "Отче, прости їм, бо вони не знають, що роблять". При хресті Рятівника стояли Матір Його, апостол Іоанн, Марія Магдалина і ще декілька жінок, які вшановували його. Неможливо описати скорботу Божої Матері, яка бачила нестерпні муки Сина Свого! 

Ісус Христос, побачивши Матір Свою і Іоанна, якого особливо любив, говорить Матері Своїй: "Жінко, ось син Твій". Потім говорить Іоанну: "Ось мати твоя". З цього часу Іоанн узяв Матір Божу до себе в будинок і піклувався про неї до кінця її життя. 

Під час страждань Спасителя на Голгофі сталося велике знамення. З тієї години, як Спаситель був розп'ятий, тобто з шостої години (а за нашим рахунком з дванадцятої години дня), сонце затьмарилося і настала темрява всією землею, і тривала до самої смерті Спасителя. 

В Євангелії від Івана сказано: "Так Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Єдинородного, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне". 

У Велику п'ятницю Божественна літургія не правиться, натомість читається Євангеліє про Страсті Христові. У середині дня відправляється вечірня з чином виносу плащаниці. 

Ввечері у Велику п'ятницю в храмах правиться утреня Великої суботи з чином поховання плащаниці. 

Утреня Великої суботи має заупокійних характер, будучи спогадом про поховання Христа. На початку утреньої читається 17-я кафізма - частина Псалтиру, яку зазвичай читають при відспівування померлих або на панахиді. Потім прочитується канон Великої суботи. Євангеліє ж читається вже недільне - про об'явлення ангелів на місці поховання розіп'ятого Христа. 

Утреня завершується хресною ходою навколо храму, що символізує поховання Спасителя. Духовенство на чолі хресного ходу несе Плащаницю, віруючі йдуть слідом з запаленими свічками. 

Велика П'ятниця - день особливо суворого посту. Існує традиція не їсти у Велику п'ятницю до закінчення чину виносу плащаниці, а потім вживати лише хліб та воду.

За матерiалами: Інтерфакс-Україна