Сьогодні 27-ма річниця з дня аварії на Чорнобильській АЕС. За роки, що минули, ми всі пройшли складний шлях усвідомлення і переосмислення того величезного комплексу проблем, який пов’язаний із використанням високих, і, нерідко, небезпечних технологій. Незмінним залишається лише одне – найглибша повага до людей, які закрили собою світ від атомного лиха. Важким випробуванням на міць і мужність став Чорнобиль для наших земляків, які виконували складну роботу – медиків, міліонерів, пожежників, водіїв транспортних засобів, будівельників – і з честю та совістю виконали обов’язок і захистили Батьківщину. Сьогодні ми повною мірою розуміємо, наскільки велику і масштабну справу зробили ліквідатори наслідків Чорнобильської катастрофи.
Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики.
Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США. Приблизно 60% радіоактивних речовин осіло на території Білорусі. Із зони ураження було евакуйовано біля 200 тисяч осіб.
Ситуація ускладнювалась тим, що радянське керівництво довго замовчувало факт катастрофи, а 1 травня люди, нічого не знаючи, вийшли на травневий мітинг.
За даними організації Союз "Чорнобиль", з 600 тисяч ліквідаторів 10% померло, а ще 165 тисяч стали інвалідами.
Нині, у 27–му річницю Чорнобильської катастрофи, схилимо голови перед пам’яттю усіх, хто пішов у ядерний вогонь, щоб зупинили ланцюгову реакцію смерті і хто виконав свій священний обов’язок перед рідною землею.
