АКУЛА MEDIA
росія, крим, карелія, тива, виборг

Що може втратити Росія

03.04.2014 | 15:10
661

Непорушність державних кордонів – запорука миру та добросусідських відносин між країнами. Битви «за межу» завжди призводять до міжнародних конфліктів, від яких страждають усі сторони. Це засвідчує історичний досвід і недавні події в Криму.

Росія відкусила півострів з мотивацією, що це «исконные русские земли». Якоюсь мірою «русским» півострів став лише з «времен очаковских и покоренья Крыма» (XVIIIст.). Російська Вікіпедія, що зі смаком розписує недавнє «входження» Криму до складу РФ, зазначає: ще у середині XVII століття на півострові проживало 1,12 млн. людей. Кримських татар – 180 тисяч і приблизно 920 тисяч православних, в основному вихідців з України (Київська Русь). Ні про яких вихідців з Росії згадок нема! А до  того тут тисячоліттями жили таври, кіммерійці, скіфи (прямі предки південних українців), половці, готи, гунни, хазари, греки, кримські татари, турки, сармати, генуезці (італійці), вірмени, болгари, алани, караїми, кримчаки. Деякі з цих народів та їхні нащадки під іншими назвами мають давніші історичні підстави вважати Крим своїм, ніж росіяни. І якщо сьогоднішню поведінку щодо Криму росіяни вважають справедливою, то їм задля збереження репутації чесних людей доведеться визнати справедливими і можливе перекроювання кордонів РФ не на її користь. Територій-претендентів на втечу… тобто перехід під іншу юрисдикцію там  достатньо.

Класичний приклад – вулканічний Курильський архіпелаг в Охотському морі. Японія глибоко переконана, що принаймні острови Ітуруп, Шикотан, Кунашир і Хабомаї – її кровна територія. Кожен візит московських урядовців туди викликає у японців «глибокий жаль» і ще глибше «занепокоєння». Росіян це не колише – вони ж у себе вдома роз’їжджають. Нечисленні «російськопіддані» островів позирають у бік високорозвинутої багатої Японії з судомними зітханнями і таємними  мріями жити так само. А оскільки Росія такого рівня не забезпечує, то… Тим часом третя сторона – корінний народ Курил, айни (кілька десятків тисяч їх живуть у Японії), просить сторони не турбуватися: це їхня земля, а всі інші – загарбники.

Тільки після другої світової війни до Радянського Союзу і пізніше до Росії відійшла Східна Пруссія – давні німецькі землі, частина їх певний час перебувала в складі Польщі і Литви. Тепер це Калінінградська область РФ. Росія  навідувалася туди під час Семилітньої війни та першої світової і контролювала частину прусських земель, правда, зі зброєю в руках. Калінінградська область – ексклав, оточений Балтійським морем, Польщею та Литвою, спільних з материковою Росією кордонів  не має.


Відрізані від основної території Росії села Саньково та Медвеже. Юридично це Брянська область Росії, фактично – села, зусібіч оточені Гомельською областю Білорусі. Так само і село Дубки Псковської області огорнуте водами однойменного озера і територією Естонії.

На кордоні з Монголією є в РФ Республіка Тува (Тива). Вона перейшла під протекторат Росії лише в 1914 році. До того називалася Урянхайський краєм. Там  побудували столицю – Білоцарськ, коли ж монархія впала, місто перейменували в Кизил («червоний» у перекладі). А з 1921 по 1944 рік Тува взагалі була незалежною державою! Тобто, російська «исконность» тут обліковується лише кількома десятиріччями. А до того довгі століття Тува перебувала у складі Киргизького каганату, Монгольської імперії Чингізхана та Китаю.

У сорокових роках ХХ століття після військового протистояння до Радянського Союзу і згодом «автоматом» до Росії відійшло 7 відсотків території Фінляндії на Карельському перешийку, у Заполяр’ї та  біля міста Виборг. Із останнім ще й казус вийшов. Російські історики, щоб довести «исконность» міста, переповідали легенду про новгородського старійшину Гостомисла, що нібито першим освоїв ці землі. Тому  назва їх походить від російського слова «выбор». Може, цьому переказу і вірили, аж поки хтось не розкопав місто під назвою Виборг на території Данії – країни ніяким боком не «исконной». Зі старонорманнської мови перекладається як «святий пагорб». Місто Виборг з населенням 46 тисяч живе і процвітає у Данії й дотепер. Жителі ж Карелії були під час переділу виселені в Фінляндію. Історична пам'ять кличе їх у рідні краї, ведуться переговори і на урядовому рівні, а здоровий глузд підказує: повернути ці території в склад Фінляндії – це (зважаючи на їх економічний занепад) одержати  бездонну прірву для викидання грошей.

Елементарна логіка підказує, що силоміць переустановлювати кордони – річ згубна. Ще більш згубними явищами є війни, анексії та окупація, але вони всупереч прагматичним міркуванням усе ж відбуваються. І хто може гарантувати, що завтра ювелірно дипломатичним чи брутальним чином хтось не заявить своїх прав на території, які Росія  сьогодні вважає «исконными»?

Сніжана Казимирова

20.06.2018 11:30
Президент України Петрo Пoрoшенкo підписав Закoн України "Прo внесення змін дo деяких закoнів України щoдo удoскoналення oкремих питань прoхoдження грoмадянами військoвoї служби". Прo це...
08.06.2018 12:00
"Олександрійський педагогічний коледж імені В.О.Сухомлинського" набув керівника у особі виконуючого обов'язки директора закладу Анатолія Литвина. Про це повідомляє кореспондент «Акули». ...
08.06.2018 11:30
Сьогодні, 8 червня, на пленарному засіданні сесії Кіровоградської обласної ради стало відомо, що депутат обласної ради від "Опозиційного блоку" Вартан Абрамян може достроково припинити власні ...
08.06.2018 11:00
На один з округів на Кіровоградщині у 2017 році було виділено в десять разів більше коштів субвенцій. Такі результати дослідження виділення субвенцій з державного бюджету в одномандатних округах...
06.06.2018 16:35
Сьогодні, 6 червня, на засіданні сесії міської ради міста Кропивницького було заслухано звіти голів постійних комісій про проведену роботу за рік, передає «Акула». Першим свій звіт зачитав ...