АКУЛА MEDIA
Як відомо, навколо нової назви нашого міста твориться чимало міфів і вигадок на кшталт того, що драматург, режисер і актор Марко Кропивницький тут майже не жив або те, що Кропивницький не пройшов випробування часом, чи й того гірше – що це  просто  якийсь

Розповідь професора – сусіда Марка Кропивницького

07.10.2017 | 10:00
213

Як відомо, навколо нової назви нашого міста твориться чимало міфів і вигадок на кшталт того, що драматург, режисер і актор Марко Кропивницький тут майже не жив або те, що Кропивницький не пройшов випробування часом, чи й того гірше – що це  просто  якийсь бур’ян…   

У  нас побував доктор філологічних наук, професор Глухівського університету,  харків’янин Анатолій Новиков, який багато років досліджує життя і творчість Марка Кропивницького і сьогодні вважається одним з кращих знавців цієї теми. Пан Анатолій, виступаючи  перед студентами та науковцями у педуніверситеті та під час зустрічі з громадськістю міста у меморіальному музеї Марка Кропивницького розповів чимало цікавого й нового про того, чиїм ім’ям назване наше місто.

«У цьому будинку Марко Лукич прожив 21 рік, хоча й з перервами…»

Йдеться  про дім тітки його першої дружини, де зараз знаходиться меморіальний музей драматурга й режисера. Став він тут своїм після одруження у 1868 році з Олександрою Вукотич, тітка якої Марфа Зайковська, ставилась до неї, як до рідної дочки. І якщо до 1880 року, він справді  жив тут з перервами, то після смерті дружини, залишався  надовго, адже їхня маленька донька Марія, яку бабуся Марфа хотіла взяти на виховання, не бажала розлучатися з батьком.

Звісно, дещо пізніше Марко Лукич мусив відлучатися на гастролі створеної ним трупи, але ці від’їзди не були аж надто тривалими. Річ у тому, що  український репертуар (а трупа прославилась саме ними) на той час був обмежений буквально кількома п’єсами. До того ж  російська цензура  забороняла перекладати українською іншомовні твори для постановки на сцені, це мали бути тільки оригінальні  п’єси, дозволені тією ж цензурою. Тож трупа не могла постійно виступати у одному місті. Перший стаціонарний театр з’явився в Україні тільки у 1907 році під керівництвом  вихованця Кропивницького Миколи Садовського.  Тоді під забороною були й виступи під час державних та релігійних свят, а також у дні посту. Отож, Марко Кропивницький щоразу повертався у цей дім на колишню Болотяну вулицю (нині імені Миколи Смоленчука).

Сюди ж він привіз і другу свою дружину Надію Гладущенко,  тут вона народила дівчинку, яку назвали на честь  Олександри Вукотич – Лесею. І мешкали вони тут аж до 1889 року, коли Марко Лукич купив маєток у Харківській області на хуторі Сашино, який  назвав Затишком.

Але й пізніше він, буваючи у нашому місті, любив зупинятися у будинку Марфи Зайковської. Казав, що тут за кілька місяців він може зробити і написати більше, ніж деінде за рік.

«Я знаю Кропивницького з дитинства…»

Ясна річ, пан Анатолій, який народився вже у другій половині ХХ сторіччя, не міг бути особисто знайомим із Кропивницьким. Але його рідне село Сподобівка і зокрема хутірець, де він народився і виріс, були буквально за кілометр від маєтку Кропивницьких. У 60-их роках, на які припало дитинство майбутнього професора філології, ще було багато живих людей, які дітьми брали участь у дитячому театрі, що його на своїй садибі організовував Марко Лукич. Зокрема  Олександра Колесник, яка грала ролі у тому театрі, була близькою подругою бабусі Анатолія Новикова. Його прабабуся працювала кухаркою у маєтку драматурга.

Тож,  Кропивницький і усе, що з ним пов’язане, було близьким і рідним для пана професора із самого дитинства.

Він розповів також комічний випадок. Якось його прадід нарвав черешень у садку Кропивницьких. На шляху його зустріла мати Марка Лукича Капітоліна Іванівна (вона, як відомо, доживала віку із родиною сина) та й питає:


--  Де це ти нарвав? Дай спробувати.

Скуштувала та й каже:

-- Смачні. А у нашому садку така кислятина росте!

Кропивницькі, будучи дворянською родиною, підтримували дуже тісні і дружні стосунки із місцевими селянами. Марко Лукич організував дитячий театр, у якому грали й дорослі, функціонувала  школа, де вчили грамоти усіх бажаючих. Це все розміщувалось у старому поміщицькому дерев’яному будинку, а для родини Кропивницький збудував новий – цегляний. Його дружина – Надія Василівна, лікар за фахом, безплатно лікувала усіх, хто звертався, вона також організувала і міні-аптеку, де виготовляла різноманітні лікувальні настойки та мазі.

Це, до речі, й було причиною пожежі, яка сталася через сім років після смерті драматурга, коли його родина уже виїхала із хутора у Харків. Тоді, у 1917 році,  палали садиби  скрізь, але до Кропивницьких селяни ставились із великою повагою і любов’ю, тож після пожежі місцеві  селяни зібралися на віче і обрали  посланця – мешканця села  Баранового Григорія Кучерявого, аби той поїхав до родини, вибачився  і пояснив ситуацію. Селянин Петро Самойленко згадував, що якийсь дрібний злодюжка заліз на горище, де стояли спиртові настойки. Якась колба робилась і він присвітивши, необачно кинув сірник. Старий дерев’яний будинок, де ще залишалась бібліотека Кропивницького, частина його архіву, згорів дотла…

Пізніше місцева більшовицька влада донищила те, що залишилось від садиби, а після війни оголосили, що її спаплюжили фашисти.

На початку 90-их місцева агрофірма «Дружба» мала намір відродити хутір Затишок. Адже на місці колишнього будинку Кропивницьких  за радянського часу розташовувалась  …вівцеферма. За кресленнями сина Марка Лукича Володимира, які він залишив у своїй книзі спогадів, будинок відбудували. Були наміри створити там туристичну інфраструктуру, але  … вони так і лишились намірами. Хутір Затишок досі чекає дбайливого  і небайдужого господаря.

«Постанова ЮНЕСКО перевернула мій світ»

Анатолій Новиков пригадує, що у 1982 році, коли він закінчував Харківський університет, вийшла постанова ЮНЕСКО про відзначення 100-річчя театру корифеїв. Цей факт, за словами професора, просто перевернув його світ. Адже доти усе, що стосувалось Кропивницького та його театру корифеїв, було чимось близьким, домашнім, хутірським. А тут – світове визнання! Звідтоді він почав глибше вивчати усе, що стосується цього унікального явища.  Науковець  написав про це не одну книгу, кілька з яких з вдячністю прийняв у дар меморіальному музеєві Кропивницького його  завідуючий Микола Галицький.

Як відомо про театр корифеїв (ця назва з’явилась лише у 1901 році), а тоді – Товариство акторів, до якої входили брати Тобілевичі, Марія Заньковецька, Ганна Затиркевич-Карпинська із захопленням відгукувалися навіть відверті вороги України, такі, як затятий шовініст, театральний  критик  Суворін.

Можна цитувати багато відгуків про їхній мистецький тріумф, але факт залишається фактом: поодинокі генії, які піднесли театральне мистецтво своїх  країн, були у багатьох народів, але Кропивницький  створи цілу трупу світових зірок, які доповнювали один одного і з часом стали однією з підвалин українського  дискурсу.

*  *  *

У нашому місті було три меморіальні дошки, пов’язані із іменами чільних діячів театру корифеїв.  На сьогодні залишилась одна – на будикові-музеєві. Як підкреслив краєзнавець Юрій Матівос,  наш обов’язок – відновити втрачене.

Світлана Орел, Кропивницький

20.10.2017 15:00
19 жoвтня o 20:45 дo oперативнo-кooрдинаційнoгo центру Управління ДСНС України у Кірoвoградській oбласті надійшлo пoвідoмлення прo пoжежу на вулиці Вoлкoва, щo у м. Крoпивницький. Прo це...
20.10.2017 14:40
Останніми днями у нашому місті вибухнув бунт підприємців ринку «Європейський». Декілька мітингів з рупорами та плакатами, виступи на сесії міської ради, походи до заступника міського голови, і...
20.10.2017 14:00
За пoпередніми даними, двoє мешканців іншoї oбласті, пoгрoжуючи пoтерпілoму, примусили йoгo залишити салoн та завoлoділи автoмoбілем. Втікаючи з місця пригoди, нападники травмували двoх людей....
20.10.2017 13:30
Конкурсна комiсiя обласної премiї у галузi культури “Духовний скарб Кiровоградщини» визначила лауреатiв  премiї Про це повiдомляє прес-служба Кiровоградської обласної ради, передає «Акула». ...
20.10.2017 12:31
На кooрдинаційній раді рoзглянули прoект прo ствoрення лабoратoрії ІТ технoлoгій та рoбoтoтехніки. Прo це пoвідoмляє кoреспoндент "Акули". Автoри планували рoзмістити вищезгадану лабoратoрію ...