АКУЛА MEDIA
росія, ссср, цінності, імперія, режим

Росія: імперія зла для внутрішнього використання

17.04.2014 | 17:30
434

Реалії Російської Федерації: за класичний радянський плакат «Миру – мир» поліція пакує демонстрантів в автозаки. Зате державне ТБ з захватом фантазує про ядерні удари по Америці і радіоактивний попіл...

Перетворення путінської Росії в СССР-2 стало притчею во язицех. Але автентичний СРСР-1 не дозволяв собі такого відвертого мілітаризму, шовінізму та ксенофобії. Якщо Країна Рад старанно прикривалася голубками і оливковими гілками, то Російська Федерація гордо брязкає зброєю. Якщо СРСР замовчував чорні сторінки своєї історії, то в сучасній Росії їх захищають, виправдовуючи тиранію, масові репресії і загибель мільйонів людей.

Фігові листки миролюбності і гуманізму відкинуті за непотрібністю. Все те  що сором'язливий Радянський Союз намагався замаскувати, імперія Путіна безсоромно виставляє напоказ. Втім, всупереч розхожій думці, російська влада не будує Нью-СРСР. Радянська ідеологія була експортним продуктом, а путінське дітище призначено винятково для внутрішнього ринку. Ця принципова різниця диктує інші підходи і рішення. Покійний СРСР прагнув до світової гегемонії і перевлаштування планети за власними лекалами. Цього неможливо домогтися лише силою зброї, тому Кремль вплутався в грандіозну битву за серця і душі землян. Радянський режим потребував багатомільйонної армії прихильників за кордоном. Незмінно підкреслювалося, що СРСР захищає інтереси трудящих усього світу. Соціалістична модель подавалася як зразок для наслідування, що вимагало від Країни Рад реального або уявного лідерства у всіх сферах життя.

Де-факто будучи імперією, СРСР жахався від цього войовничого слова, як від чуми. Акти агресії типу Чехословаччини-1968 та Афганістану-1979 серйозно вдарили по іміджу Кремля і наблизили поразку в змаганні із Заходом. Вже в застійні роки стало очевидно, що Радянський Союз програв битву ідей. Відставання від західного світу занадто явно впадало в очі, комуністичні гасла звучали фальшиво, закордонні прихильники СРСР повністю маргіналізувалися. Радянський міф виявився дискредитованим, а повноцінної заміни йому запропоновано не було.

Сучасна Росія не женеться за світовим пануванням, задовольняючись регіональним вставанням з колін. Для самоствердження досить тероризувати слабших сусідів і впиватися власної заповзятістю. Переслідуючи локальні цілі, путінський проект нечутливий до світових віянь. Москві не потрібна міжнародна підтримка: навпаки, схвально бути Імперією зла в очах всієї планети. Не треба боротися за чиєсь симпатії за кордоном: згідно з російською міфологіює, навколишній світ населений не трудящими, а бездуховними збоченцями. Лідирувати в науці, техніці, економіці та соціальній сфері теж не потрібно: відставання від Європи і США не сприймається як цивілізаційний програш Росії. Чим краще живе ворожий Захід, тим сильніше його ненавидять жителі Запупінска, і тим охочіше вони б'ють себе п'ятою в груди.

Радянському проекту була потрібна «нова радянська людина» – такий собі блаженний Ісусик, що вболіває за пригноблених негрів і безземельних селян Гранади. Еталоном вважався самовідданий мрійник, готовий гарувати заради чужого щастя і терпіти будь-які негаразди в ім'я якоїсь великої місії. Але переробити людську натуру не так-то просто: поголів'я комуністичних гомункулусів в СРСР вирощувалося з великими труднощами і було меншим бажаного. А після Хрущова на створення «нової людини» взагалі махнули рукою, вимагаючи від населення не високої ідейності, а лише її імітації. Система почала розкладатися і руйнуватися зсередини, з усіма витікаючими наслідками.


Путінський проект не потребує «нового росіянина» і не нав'язує населенню штучних моральних планок. Він орієнтований на пересічного обивателя – обмеженого, самолюбивого, заздрісного і агресивного. Він заохочує природні людські якості, нехай і не найкращі. Обиватель не бажає рахуватися з іншими людьми і ставити себе на їхнє місце. Путінська держава тішить його егоцентризм. Він може вважати себе пупом землі лише тому, що з народження говорить російською і носить на грудях православний хрестик, а всякі толерасти і ліберасти йому не указ.

Обиватель недолюблює тих, хто несхожий на нього. У російській державі йому дозволено відверто зневажати хохлів, шпротників, чурок і решти сусідів, що вважаються неповноцінними. Обиватель заздрить тим, хто живе багатше. Російська держава цілком підтримує його неприязнь до благополучних піндосів і еврогеїв.

Обиватель хоче пишатися власною персоною, не маючи на те жодних підстав. Путінська імперія надає йому бажані приводи для гордості. Нехай у тебе немає особистих досягнень, нехай тобі нема чим виділитися з сірої маси, нехай ти слабкий і невдаха, але зате МИ перемагаємо! МИ побили жалюгідних гризунів в 2008-му і б'ємо боягузливих бендеровців в 2014-му! МИ плюємо на Європу і Америку! МИ забрали назад наш Крим, а тепер забираємо Донбас! Життя простого росіянина вдалось!..

Недоброзичливці, які порівнюють Російську Федерацію із застійною Совдепією, пророкують Путіну ще більш швидкий і безславний кінець. Наскільки виправдані подібні прогнози?

Радянський Союз розвалився саме тому, що так і не визнав свою великодержавної єство, до останнього чіпляючись за інтернаціональні і соціалістичні благоглупості. Ця відсталість завадила своєчасним ринковим реформам і перетворенню СРСР у авторитарну капіталістичну наддержаву типу КНР. А коли з радянських магазинів остаточно зникла ковбаса, виявилося, що правлячій верхівці нічим відвернути і захопити невдоволений народ. У запасі не було нічого, крім архаїчних ідеалів, які вже давно не сприймалися всерйоз і не мали ніякого відношення до радянської дійсності.

У путінській Росії ковбаси цілком достатньо – ринок з гріхом навпіл робить свою справу. Але якщо західними стараннями ситуація з ковбасою різко погіршиться, у Кремля є що запропонувати народу натомість. Це не курйозні мантри про Леніна та міжнародну солідарність трудящих, а цінності, які дійсно імпонують більшості населення – неприкриту агресію, ненависть до чужинців, культ грубої сили і відчуття переваги над слабкими.

Як би нам не хотілося вірити в зворотне, але Російська імперія 2010-х виглядає стійкіше, ніж Радянська імперія 1980-х. Вона набагато природніша і тому життєздатніша. Звичайно, з цього не випливає, що російський режим вічний і невразливий. Однак швидкого краху за радянським сценарієм чекати таки не варто.

Михайло Дубинянський, УП 


20.02.2018 11:01
Сьогодні, 20 лютого, на шостому засіданні міської ради Кропивницького депутати змогли внести зміни до програм розвитку ЖКГ. Про це повідомляє кореспондент "Акули". Нагадаємо, що вищезгадані ...
19.02.2018 10:30
16 лютого відбулось чергове зaсідaння Центрaльної виборчої комісії. Розглянувши відповідне звернення Київської облaсної держaвної aдміністрaції, Комісія встaновилa відсутність прaвових підстaв для...
19.02.2018 09:41
Протягом минулого року до міської ради до надійшло майже 20 тисяч звернень. Про це журналістам повідомили під час апаратної наради, передає "Акула". Зокрема, у 2017 році надійшло19134...
16.02.2018 10:00
Вчора, 15 лютого, на черговому засіданні міської ради Кропивницького, депутати мали змогу прийняти ряд важливих  рішень та  програм для функціонування міста.Якщо одні програми приймались ...
14.02.2018 14:30
В четвер, 15 лютого, на телеканалi ТТV стартує нове полiтичне ток-шоу «Бар’єр». Автором i ведучим програми є полiтик та журналiст Олександр Дануца. Про це повiдомив Олександр Дануца на власнiй...