Історія цієї неймовірно красивої та жіночної ведучої насичена яскравими сюжетами та витонченим смаком.
З дитинства творча та неординарна Аня влаштовувала концерти з перевтіленням для родичів та сусідів. Далі в школі та університеті творча ініціатива дала можливість по крупинкам збирати досвід та ставати професіоналом своєї справи. Вдосконалювала дівчина свої навички в молодіжному шоу-театрі "Імідж", на сцені Кіровоградської філармонії та на телебаченні.
"Найбільш пам'ятними для мене є концерти на відкритих майданчиках. Глядач не повинен бачити усіх процесів підготовки, йому потрібен якісний результат. Не важливо йде дощ чи ти стоїш на сцені й трусишся від холоду. В непередбачуваних ситуаціях на допомогу приходила імпровізація. Саме такі життєві ситуації загартовують і виховують професіоналізм", - розповіла Анна.
Дівчина наголосила, що до кожного свята готується дуже ретельно, планує наперед всі можливі ризики та непередбачувані обставини. Але життя іноді вносить свої корективи, які не залежать від тебе.
"Моє головне завдання, як ведучої, не акцентувати увагу на форс-мажорах, а швидко зреагувати та перевести увагу гостей на ось інше, зацікавити їх, поки вирішується проблема. Приймати рішення в таких ситуаціях треба швидко і спокійно", - зазначила ведуча.
Аня впевнена, що мало бути просто ведучою. Потрібно розумітися на психології, володіти технікою тайм-менеджменту, мати високу стресостійкість та вміти швидко знайти вихід із незапланованих ситуацій.
"Форс-мажор на святі – це нормально. Адже свято – це не кіно, яке зняли та змонтували, все відбувається у реальному часі, "на живо". Я готова до яскравих та живих свят", - розповіла Анна Тішкус.
"Допінг" гарного настрою у кожного свій. Анна полюбляє відпочивати з близькими, подорожувати. Гарна музика, книжки, концерти, кіно, вистави, спілкування з природою, спорт. Іноді, достатньо деякий час побути на самоті і помовчати, щоб знову акумулювати енергію.
"І, найголовніше, - це люди. Мене надихають люди!", - розповіла про свої секрети натхнення Аня.
Дівчина впевнена, що ми живемо в унікальний час, коли всі процеси людської діяльності розвиваються зі швидкістю світла. "Зупинятися не можна розвиватися". Тільки рухатися вперед. Анна чітко визначає можливості власного розвитку і прагне реалізувати задумане з найкращим результатом.
"Роби все, що у твоїх силах. Роби це добре. І буде те, що має бути", - із впевненістю говорить Аня.
Енергійна, впевнена в собі дівчина із заворожуючим поглядом, з неперевершеним почуттям гумору, яка змогла "з нуля" зробити своє ім'я.
Олена образ ведучої одягла ще у шкільні роки і не змінює його протягом довгих років. Постановочні шкільні свята, КВН дали можливість обрати свій життєвий шлях. Офіційна творча кар'єра Олени почалась з 2007 року. Перший досвід пройшов вдало, це був чистої води експромт, усім було весело.
Креатив цієї дівчини дивує навіть досвідчених ведучих.
"Одного разу весілля проводили спільно із Кузьмою Скрябіним і за півгодини до приїзду молодят вимкнули світло. Ми швидко зорієнтувалися і зустріли гостей романтичною обстановкою із свічками. Нам пощастило швидко закупити 1000 "таблеточних" свічок і створили неймовірну атмосферу. Гості цього весілля до сьогоднішнього дня думають, що напівтемрява та сотні вогнів були запланованими", - розповіла Олена про найбільший конфуз на святі.
Готуючи свята Лєна завжди чесна і відверта зі своїми клієнтами. Вона не боїться радити та робити зауваження на ідеї наречених, адже досвід показує реальну картину. - Деякі пари повністю довіряють та покладають на мої плечі організацію свята "під ключ", поклавшись на креативність, оригінальність та неповторність ведучої, - наголошує Олена.
"Найкращий допінг – це настрій, який створюють пари, з якими мені неймовірно щастить. На моєму шляху траплялися найкращі, нереальні, движкові пари, з якими у нас одразу відбувається connect і ми думаємо в одному напрямку. Коли тобі "кайфово" з парою, то і вся організація проходе на "ура", - з радістю поділилася своїм "допінгом" Лєна Ферман.
В Олени 11 років офіційної і 13 не офіційного стажу. Дівчина не знає скільки свят провела у якості ведучої, було багато корпоративів із заохоченням свят різних масштабів. Звичайно, були негативні моменти, де набивалися шишки, але це не що інше як досвід.
Найоригінальніша забаганка замовника – "бомж-паті". Всі повинні були бути одягненні як бомжі, їли на картонках, меню було на відірваних клаптях паперу. Одяг гостей, персоналу, фотозона – все повинно відповідати замовленню.
"Мене змушує розвиватися думка про те, що для ведучого стояти на одному місці та працювати протягом років за одним і тим же сценарієм – це не варіант. Якщо ти хочеш бути в топі та затребуваною, цікавою, то потрібно шукати щось, чого немає в інших ведучих, робити те, що не роблять інші. Шукати свої "фішки, інтерактив. Стояти на місці – це крок назад у сфері ведення свят. Тому увесь час потрібно бути на чеку, бути оригінальним та не таким як усі", - наголосила Лєна.
Олена любить активний відпочинок. Серед постійних клієнтів з'явилися друзі, які запрошують не в якості ведучої, а вже в якості гостя. Вона стала "своєю" в їхній "творчій родині".
"Я вважаю себе успішною ведучою. Я змогла "з нуля" зробила своє ім'я, заробити репутацію. Мене знають, рекомендують, запрошують в інші міста. Це не межа досягнень, але це успіх", - з радістю ділиться ведуча.
Оленка вважає себе щасливою. Вона наголошує, що у неї є все для щастя: найкраща сім'я, улюблена робота, чудові колеги та шалені замовники, які на 100 % підтримують усі ідеї, які готові експериментувати, йдуть на всілякі авантюри, імпровізації.
"Я щаслива і в роботі, і в житті", - наголошує Лєна.
Дівчина – свято, настрій, креатив.
"Свято" прийшло в життя цієї дівчини , коли вона стала частиною МК "Імідж", де навчають сценічному мовленню, роботою з аудиторією та проведенню заходів. Першими кроками були новорічні свята для різних шкіл, випускні, потім додалися концерти, робота на телебаченні, конкурси, весілля, дні народження.
Свої перші корпоративи Марія проводила з досвідченими людьми.
"Я відповідально ставлюся до святкування, тож не могла проводити експерименти, адже подія буває раз в житті і ризикувати не можна. Тож говорила все менше, а виносила реквізити все більше. З кожним корпоративом я вчилася комунікувати з публікою та згодом стала окремою одиницею", - згадує Маша.
Без смішних випадків не обходиться жодне свято.
"Одного разу, в останній момент, мені сказали, що половина гостей не розуміє ні українську, ні російську мови. То ді-джей без апаратури, то гості "не мої", - розповіла ведуча.
Як говорить Маша, бачення свята в усіх різне, тому спочатку вислуховує ідеї та плани молодят, а вже потім доповнює сценарій. Однозначно, 99 % людей дослухаються і питають поради.
"Я часто переглядаю фото своїх пар, які вже мають діточок та з якими ми продовжуємо спілкуватися. Коли зустрічаю їх у парку з дитиною, тоді розумію наскільки важливою є місія. Вони і є рушієм для мене", - наголосила Мельник.
Найоригінальніші свята – це звичайно різні стилі вечірок, коли треба довго працювати і над концепцією, і над реквізитом, і над костюмами (тут були і гавайські, і гангстерські вечірки, 80-ті, 90-ті, вручення різноманітних премій, вечірки, де кожна команда представляла свою професію…).
Маша любить активний відпочинок. Можу відпочити на пляжі, але ж все ж таки краще гуляти, ходити, знайомитисяз новими людьми. Був досвід коли я літала Європою сама, лише з маленьким рюкзаком. Зараз мій чоловік створює круті тури, знаходить дешеві авіа-перельоти. Восени плануємо йти у похід по Турції з наметами. Подорожі – це наше все.
"Успіх – штука відносна. Ставлю собі планку, досягаю її, бачу, що є куди рухатися далі. Я щаслива", - з впевненістю говорить Марія.
Юрій – це настрій. За маскою коміка і брутального мачо ховається добряк з гарним почуттям гумору, широкою душею. Це татусь свого синочка.
З раннього дитинства хлопець мріяв стати актором. Чомусь подобалась сцена, перевтілення в різних героїв. Скоріш за все тому, що Юра любив багато читати, особливо пригодницьку літературу. Читаючи, уявляв себе в ролі головних героїв. В школі перша вчителька давала не тільки наукові зхавдання, але й розвивала творчо. Хлопець почав грати в шкільних п'єсах, новорічних виставах і різних театральних сценках. В старшій школі захопився КВН.
Перший досвід на весіллі – не ведучим, а відеооператором. Далі навіть пробував себе у ролі ді-джея. Але лише у 2013 році став професійно займатися весіллям. Мікрофон став набагато комфортнішим, ніж відеокамера чи ді-джейський пульт."Моя вчителька підтримала моє захоплення та допомагала мені у написанні сценаріїв, постанов. Я став любити сцену ще більше. В університеті я став професійно грати в КВН, Лігу сміху, потім досвід роботи на телебаченні, зйомки в проектах, робота ведучим на весіллях та корпоративах. З 31 року, 28 я на сцені. Це вилилось в мою нинішню професію ведучого", - розповів Юрій.
У форс-мажорних ситуаціях головне не панікувати. Твереза голова і гумор – ніколи ще не підводили.
В житті для мене гроші не головне. Головне емоції, досвід.
"Мій стимул – мій син. Якщо я не буду розвиватися, то через декілька років ми будемо на одному етапі еволюції, адже діти так швидко розвиваються", - з ніжністю говорить Юрій про свою дитину.
Найкращий відпочинок – сімейний. Юрій з дружиною дуже любить гостей в домі, і тому кожен тиждень не сумно. "Дружина любить море, я- гори, обоє ми любимо сина")
"Я вважаю, о якщо наступе день, коли я скажу що я успішний – я зупинюсь в розвитку. Тому в мене є цілі, до яких прагну. А для щастя у мене є все", - з впевненістю говорить Юрій Тушевський.
Чоловік - настрій, впевненість, творчість.
"В 9 класі я дізнався від товаришів, що в один із клубів міста потрібен МС. Я вирішив спробувати себе і з тих пір до моєї руки "приріс" мікрофон. До цього були виступи в шкільному КВНі, поїздки з молодіжним клубом "Імідж", - розповів Кирило.
Багато людей хочуть на своєму святі ексклюзив і кожен ведучий вмикає свою фантазію і свої можливості. Як правило, нові проекти – це завжди круто і це виклик, який створюється разом з командою, яка обслуговує свято і звичайно ж, із самими замовниками.
Доппінг – це емоції, які відчувають люди від твоєї роботи. Гарний настрій гостей для професії ведучого – це все.
"Найоригінальніше одруження в моєму житті – церемонія під землею. Емоції переповнювали, це справді було щось неймовірне", - згадує ведучий.
Стимулом розвиватися є самі замовники. Їхні ідеї і бажання не мають меж, а ведучі повинні відповідати і завжди пропонувати щось нове.
"Найкращий відпочинок – це емоції, які я переживаю зі своєю дружиною подорожуючи. Я успішний і щасливий, мене оточують тільки хороші люди. Я вважаю, що жити потрібно так, щоб після тебе залишилось щось хороше", - поділився своєю історією Кирило.
Сергій серйозний в роботі та творчий в житті.
"Свідома думка того, що я хочу дарити людям емоції і гарний настрій з'явилася років в 16. Тоді я почав підпрацьовувати в нічних клубах і познайомився з поняттям "імпровізація". В школі я дуже часто виступав, так як грав на скрипці, співав в хорі", - згадує Сергій.
Зазвичай на обговоренні свята, в першу чергу слухає свого замовника і його побажання як він хоче провести свій день. Вже потім пропонує свої ідеї і 99% - це профіт. Чоловік радіє, що на своєму життєвому шляху зустрічає людей, з якими щастить.
Гарний настрій і допінг – це люди. Сергій сповна віддається своїй роботі і дарує щирі позитивні емоції, віддає свою енергію. Під час свята відбувається своєрідний обмін, який допомогає чоловікові зарядитися на все свято.
"Найоригінальнішою забаганкою на весіллі було бажання жениха викликати справжню поліцію на жарт"викрадення нареченої". Заплативши за "помилковий виклик" ми здійснили бажання нареченого", - розповів ведучий.
Проведення весіль – це відповідальна робота, на яку він наважився п'ять років назад. З тих під Сергій ведера хунок: на 1 серпня – 174 весілля.
"Я розвиваюся заради того, що не можна купити за гроші – безцінний час щастя. Заради цього варто розвиватися і не зупинятися", - говорить Сергій.
Відпочивати любить на природі, особливоподобаються походи в ліс.
Чоловік говорить, що не може вважати чи не вважати себе успішним. Це оцінка людей. А головне, "Імпровізація – сестра таланта".
Талановитий Віктор, не дуже полюбляє говорити про особисте, але про творчість та улюблену роботу...
"Я ніколи не думав, що буду ведучим на весіллях, корпоративах, я завжди хотів бути клубним МС. Ще в часи, коли був у ранзі спортсмена, відпочиваючи в нічних клубах, завжди хотів взяти до рук мікрофон і щось сказати. Мені здавалося, що це легко. Але коли у 2011 році я змінив спортивний стадіон на клуб,я зрозумів, що це дуже не легка робота", розповів Віктор.
Вперше спробував себе у ролі ведучого в 2004 році. Тоді, від переживання, хлопець переплутав половину номінацій, прізвищ учасниць, а від страху взагалі не міг говорити. Але наступного ранку став зіркою в школі.
"На кожному святі є людина, яка вважає себе кращим ведучим, ніж ти. От з такими я і люблю пограти у гру "прояви себе". Завжди повинна бути на поготові "пані імпровізація", - з посмішкою розповідає ведучий.
До кожного свята потрібно готуватися ґрунтовно і професійно. Приємно, коли тобі довіряють свято, а ти сам готуєш програму. Але ще круче, коли замовник креативний і сам вносить лепту в творчий процес. На святі видно як замовник хвилюється і і розуміє всю важливість заходу.
"Мій допінг – це гарний настрій, позитивний заряд гостей і багато кави. Алкоголь для мене табу. Не підтримую ведучих, які дозволяють собі пити під час роботи. Потрібно завжди бути у всеозброєнні й не переступати межу дозволеного",- говорить Скляренко.
З мікрофоном Віктор працює лише сім років, але "досяг більше, ніж деякі динозаври цієї індустрії"(автор).
Форс мажорів було безліч, то колір арки не той, то співачка, яка полюбляє співати лише у білий мікрофон. З впевненістю Віктор говорить, що якби ці дійства відбувалися в Кропивницькому – це був би провал, а у мегаполісах вирішувати важливі питання легше.
"У мене кожен день – свято. Я рідко буваю в поганому настрої, не дозволяю негативу бути в моєму житті".
Чоловік полюбляє активний відпочинок. В минулому - легкоатлет з 11-річним досвідом (кмс вбігу на 800 метрів). 3-4 рази на тиждень пробіжки по місту, Набережній, в парку. Зараз практикує волейбол. Другий сезон освоює водні види спорту: вейк спорт, водні лижі. Взимку сноуборд.
"Я вважаю себе успішним, знаю чого хочу і досягаю поставлених цілей. Все йде по плану. Адже, кожен сам коваль свого щастя", - поділився частинкою "своєї історії" Віктор.
Впевнений в собі, талановитий,харизматичний.
Свято "для інших" прийшло в життя Дмитра у 2014 році. Перше весілля провів в кафе філармонії і, як кажуть, "первый блин комом".
Форс мажори трапляються завжди, зазвичай коли запізнюються молодята і потрібно розвеселити, заспокоїти гостей.
Робота в задоволення, тому про фінансові питання Дмитро не хоче говорити. "Але моя робота не така легка, як може здатися на перший погляд".
"Я завжди слухаю замовників, їх побажання та погляд на свято, вже з цього і будується сценарій, пишеться програма. Коли замовник приходить з своєю ідеєю – працювати легше і цікавіше, як говорять: одна голова добре, а дві – краще. Доппінг – це хороші, веселі гості. Коли ти віддаєш себе і йде повна взаємовіддача", - розповів Дмитро.
Чоловік сам дає собі настанови та ставить життєві цілі. Любить подорожувати, нові місця, люди, відпочинок.
Спілкувалася Аліна КАТЕРИНЧУК."Я щасливий, але завжди є до чого прагнути. В житті головне розслабитися і отримувати задоволення", -розповів Діма Крєндєль.
