Тож, не дивно, що літературно-мистецький вечір, присвячений цим ювілеям, перетворився у своєрідний парад талантів. Такий рясний, що для поезії самої винуватиці свята вже не знайшлося часу. Сама вона досить влучно назвала це зібрання – "Скажи мені хто твій товариш, і я скажу, хто ти". Крім офіційних привітань від керівництва обласної наукової бібліотеки імені Д.Чижевського, де Антоніна Михайлівна пропрацювала 18 років, Спілки письменників (отримала Почесну відзнаку цієї творчої організації), звучали поетичні вітання від творчого об’єднання "Парус" (Олена Надутенко), клубу авторської пісні "Байгород" (Віктор Холявко), Добровеличківського літературного клубу "Пролісок" (Валентина Кондратенко-Процун), Олександрійського творчого клубу "Джерело" (Анатолій Штанько та Наталя Фесенко), культурологічного клубу "Надія" з Помічної (Світлана Токмакцева), Новоукраїнського об’єднання "Ранок" (Олександр Антоненко), Долинського мистецького об’єднання "Сузір’я" (Василь Гуменюк). До кожної з цих творчих організацій Антоніна Корінь доклала рук і серця. Вона часто буває в районах, допомагає творчим людям об’єднатися, організовує, підказує, редагує перші книги, збирає альманахи, проводить творчі зустрічі. У залі й на сцені того дня були присутні і композитор з Малої Виски Петро Лойтра, і поет Микола Голованов та авторка краєзнавчих книг Ольга Голованова зі Злинки, майстриня-вишивальниця Лариса Зоріна із Новгородки, читець Микола Барабуля та барди Анатолій Шульга і Андрій Фоменко із Кропивницького. Були й відкриття – мабуть, не всі знали, що редакторка "Первой городской" Людмила Макей малює, грає на фортепіано і співає. Значна частина творчої еліти краю зійшлася на цей літературно-мистецький вечір. Дивно, що він не зацікавив керівництво галузі культури ні міста, ні області. Особливі привітання звучали від голови національного об’єднання болгар "Нашита хора" Сергія Осадчого та поета з Дніпра Володимира Стафідова. Вони передали також вітання ювілярці від посла Болгарії в Україні, адже Антоніна Корінь не лише перекладає з болгарської (і з російської, білоруської, вірменської, іспанської), а ще й автор кількох видавничих проектів та керівник гуртка болгарської поезії недільної школи, що діє при "Нашита хора". Як Антоніні Михайлівні вдається поєднувати це все? Таких різних, у абсолютній більшості амбітних людей, які мають багато здібностей, але не однаковий рівень обдарування? -- Я намагаюсь бачити у будь-якій людині, -- пояснює ювілярка, -- насамперед хороше, те, що її окрилює й підносить. Світлана ОРЕЛ, Кропивницький
