"Непомітний, але незамінний", або скромний кропивницький геній

Історія геніального скульптора, Члена Національної Спілки художників України, Лауреата обласної премії у сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства імені Олександра Осмьоркіна в номінації "національна традиція" Віктора Френчка почалася 6 серпня 1949 року в селі Підзамочок Бучацького району Тернопільської області.

Як згадував сам митець: " …до 10 років ліпив з хлібного м'якуша різноманітні фігурки пасучи на вигоні худобу, доки мої старання не помітив художник Омельян Ментус, котрий і прищепив мені любов до скульптури".

У 1964 році Віктор Васильович закінчив Бучацьку дитячу художню школу. З 1964 по 1967 навчався на скульптурному відділенні Київської державної художньої школи імені Т.Г.Шевченка, після закінчення якої вступив на скульптурний факультет Київського державного художнього інституту в майстерню народного художника СРСР М.Г. Лисенка.

Отримавши диплом з відзнакою інституту в 1973 році був запрошений на роботу до Кіровоградського художньо-виробничого комбінату Художнього фонду України. Разом із Аркадієм Мацієвським молодий митець створив свій перший великий витвір – пам'ятник воїнам – червонозорівцям. 

Досить швидко склався тандем скульпторів, про який Аркадій Мацієвський висловлювався так: "Це рідкісне явище, коли художники працюютиь в парі, але нам пощастило. Ми з ним такі фанати, що можемо три доби не їсти і не пити, а ліпити. Сперечаємося, вирішуємо долю роботи на стадії "задуму".

З того часу живе і працює в Кіровограді (нині в Кропивницькому). Про працелюбність і талант скульптора свідчать створені ним самостійно та у співавторстві і встановленні у Кіровограді та в інших містах і селах пам'ятники, пам'ятні знаки червонозорівцям, правоохоронцям, козакам, полеглим солдатам і скорботним матерям, льотчикові Петрові Вересоцькому, першому трамваєві в Єлисаветграді, погруддя Євгена Маланюка й пам'ятник Надії Тобілевич-Тарковській і багато інших монументальних робіт. А ще рельєфи, барельєфи, десятки меморіальних дощок. Не цурається майстер і малих форм – пам'ятних медалей.

"Визнання Віктора Фенчка дещо "запізніле". Його роботи – це пекельна праця. Ця людина заслуговує великої поваги", - наголосив голова Кіровоградської обласної організації обласної Спілки художників України Андрій Хворост.

11 липня 2018 року Рада спілки Кіровоградської обласної організації Національної спілки художників України висунула на здобуття міської художньої премії в галузі культури імені Бориса Вінтенка кандидатуру члена Національної спілки художників України Віктора Френчка за творчий внесок в розвиток монументальної культурної та історичної спадщини Кропивницького.

Сьогодні, 8 серпня, під час засідання конкурсної комісії на здобуття міської художньої премії імені Бориса Вінтенка всі присутні члени комісії одноголосно ухвалили кандидатуру Віктора Френчка та нагородити одноразовою премією в сумі 10 тисяч гривень.

"Ми повинні підтримати його твори та значний внесок у розвиток міста", - зазначив заслужений художник України Андрій Надєждін.

Премію, яка присуджується один раз в житті, планують вручити з нагоди свята до Дня міста.

"Це скромна людина. Він непомітний, але незамінний. Його праця залишиться на багато років в історії міста", -зазначив власник приватної галереї "Єлисаветград" Микола Цуканов.

Віктор Френчко є учасником обласних та всеукраїнських художніх виставок. Твори якого зберігаються в Кіровоградському художньому музеї, художньо-меморіальному музеї О.О. Осмьоркіна, в приватних колекціят в Україні та за кордоном.