Кінцева зупинка всіх - 15-а школа на північному краю міста. Курсує цей транспорт більш-менш регулярно і практичноо ніколи не їздить порожняком, бо конкурентів у нього на цій лінії немає. Павільйони на зупинках тут різнокаліберні і поважного віку. Але якось тримаються під натиском природних стихій - дощів, спеки, вітрів, ожеледі та хурделиць. А от проти вандалів – беззахисні.
На зупині по вулиці Салтикова - Щедріна поблизу обладнаного залізничного переїзду, заправки, старого цвинтаря і скіфського кургану чекають транспорту пасажири з приватного сектору, що з одного боку тягнеться аж до річки Інгул, а з іншого - до промзони. Тобто тут майже завжди є люди, вулиця освітлена ліхтарями на стовпах і додатковими на заправці. Однак же і в цьому далеко не глухому місці хтось намагався віддерти від купола павільйону металеві деталі. Цей хтось мав силу Геракла, оскільки зміг зрушити громіздку конструкцію павільйону майже на 45 градусів! Покрівля зупинки пошкоджена і перебувати під нею навряд чи безпечно. Якби частина даху і опори не схилилися на тонку акацію, то могли б і впасти.
Цей випадок у черговий раз приводить до думки - робити цивілізовані реверанси у бікнецивілізованого суспільства – справа ризикована і фінансово затратна. А якщо вже хочеться потурбуватися про людей, щоб їм за комір не капало, то слід звернути увагу на нецікаві мародерам матеріали. Вони застосовуються на деяких дитячих ігрових майданчиках.
Зоя Красінська
