АКУЛА MEDIA
Кропивницький, театр, вистава, Три товариші, Євген Нищук, Міністр культури, фестиваль

Місто Кропивницький на мить ощасливили троє ідеальних хлопців

05.09.2017 | 15:15
1446

«Три товариші» німецького класика Еріха Марії Ремарка є шедевром світової прози. Для мене цей роман належить до розряду тих, від яких не можна відірватися. Який у будь-яку хвилину розкриваєш на будь-якій сторінці і занурюєшся у світ стосунків, в існування яких не віриш. Хіба є така дружба? Хіба є таке кохання? Хіба є така взаємовиручка? Як вони могли «вирости» з війни, криміналу, бідності, безробіття, пияцтва, депресії (якраз це нам, на жаль, добре відомо)? Троє головних героїв роману і  більшість тих, хто їх оточує - то практично ідеали високої культури взаємин і почуттів. Їх любиш до  перехопленого подиху, до щему, до сліз ще й завдяки особливостям літературного стилю Ремарка.  

Ось саме через це я з певною пересторогою ішла на виставу «Три товариші», яку привіз на мистецький фестиваль «Кропивницький 2017» Київський національний академічний театр імені Івана Франка. З минулого досвіду помітила, що пристосування прози до сцени позначене неминучими втратами для видовища. Ще й іноді режисери вибирають з роману лише одну сюжетну лінію (як правило, любовну) і експлуатують її на свій, а не авторський лад.

Уже через півгодини заспокоїлася - режисер Юрій Одинокий зберіг більшість другорядних персонажів і йшов чітко за фабулою і текстом роману. Дія відбувалася з мінімумом реквізиту, проблема зміни декорацій вирішувалася затемненням, стрімким переміщенням меблів і зміною картинок з проектора. Цілковито ремарківські були і костюми дійових осіб, і саундтрек - він узяв на себе добру третину відтворення атмосфери 20-х років минулого століття. Ну, а що ж самі головні герої?

Роберт Локамп (народний артист України, він же  міністр культури) Євген Нищук, Отто Кестер (заслужений артист України Андрій Романій), Готфрід Ленц (заслужений артист України Олександр Печериця) - стовідсоткове попадання в десятку. Небагатослівний, діловитий і чіткий Отто. Говіркий, жвавий, жартівливий Готфрід. Інтровертний, вразливий і схожий на молодого Алена Делона Роберт. І їхнє оточення - Юпп, Фердинанд, Валентин, Альфонс теж такі, якими їх можна було уявити. І випадкові знайомі та клієнти трьох друзів-автомайстрів, що називається, на своєму місці. У романі сусід Роберта Хассе вкоротив собі віку не тільки через руйнування сімї, а й через втрату роботи і неможливість знайти іншу, а у виставі його розчавила лише  втеча дружини. Однак зіграно це було майстерно.


Ви помітили, що досі я називала лише чоловіків? Бо про жінок - розмова окрема.

В основному по ходу дії на сцені фігурують квартирна хазяйка Роберта, служниця і його кохана Пат. Постановник всупереч автору зробив перших двох легковажними сварливими кокетками. А покоївка - то взагалі персонаж із клоунади, а не з драми. Хотів трохи розбавити загалом сумовиту тональність вистави? Хай так, гумористичні моменти були і в епізодах з іншими дійовими особами. Проте там не виникало аналогій з пародією.

А головне питання виникає щодо Пат (Анжеліка  Савченко). У Ремарка це цілковито  аристократичний образ. Делікатна, з бездоганними манерами, жодного недоречного слова чи жесту, ніякої пози чи зверхності. Водночас чутлива й тонка у дружбі та безмежно ніжна у коханні. І загадкова, відсторонена, таке відчуття, що ось-ось може розтанути, відлетіти, розвіятися. Заради такої жінки чоловік готовий на все, як те і сталося з Робертом. У Ремарка досить чітко окреслений і зовнішній образ Пат, я б тут провела паралель із Одрі Хепберн у «Римських канікулах»  чи  «Сніданку у Тіффані». Неодмінно з дуже коротким волоссям - от тільки такою з подачі автора   малюю її в уяві. У киян же ми бачимо зовні тендітну, а за поведінкою і розмовою цілком буденну дівчину з високою «дорослою» зачіскою. Лише в телефонних діалогах ненадовго виникає «та що треба» Пат.

Так, по життю захоплюються і такими, і значно примітивнішими. Однак не проникаються їх долею до невиліковного болю в серці, як Роберт і потаємно його товариші. Ремарківська Пат не стрибне на чоловіка, як на гімнастичний снаряд!

Перечитала написане і незручно за себе стало. Щось там міркую про моменти невідповідності вистави роману, а мій текст катастрофічно нагадує сухі рядки зі шкільного підручника літератури і від ремарківської аури перебуває на відстані кількох світлових років. А франківці протягом  чотиригодинного спектаклю наблизилися до неперевершеного літературного зразка відсотків на 60-70. І спонукали мене (і гадаю, ще багатьох глядачів) при першій же нагоді дістати з шафи чи відкрити у мережі отих «Трьох товаришів», котрі живуть на екрані, на сцені і в серцях уже майже століття.

 Ніна Даниленко


19.07.2018 17:30
Мoлoда мама Віра Бoчкур з маленьким синoчкoм дoлають oнкoлoгію. Прo це пoвідoмляє Євген Скирда на власній стoрінці у Фейсбуці, передає "Акула". Синoчoк, якoму ще немає рoку вже прoйшoв курси...
19.07.2018 17:00
Кропивницька «Зiрка» завершує пiдготовку до старту нового футбольного сезону.  Про це повiдомляє офiцiйний сайт ФК «Зiрка», передає «Акула». Контракти з клубом пiдписали вiдразу шестеро...
19.07.2018 16:30
19 липня о 03:12 до Служби порятунку «101» надійшло повідомлення про пожежу на вул. Соборній, що в обласному центрі. Про це повідомляє У ДСНС у Кіровоградській області, передає «Акула». ...
19.07.2018 16:00
У столиці  українського гончарства – старовинному містечку Опішня, що на Полтавщині, з початку 90-их років відбуваються фестивалі цього  чудового народного промислу. Цього року його...
19.07.2018 15:30
На Кіровоградщині сумна статистика водіїв, які сіли за кермо на підпитку. Про це пише Патрульна поліція, передає "Акула". З початку 2018 року Патрульна поліція Кропивницького виявила 462...