Неподалік посадки на полі зеленіє купка кущів, що зблизька виявляються очеретом. Це взагалі - то болотна рослина, що любить вогкі низовини, а найкраще почувається у воді. Тут же розпечений сонцем бугор! А якщо поглянути туди, звідки очерет росте, то взагалі торопієш - унизу вода! Чиста і свіжа! І з зеленою ряскою, що свідчить про те, що вода стояча і знаходиться тут постійно.Це справді так. Принаймні, років чотири я її тут бачу. А навесні, до спеки і випаровування, з цього очерету в недалеку балку дзюрчить струмок безпосередньо по посівах.Джерело? На пагорбі? Малоймовірно, однак теоретично припустити такий варіант можна. Аби ж польове озерце не співпадало з лінією водогону "Дніпро Кіровоград".Його відкрили в 1974 році. Паралельно припинили викачування води з Річного, Озерного, Биківського та Злодійського водозаборів. Зазначалося, що та вода малопридатна для вживання тому, що місто лежить на покладах урану. Тоді ніхто не міг передбачити, яка катастрофа станеться згодом на Чорнобильській АЕС і що насиплеться після неї у Дніпро, звідки надходить вода в Кропивницький. Частина міста і тепер забезпечується водою з джерел на Лелеківці неподалік пляжу та з Холодних Ключів. Цей водозабір знаходиться в Базарній балці села Калинівка Кіровоградського району.Про польовий потічок за Старою Балашівкою жителі Лелеківки навіть кажуть, що той порив на водогоні влаштовано спеціально, щоб наповнювати заболочений ставок у долині. Він служить водопоєм для місцевої череди корів. Це схоже на легенду, але питання виникають. Якщо це порив у водогоні, то чому його не лагодять? Адже якщо дірка в трубі серйозна, то через неї у воду може засмоктуватися грунт.Чи це якась "ліва" (стара або піратська) гілка міського водогону?
Так чи інакше феномен польового болота доводить, що несподіване-поруч. І краєзнавцям необов’язково копирсатися в архівах, щоб віднайти в історії міста якісь пікантні моменти. Загадок у Кропивницькому вистачає і сьогодні.Ніна Даниленко
