Ну і хто б міг подумати, що «возз’єднання» з Росією уже в перші місяці буквально не дасть кримчанам дихати? Мова конкретно про жителів Керчі. Це особливе місто, тут знаходиться паромна переправа, що з’єднує Крим з Таманським півостровом Росії. Коли Крим забезпечувала Україна (бо сам він прогодовував себе на третину потреб), то вантажі йшли через Чонгар та Перекоп. Це суходіл з автомобільними шляхами та залізницями. Тепер же, коли за справу підтримання життєдіяльності півострова «великодушно» взялася Росія, необхідні для цього вантажі доведеться доставляти єдиним шляхом – по морю на паромі. А це черги, затори, нерви і, як виявилося, катастрофічне погіршення атмосфери в місті в екологічному сенсі цього слова.На сайті kerch.fm здійнявся ґвалт з приводу того, що від безперервних колон «паромних» машин жителі прилеглих до трас вулиць не можуть заснути від гуркоту і задихаються від кіптяви та вихлопів бензину і солярки. Потерпілі керчани вимагають негайного будівництва мосту через Керченську протоку та окружної траси довкола міста. Хтось спробував вгамувати цей лемент сподіваннями на приєднання до Росії сходу України – тоді, мовляв, вантажі з Росії можна буде возити через материк. Дехто соромить скаржників: треба радіти, що нам стільки всього везуть, заради цього можна і покашляти. Є пропозиції писати листи Володимиру Путіну: якщо він скаже побудувати окружну, так воно і буде, а доти надіятися нема на кого. Мудрі заспокоюють задушених автомобільними газами земляків: дим та ревище на трасах –то ненадовго, Росія скоро вгамує свій постачальницький ентузіазм.Спостережливі засікли на переправі багато машин з гуманітарною допомогою і волають – куди вона поділася, нам не дісталося?! Червоний Хрест терпляче пояснив протестантам: гуманітарною допомогою називаються вантажі з-за кордону, а такі самі дарункові речі зі своєї країни іменуються благодійними. Куди вони зникли? Їх одержали ті, хто замовляв!До речі, благодійні подаяння хоча б ненадовго можуть полегшити страждання затруєних вихлопами керчан. За даними порталу For Post, доброчинці з російського Ростова хочуть до Пасхи подарувати Севастополю пасочку вагою до 500 кілограмів. Вона буде зроблена «в виде усеченной прирамиды, символизирующей Гроб»… Заспокойтеся, це не зовсім те, про що ви подумали: «…символизирующей Гроб Господень». Втім, його форма та обриси того, що вас перелякало – схожі. Так от: якщо солодкий «гроб» з родзинками у Севастополь везтимуть через Керченську паромну переправу і транспортувальники негерметично задраять фургон, то деяким керчанам з траси може пощастити: кілька щасливих хвилин вони нюхатимуть не солярний перегар, а чарівний аромат кориці та ванілі…Сніжана Казимирова
