Тільки-но почався другий тиждень Євромайдану. В активний словник українців клейкими мацаками п’явок заліпилися слова «тітушка», «оппо», «регі», «барикада», «Беркут», «госпідар», «штурм», «обстріл» та ін. Домовившись із керівництвом і залишивши дітей на стареньких батьків, люди поспішають на головні площі своїх міст, аби захистити своє право на краще життя. Центральна ж арена боротьби – київський Майдан – оточений щитами спецпризначенців. Будь-якої хвилини може пролитися нова кров…Втім, місцевих посадовців майданні події обходять мало. Вони працюють в одному ритмі з Донбасом, лагодять підпорки «стабільності». Спостерігаючи за оновленням хронік на сайті облдержадміністрації, останнім часом важко не впасти в інфантильне переживання безконечної радості. Мастер-класи рукоділля змінюються звітами про шкільні чемпіонати «Що? Де? Коли?», кубками з волейболу і спортивних танців. Але останнє покращення – подарований Андрієм Ніколаєнком аж цілий баян для будинку культури у селі Підвисоке (Новоархангельский район) – просить нагадати знамените сталінсько-азарівське «Жить стало лучше, жить стало веселей…»
