Продукти, що в них зберігаються, мають особливий смак, тому що глина є матеріалом, який "дихає". Також керамічний посуд довго зберігає свій вміст залежно від умов холодним чи гарячим. Це добре знають кулінари, які запікають у горщечкахм’ясо та овочі.
- Моя свекруха і зараз місить тісто лише в цвітненській макітрі,бо в жодному іншому посуді хліб не виходить таким запашним,- сказала одна з місцевих жінок на виставці керамічних виробів. Експонати зібрали по селах у жителів. Хтось досі ним користується. у когось вироби гончарів -земляків лежали забутими у коморі и на горищі. Цвітненську кераміку знавці вирізняють серед інших за особливим сонячним відтінком місцевої жовтої глини. Вона добувалася у великому лісі Чута, що впритул підступає до села. Тепер ці копальні законсервовані, хоча запаси глини там не вичерпані.
Цвітненська кераміка є в українських музеях і, напевне. у багатьох жителів України за межами нашої області. І навряд чи хто з власників замислюється, що володіє раритетом. Адже це тепер глиняний посуд є «бабусиними" реліквіями, а свого часу це була рядове домашнє начиння. Правда, у радянські часи навряд чи можна було говорити про унікальністьцвітненських виробів у частині орнаменту. Він був під своєрідною цензурою - гончарі могли малювати тільки те, що веліли "згори". З яких міркувань це робилося? Є різні думки. Наприклад, щоб у самодіяльності не загубилася автентичність традиційних українських розписів. Або щоб художники не намалювали чогось ідеологічно чужого за тодішніми мірками.
Гончарний промисел як індустрія в Цвітному зник, а як символ-воскрес. Відтепер про майстерність гончарів нагадуватиме декоративний глечик на постаменті у центрі села. Цей оригінальний артефакт напевне зацікавить туристів.З нагоди відкриття пам’ятного знака та виставки кераміки відбулися відзначення спеціалістів., що мали відношення до гончарного промислу та зберегли вироби ,ярмарок сувенірів , майстер- класи з виготовлення глиняних виробів ( умільці є!), концерт і частування присутніх варениками, юшкою та кулішем. На урочистостях, окрім місцевихжителів. побували кількасот гостей із сусідніх сіл, із Олександрівки, обласного центру Кропивницького та з недалекої Черкащини.Ніна Даниленко
