Ситуація в Родниківці Олександрівського району свідчить про те, що дехто з доморощених латифундистів не цікавиться уроками історії і власноруч наближає прихід якогось чергового Леніна, що скористається переповненою чашею терпіння пригнобленого населення і прісновідомим гаслом буремного 1917-го – «Землю – селянам!». Минулого тижня медіапортал «Акула» розповідав про ТОВ «Агроконтракт», що обробляє в Родниківці кілька десятків паїв усупереч волі їхніх власників та роками не розраховується за землю зі спадкоємцями померлих жителів села. Не революцією, але яким-неяким бунтом проти нахабства і цинізму самодержця земель родниківських став свого часу перехід пайовиків зі своїми земельними наділами від «Агроконтракту» до іншого орендаря – агропромислової компанії «Ніка», яка і розраховується щедріше (5% орендної плати, що становить близько тисячі гривень з гектара, замість 3%), і безкоштовно допомагає селянам, переоформити право власності на землю їхніх померлих родичів. АПК «Ніка» уклала з мешканцями села 54 договори оренди на близько трьохсот гектарів землі. Нинішнього року виявили бажання укласти договори оренди з «Нікою» ще три десятки родниківців, але «Агроконтракт» продовжує безцеремонно, як ні в чому не бувало обробляти їхню землю.
Тиждень тому в Родниківці відбулася зустріч пайовиків з представниками ТОВ «АПК Ніка». Люди, які роками через безгрошів’я, поважний вік, стан здоров’я та з інших поважних причин не могли переоформити на себе землю померлих рідних, завдяки агрокомпанії одержали документи на право власності безкоштовно і без зайвого клопоту. Але їхню радість затьмарили події, що сталися напередодні.Не даремно кажуть, що деякі багатії заробляють на бідності інших людей і зацікавлені в тому, щоб ті залишалися бідними й надалі. Бо бідна людина рада і копійці, а тому здатна купитися на кілька серебряників, працювати за тарілку супу. На щастя, до такого не дійшло, але такі як Віра Миколаївна Заєць не встояли перед звабливою пропозицією представників «Агроконтракту», які запропонували їй заборговані гроші… в обмін на продовження договору оренди (!) паю з колишнім орендарем. А разом із договором підсунули жінці чистий аркуш паперу і попросили розписатися нібито для того, що вони на ньому від її імені напишуть відповідь на «гарячу лінію губернатора», на яку вона двічі скаржилася на непорядного орендодавця. Днями ж з’ясувалося, що вона нібито судиться з АПК «Ніка», котра допомогла їй оформити спадщину, щоб розірвати укладений з нею договір оренди та заборонити їй обробляти свою землю. Тож не складно здогадатися, як скористалися тим чистим аркушем. І так навколо пальця обвели не тільки Віру Миколаївну, і, до речі, не вперше.
На зустрічі у четвер були присутні представники й «Агроконтракту», але чітко відповісти на запитання людей про підписання ними чистих аркушів паперу відмовлялися. Мовляв, приходьте з ними на нашу сходку. Того дня горе-орендар і собі організував зустріч із пайовиками, але присутніх на ній кореспондент міг перелічити на пальцях однієї руки, бо було таких аж четверо. Їм за прикладом ТОВ «АПК Ніка» також пообіцяли підвищити орендну плату з трьох відсотків до п’яти, але це поки що тільки слова. Чи можна їм вірити і чи будуть вони підкріплені умовами договорів – велике питання… Як і те, до чого б у своїй зверхності по відношенню до селян дійшов орендар, якби в нього не з’явився конкурент, а в людей не було вибору?
Міла Шевчук
