Ви вже нишпорите сайтами Інтернет-магазинів у пошуках кросівок на зручній підошві або ж приміряєтесь до нової моделі рибальського вудила? Весна надходить – хоч і повільним кроком, на милицях, але зовсім скоро однаково всім стане парко у своїх одежах і помешканнях… Відтак, прогнозуючи гострий інтерес трудового народу до відпочинку на природі, пропонуємо свій невеличкий перелік мальовничих місць Кіровоградщини, де можна відпочити всією сім’єю, не ризикуючи натрапити на стихійні смітники або потрощені альтанки.
А ключем до нашого пошуку стали місця природної сили – об’єкти ландшафту, водойми, річки, рослинність тощо, здатні не лише постачати очам красу та яскравість навколишнього світу, а врівноважувати наші індивідуальні біологічні ритми, які допомагають позбутися негативних переживань, відкрити у собі нові ресурси до змагань і творчості…
Кіровоградський дендропарк
Цей острівець природи було закладено на 44 гектарах землі на околиці Кіровограда у далекому 1958 році. Основну його площу складають зелені насадження (близько 50 видів дерев та кущів) та ландшафтні куточки, решта - відведена під атракціони, майданчики літніх кафе, приміщення ресторанів, поле для гри в пляжний футбол, зоомістечко, а також численні дитячі ігрові майданчики.Щовесни парк вітає городян неймовірною кількістю голандських сортових тюльпанів (в цьому році їх число зросло до 500 тисяч), протягом теплого сезону їх варту на клумбах несуть вже нарциси, троянди, іриси, флокси, чорнобривці тощо. Алеями парку лунає музика – улюблені композиції із дитинства та молодості наших батьків, дідів і бабусь…
Дендропарк є найпопулярнішим місцем відпочинку як молоді, так і родин із дітьми або літніх людей. Тут регулярно оновлюється репертуар літнього кінотеатру, влаштовуються гучні народні гуляння, дискотеки та концерти з нагоди відзначення великих світських і релігійних свят. Для малечі й підлітків організовуються різноманітні спортивні змагання, шоу клоунів та великих ляльок, естрадні фестивалі, конкурси краси тощо. Серед найбільш видовищних заходів, що привабили масового відвідувача, варто згадати частування гігантським короваєм (випеченим до дня міста), дискотеку мильних бульбашок, вогняне шоу та концерт артистів-ілюзіоністів, парад наречених, а також відкриті перегляди серій футбольних матчів «Євро-2012».
Заповідник-музей І. К. Тобілевича (Івана Карпенка-Карого) «Хутір Надія» (Кіровоградський район, с. Миколаївка)
Понад сто років тому батько корифея українського професійного театру заклав тут садибу, а згодом і парк зі ставком на землі, що дісталася йому у спадок від дружини, - Надії Карлівни Тарковської. З часом це місце полюбилося й Іванові Карпенку-Карому. Так, 11 ( у тому числі, й найвідоміша – «Сто тисяч») із 18 п’єс були написані ним на хуторі, оскільки після трирічного заслання за політичним звинуваченням драматург вирішив оселитися на природі, зводячи зелені мури свої «степової оази».До комплексу садиби входять: батьківська хата з чумацькою криницею, меморіальний будинок, приміщення літературно-меморіального музею, численні альтанки, літній майданчик-естрада, ошатний парк площею в 11 гектарів та ставок із будиночками-купальнями. Око туриста тішитимуть старезні дуби із гіллям, що його ледь тримають на собі стовбури, - пам'ять про родичів, друзів, послідовників та колег відомого діяча української культури, що колись власноруч горнули землю на тоненькі пагінціі… Саджати новий дуб під час відвідин хутору – добра тутешня традиція.
Дендропарк «Веселі Боковеньки» (Долинський район Кіровоградської області)
Ця пам’ятка садово-паркового мистецтва була закладена у 1893 році відомим екологом Миколою Давидовим, коли той був ще юнаком і важко непокоївся почуттями нерозділеного кохання до вродливої сусідки, що з опару обвінчалася із приїжджим гусаром та невдовзі померла. З тих пір Давидов так і не одружився, присвятивши себе справі упорядкування парку. Тривалі подорожі Кавказом, Німеччиною, Францією, Італією, Росією та Кримом допомогли визначитися із основними художньо-композиційними рішеннями щодо організації місцевого ландшафту та добору зразків рослинності. Відтак, в основу проекту майбутнього дендропарку були покладені п’ять пейзажів роботи художника Івана Владиславського-Падалки, що в мініатюрі – на 109 гектарах обгородженої площі - відтворюють природні краєвиди певних географічних зон; головною композиційною віссю цього природоохоронного об’єкта стали річка Боковенька і балка Скотувата, на яких створена система мальовничих ставків та озер - «Золота рибка», «Кит», «Великий став».
На момент відкриття парку було висаджено близько 250 різноманітних видів і форм дерев та чагарників, зараз їх значно більше – 963. Упродовж багатьох років Давидов виписував саджанці й цибулини рідкісних рослин із усього світу. Серед найбільш цінних зразків колекції називають: реліктове дерево гінко, залізне дерево, що його активно використовували у кораблебудуванні за старих часів через унікальну властивість деревини – не тонути у воді, західний платан, болотистий кипарис, а також рідкісні породи горіху, липи, клену.
Парк доглядається жителями найближчих сіл – Зеленого Гаю та Іванівців, щоправда, - дуже скромним бюджетом: вистачає хіба на підфарбовування лавиць та містків через ставки, а також дрібний ремонт у гостьових будиночках та шатрах, що, в принці, досить гарно пристосовані до потреб відпочинку на природі і навіть проведення великих бенкетів. Є мангали, цегляні кладки для багаття, столи з лавицями, широкі майданчики для танців, альтанки… У ставках дозволено купатись.
Урочище Монастирище (крайній південь Кіровоградської області, біля села Завтурове Устинівського району)
Коли шмат атласної матерії з вихльостом пустити у повітря, він повільно осідає на землю, утворюючи решітку бганок і западин. Так і рівнинний ландшафт Кіровоградщини раптово кришиться на крутосхили, видолинки, плескуваті кам’яні каскади і каньйон саме тут, в урочищі Монастирище. Вчені не дійшли одностайної думки щодо питання про походження цього географічного об’єкту: одні схиляються до теорії тектонічного розлому, що виник внаслідок виверження прадавнього вулкану близько 2-3 млрд. років тому; інші – розповідають про падіння велетенського метеориту чи навіть астероїду, який вивернув нагору м’які породи земної кори, зачепивши кристалічний цоколь планети. Замулений Інгул перетворюється на справжню гірську річку, випрану до прозорості кришталю на камінні річкових порогів; проте є й місця із тихою водою над похилими відлогами – сюди сходяться любителі літньої засмаги і купання.
У центрі каньйону, поміж старим і новим руслом Інгулу, вивищується 20-метровий скелястий острів Монастирище, на поверхні якого можна знайти кам’яні брили різної величини із витесаними всередині них жолобами та резервуарами для збирання рідини, а також рельєфними вибоїнами, що повторюють обриси людської фігури – жіночої фігури… Є припущення, що це стародавня культова споруда. Жінки, що тривалий час не могли завагітніти, або ж народжували мертвих немовлят, разом із знахарками проводили тут різні магічні дійства й пологи. Адже камені ідеально пристосовані до пологів у незвичних позах, у такий спосіб, заміняючи сучасне операційне обладнання. До Монастирища якось вирядилась і мати Миколи Гоголя, - Марія Іванівна Гоголь (за дівоцтва Шостак). Вона сподівалась запобігти смерті чергової новонародженої дитини, оскільки заміжнею стала таки зарано – у чотирнадцять років. Нинішнім часом немало дівчат та жінок охоче відбиваються від свої екскурсійних груп аби довірити каменям мрії про щасливий шлюб та материнство. Кажуть, працює!На скелі Монастирища відбували обряди посвяти у характерники ті з козаків, що вміли керувати природними стихіями, знали мову тварин і птахів, а також напускати оману на ворогів. Вони ревно берегли ці місця від зайшлих селян, що шукали соковитої пащі своїй худобі або збирали лозу на плетіння.
Урочищу присвоєно статус ландшафтного заказника загальнодержавного значення. На його території мешкають 9 видів земноводних, 6 рептилій, 43 види птахів та 11 видів ссавців. Тут можна побачити полоза жовто-червоного (найбільшу змію у Європі), черепаху болотяну, лелек та чапель кількох видів. Флора заказника також є доволі різноманітною, а подекуди й рідкісною: 3 види рослин, занесених до Європейського Червоного Списку, і 8, що входять до переліку Червоної Книги України.
Отож, не кваптеся і сміливо випробовуйте нові маршрути. За якийсь час відкриється новий яхтинговий сезон – чудовий привід задати ще й про Світловодщину.
Валентина Головань, спеціально для медіапорталу «Акула»
