Доки чоловіки натовкуються у військомати, не чекаючи офіційного оголошення про мобілізацію, допомогти країні чим вміє зголосилося жіноцтво. Третього березня, наприкінці робочого дня, у конференц-залі ІЦ «Перевесло» відбувся перший навчальний семінар з основ воєнної медицини.
На перший раз освіжити знання із залікового предмету прийшло близько 40 кіровоградок і кіровоградців (!) – останні, напевно, підтримували своїх дівчат. Тренер, дільнична медсестра 2-ої поліклініки пані Валентина, одразу перерахувала кілька найбільш поширених травм та уражень, із якими, імовірно, доведеться працювати жінкам. «Кульові поранення і кровотечі. Черепно-мозкових травм, переломів та забиття м’яких тканих, які спостерігалося після сутичок із тітушками та вуличних боїв із «Беркутом», не буде. Ви ж бачили, снайпери цілили у шию, де артерії».
Проте, окремо відзначила пані Валентина, навіть у цьому випадку репертуар для дій та необхідних медичних маніпуляцій у працівниць первинної ланки залишається обмеженим. Максимум – накладання асептичної пов’язки або шини. «Особливо важкі випадки – крововиливи всередину черевної порожнини або грудної клітки, внаслідок чого виникає ризик швидкого розвитку перитонітів. Дівчатка, пам’ятайте – ви можете тільки обробити краї рани якимось дезінфікантом! Всередину грудини або живота нічого не ллємо! Категорично заборонено! І часу не гайте – чимшвидше передавайте пораненого в другу ланку, до медсанбату!»
Заслухавши теоретичну частину, перейшли до практики. Одна із слухачок курсу пропонує себе в якості навчального муляжу. Розбираємо види пов’язок. «Із цими бинтами на фронті нічого робити! – сумно видихує тренерка. – Спасибі Богатирьовій!» «Ще й на бинтах непогані відкати! – коментують на задніх рядах. – А ви у поліклініці якими користуєтесь?» – «Такими ж і користуємося, а що робити?». Тим часом руку дівчини навхрест вкривають смуги добряче обтороченої марлі. «Ні, – думається мимоволі, – прання цей бинт не витримає. Виходить, саморобні готувати?»
Курс навчання медиків-волонтерів, на думку гості, має включати в себе і складову психологічної підготовки. «Ви постійно працюватиме із кількома пораненими. Тож, – відзначає жінка, – необхідно визначитися, за кого братися в першу чергу. Один стече кров’ю мовчки, а інший волатиме на цілий світ через перелом. Люди по-різному реагують на больові сигнали і мають різну витримку. Пам’ятайте, сильний біль тамують лише наркотики. Звісно, ви до них доступу не матимете, а суміш анальгіну з демидролом, який готували колись, – у Європі не те що заборонять, просто висміюють! Ще більше зашкодити може… Вчіться твердій волі, оперативному реагуванню на скарги, не забуваючи оглядати хворого».
Надалі навчання відбуватимуться 2 рази на тиждень; точний графік – на стадії розробки та узгодження. У планах координаторів ВО «Майдан» запрошувати на студії також лікарів-практиків із медичної служби УМНС Кіровоградської області та викладачів медичного коледжу.
