Кіровоград таки перейменували!

Сенсаційне повідомлення про те, що жителі обласного міста в центрі України вже не кіровоградці, прозвучало у місцевій філармонії. Новину з яскраво ілюмінованої сцени урочисто озвучила чепурна особа в парчевій сукні. Втім, нова назва міста виявилася, що називається, зі старими дірками – Єлисаветград.Це перше найменування міста,яке наказало довго жити з пришестям більшовиків. Глядачі в залі стали єлисаветградцями поки що в рамках новорічної вистави про двох дітей, що через інтриги злих Мухомора та Папуги опинилися в минулому.Найперше– в Росії, де їх та публіку радісно привітала свята Єлисавета.Це вона нагадала кілька разів, що дія відбувається у Єлисаветграді.Потім мандрівники побували в Америці,де мирно вживалися ковбої та індіанські дівчата,хоча у романах Фенімора Купера описані куди менш дружні взаємини між ними. Ще юні герої опинилися на Сході, де їх розважали неповнолітні одаліски у прозорих шароварах з голими животами, а потім таки повернулися в Україну з рідним Дідом Морозом  у довжелезному жупані замість чужинського Санта-Клауса  у куценькій свитці.

Складалося враження, що у дитячому спектаклі сценариста Наталії Долгополової та режисера Валентини Політаєвої переміщення в часі та  просторі малих Петрика та Марійки придумане саме для того, аби показати танці різних народів і часів. Артисти з «Іміджу», «Росинки» та «Зорян» хореографічну частину відпрацювали на ура. Що ж до географічної – є питання. Поки що тема офіційного перейменування Кіровограда завмерла на дні, наче риба у замерзлому ставку. Та щойно крига скресне, неминуче виникне протистояння між прихильниками повернення першої назви міста (навколовладні кола та частина православних ієрархів) і її противниками. Останні не хочуть Єлисаветграда, бо назва не українська, має імперський присмак і біблейська свята виконує тут лише роль ширми. Фортеця, на місці якої виник теперішній Кіровоград, була названа на догоду тодішній російській імператриці Єлизаветі Петрівні. І героїня новорічної вистави чи то за задумом авторів, чи випадково це проілюструвала. У сценічної святої Єлисавети на маківці красувалася розкішна корона, а у святої Єлисавети з ікони на голові велика хустка…

Сніжана Казимирова