Відбулася прес-конференція Лариси Онул – голови фракції «Удар» у Кіровоградській міській раді, керівника корпорації «ХХІ століття». Мова йшла про сучасну політичну ситуацію в країні та свавілля, яке здійснюють правоохоронні органи під прикриттям влади щодо підприємств корпорації та родини Онулів. Про більшість цих подій ми писали в попередніх матеріалах. Та багато акцентів видаються важливими і актуальними.«Очевидно, в Запоріжжі діє бандитське угруповання під прикриттям влади»Побиття відомої журналістки та громадської діячки Тетяни Чорновіл, доповідачка розцінила однозначно як розправу влади за її гострі розслідування та відверту громадянську позицію.– Я бачила Тетяну у Києві на Майдані, – сказала Лариса Онул. – Це тендітна жінка, як можна було її так по-звірячому бити, зрозуміти неможливо. Адже у тих, хто це робив, теж є матері, сестри, дружини.Серед тих, хто бив Тетяну Чорновіл називають одного із чільних діячів Партії регіонів із Запоріжжя (про це дізналися журналісти, побачивши на відео його обличчя). Буквально учора разом із загадковим представником фірми «Тристар» прибули хлопці, які назвалися працівниками фірми «Легіон» із Запоріжжя. Саме вони перешкоджали вивозити з елеватора ТОВ АПК «Ніка» заставне зерно клієнта-юридичної особи повноважним представником банку.– Дуже схоже, що у Запоріжжі діє організоване бандитське угруповання під прикриттям влади, і все це беззаконня йде зверху, – висловила припущення Лариса Онул. – Країна котиться не тільки в економічну прірву, а й у бандитську, кримінальну. «Ми вірили, що в ПР є команда, та виявилось, це тільки піар і сваволя»Не обійшлося на прес-конференції і без запитання про те, що минулими роками Онули та їхні партнери по бізнесу активно підтримували Партію регіонів. Лариса Анатоліївна прокоментувала це так:– Не заперечую, ми вірили, що у Партії регіонів є команда і вона прийшла, аби модернізувати країну, та виявилось – це тільки красиві слова, піар, за якими – беззаконня, цинізм, сваволя, приниження і обдирання підприємців, безперспективність для молоді та мислячих людей. Ще напередодні парламентських виборів ми публічно вийшли з цієї партії. Якби ми були пристосуванцями, чи робили б це, маючи високі рейтинги і перспективи? Наша родина не приватизувала за безцінь жодного комунального підприємства у місті. Ми тільки взяли в оренду частину парку 50-річчя Жовтня з атракціонами, які вже не підлягали експлуатації. Усе, що є сьогодні – створене організованими нами підприємствами, людьми, з якими ми працювали. «Репресії, тиск можуть стосуватися будь-кого у будь-яку хвилину»– Той тиск, який доводиться нам витримувати сьогодні – безпрецедентний. – продовжила Лариса Онул. – Але таке саме може відбуватися із будь-ким у будь-яку хвилину. У країні побудована жахлива репресивна система. Усіх бізнесменів, з якими ми раніше вільно й активно спілкувалися, влада зараз контролює, аби вони не мали контакту з нами, не допомагали. Вони намагаються поодинці знищувати тих, хто наважився підняти голос проти них. Ця схема давно працює у Донецьку, в інших східних областях. Тепер вона наповзає на центр України. Сподіваюсь, у західних вона не пройде. Надіюсь також, що й у нас люди таки знайдуть у собі силу об’єднатися і протистояти повзучому тоталітаризму. Мені погрожували, але ми не здаємось. Усі ганебні дії, які чинить з нами влада¸ відомі у відповідному комітеті Верховної Ради, занесені до міжнародного реєстру політичних репресій в Україні, про них знають в Європейському Союзі.Те, що відбувається, це – фактично рейдерське захоплення нашої власності, підприємств. Але ми не здамось. Так само, сподіваюсь, ніколи не здасться й наша Україна.
