Кіровоград: духи і біси пастора Буяніна. Усі крапки над «і»

Українці – люди чуттєві. Як на всяку каструльку накривка, їхня душа гостро потребує свого пастора, погонича і гуру, зрештою, - нас так виховано… Іти за кимось. Зручніше якось, стабільно.  Ну а він,  той чувак, що у голові колони, нехай потім за все і відповідає, коли взявся вести! Але це так, затягування вступу.

Вступаю. Нещодавно медіапотал «Акула» опублікував два матеріали на тему служінь пастора Буяніна (церква «Еммануїл»), - чоловіка неймовірної популярності, коли вірити біл-бордам мало не на кожному дорожньому повороті. Щоправда, назва його діяльності мала б зав’язати мізки в бігуді. «Руйнування родових проклять», ознакою яких є і «безпліддя», «злидні», розлучення», «хронічні захворювання» та «онкологія». Отож, із добрий тиждень акулячі журналісти бігали і нишпорили, де могли, – Закон України «Про рекламу» перетрусили, назбирали коментарів різних від чиновників, юристів та викладачів. Я пішла у розвідку на один з вечорів служіння. За сигналом статей відбулася навіть позапланова державна перевірка, і кілька чиновників  з міськради  теж були присутніми на заході (репліка юриста церкви, пана Романа).

Тим часом, «страсти повысили градус». Один з еммануїлівців, як «человек радикальный», обіцяв мені «В контакте» проблеми «с начальством»  (на роботі, тобто), і суд, і гієну огнєнную… Посипалися довгі та гіллясті коментарі таємничого verno, - як потім з’ясувалося, самого Буяніна, а френди з «Facebook» (журналісти інших видань) - попросили розпостити ці погрози якомога більшим тиражем і скрізь.

Сварки – сварками, та не погано було б нарешті розібратися. Ексклюзивне інтерв’ю з паном Андрієм Буніним я отримала на умовах публікації його прямої мови, «без настраивания публики» і перекручувань.  Так що читайте, люди, на здоров’я, але у паузах візьміться за роботу – ще раз всерйоз задуматися над тим, кого ми часом обираємо собі за вожака,  ледь видимий силует бігуна у голові колони…

1. «Жоден пророк не буває приємним у вiтчизнi своїй» (Євангеліє від Св. Луки), або Допишіть у казку гумову рукавичку, щоб і ведмедику місце знайшлося

У цій частині Ви дізнаєтеся, звідки пан Буянін родом, які життєві кризи та обставини привели його до Бога, а також деякі фрагменти історії гуртування команди помічників пастора (Авт.).

Кор.: - Розкажіть, будь ласка, з чого почалась Ваша діяльність у Кіровограді?

Андрій Буянін, пастор церкви «Еммануїл»: - Взагалі-то сам я із Казахстану. Середня Азія, місто Джамбул. Я там народився і виріс, вчився в Алма-атинському інституті народного господарства. А от дружина моя якраз кіровоградка. У 91-му році, коли розпався Союз, ми й переїхали сюди. Тоді багато хто переїжджав – Україна вважалася однією з найбільш благополучних республік. Спочатку мешкали у центрі, ще якийсь час на Масляниківці, разом із її батьками. Питаєте, як ми познайомилися? Ні, це відбулось не під час навчання. Усіх хворих на туберкульоз направляли лікуватися та відпочивати до Криму. Там вперше і побачив свою жінку. Про те, що теж маю цей діагноз, дізнався тільки згодом. Був саме в тому віці, коли хлопці починають серйозно задумуватися про власну родину, - отже, спитався, не відкладаючи це діло у довгу шухляду: «А давай почнемо все спочатку, одружимось!..». Вилікувалися, поїхали разом.

Кор.: - Як сталося, що Ви захворіли на туберкульоз, – випадково чи внаслідок певного способу життя, між «поганої компанії»?

Андрій Буянін: - Та юнаком ще був. Перевівся на заочне відділення, бо мусив сам годувати сім’ю, працював на трьох роботах. Звичайно, неймовірно втомлювався. А потім прийшла горбачовська Перебудова, і я спробував відкрити кооператив. Між іншим, достатньо швидко на ньому «піднявся», пішли гроші. Це був невеличкий швацький цех. Штани, костюми – все таке різне, коротше. А потім змінився ринок, - Ташкент все-таки, є своя специфіка, - от ми згорнулися та й поїхали собі. Бога ще не знав. Саме ці зароблені гроші (точніше, легковажне ставлення до них) і зіпсували мене. З жінкою розійшовся, бо наполягала жити по-старому – разом з її батьками, а мені було вигідно оселитися десь ближче до ринку. Торгівля. На самоті пиячити почав, гуляти, згодом підсів на наркотики. На базарі все можна дістати, повірте. Хотів зупинитися, але воля моя була немічною. Реально відчував, як ці духи, сили зла обступають мене з усіх боків… Це все жорна мого досвіду. Позбавившись спокус і гріхів, я став вірним слугою Господа (тут і далі жирний курсив мій (Авт.).

Кор.: - На Вашому служінні у складі служби безпеки я помітила людей, зовні схожих на циган або індусів. Нагадаю, вони теж залучалися до роботи з руйнування проклять. У «Google» можна знайти фотографії, що підтверджують це. Які шляхи привели їх до Вашої церкви? Чим займаються у звичайному житті?

Андрій Буянін: - Вони не індуси, хоча походять від них. Циганами б їх теж не назвав, бо це слово перекладається як «крадій». Це ромали. Поза церквою провадять звичайне собі життя, працюють. Один на ринкові, інший - у Білому Домі. Організацію ромалів там представляє. До речі, зібрали і свою общину. Пізнали духовний світ і ревно служать Богові, навертаючи до віри людей своєї великої родини. Тому я їм і довіряю такі завдання. Вперше побачив їх у 2009 році. І, повірте, тієї самої миті відчув Духа Святого! Ось так, цигани, але заряджені Святим Духом.

У жодній із структурних підрозділів, секторів та служб міськради (мабуть, це і мав на увазі пан Андрій під словосполученням «Білий Дім») я не знайшла організації, яка б представляла інтереси ромів (ромалів, циган) на Кіровоградщині. В Інтернеті є сторінка «Конгресу ромів Кіровоградщини», зареєстрованого за поштовою адресою «Кіровоградська обл., Петрівський р-н, с. Новий Стародуб, вул. Леніна 58, кв. 2». Ось, власне, і все. Окрім як поштою, - сподіваюся, хоч не голубиною, - з ними зв’язатися ніяк. Можливо, згодом щось проясниться?...(Авт.).

Пан Роман: - Ні, то перший будівельник, а інший куратор громадської організації.

Кор.: - Яку освіту мають ці люди?

Андрій Буянін: - Вони є освіченими  скоріше у духовному сенсі, ніж буквально. У світській освіті є… як вам сказати? Я рекомендую їм вчитися. Зрозумійте, така вже культура, грошей не вистачає, діти… Багато дітей. Але читають Біблію і без проблем орієнтуються в інформаційному потоці Інтернету.

Чорні круки над оптимістичним білбордом

Невеличкі монтажні врізки під цією назвою торкається питання законності розміщення носіїв зовнішньої реклами, що анонсують  діяльність церкви «Еммануїл».

Пан Роман, жвавий  та ініціативний мужчина із команди пастора Буяніна, ще на початку нашої зустрічі взявся запевняти мене у абсолютній куленепробивності її текстів…Так, саме з юридичної точки зору. «Исцеление с молитвой, молитвой, вслухайтесь. Що тут протиправного? Це не медична діяльність». І рада була б повірити, але здоровий глузд, до кісток з’їдений сумнівами, потягнув шукати правду між людей мирських…Чиновників та фахових юристів. Отже, перше із важливих зауважень…

Геннадій Нікішов, адвокат. «Наразі розглядаємо випадок недобросовісної реклами. Ось, у Законі України «Про рекламу» подається її визначення: «недобросовісною рекламою є реклама, яка «вводить чи може ввести в оману споживачів реклами, завдати шкоди особам, державі чи суспільству, внаслідок неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення, замовчування, порушення вимог щодо місця, часу і способу розміщення». Найперше впадає в око ознака перебільшення. Про лікування онкології, начебто, й не йдеться, навіть слово «лікування» не вживається. Алеречення скомпоноване таким чином, що прочитавши рекламу,  хворий сподіватиметься саме на лікувальний ефект: «Я піду на цей сеанс, і, можливо, пухлина зникне!». Принаймні я розумію це так. Дається приваблива обіцянка, надія негайного вирішення проблеми. Як мінімум – недобросовісна реклама! Однак чому цим не займається інспекція у справах захисту споживачів? Вони першими повинні реагувати на такі речі!..(Авт.).

До пастора Буяніна йдуть «руйнувати прокляття» зневірені люди  різного віку, статі, у різне вдягнені і по-різному оправлені в перукарнях. Тому що біда всіх рівняє, кажуть… Всіх, та не всіх. Уявіть собі, є люди, що навіть у великій біді чи просто «кризі жанру», - маю на увазі розчарування у роботі та стосунках, - «киснути» не будуть і лоби під долоню та крики пасторів навряд чи підставлять. Між іншим, теж  вітають Бога у серці своєму. Працюють, складають цеглини добробуту і закохуються, не забуваючи, проте, зробити щось корисне для свого міста…Кі-ро-вог-рада!

Альтернативні історії самопорятунку від молодих кіровоградців я пропоную під  назвами «Альтернатива. Вирішення « проклять» із бізнесом», «Альтернатива. Вирішення «проклять» із здоров’ям», «Альтернатива. Вирішення «проклять» із любов’ю та спілкуванням (Авт.).

Альтернатива. Вирішення «проклять» із бізнесом

Володимир Гупало, підприємець. В основному займаюсь підприємницькою діяльністю в галузі ІТ-технологій, а нещодавно разом із товаришем запустив свіжий проект школи особистісного росту… Від самого початку річ, в принципі, не комерційна, а там – хто його знає?.. Адже у  Кіровограді люди цікавляться розвитком - у тому числі, й у корпоративному форматі. На сьогоднішній день можу з певністю сказати, що досяг рівноваги у своєму фінансовому становищі, вмію жити з насолодою. Подорожую, спілкуюсь, повсякчас освоюю щось нове (задоволено опускає повіки (Авт.).

Життя за чужим шаблоном я теж спробував. Багато років присвятив роботі в органах внутрішніх справ. Управління по боротьбі економічною злочинністю, старший оперуповноважений. Все-таки це система, якісь рамки і обмеження. І внутрішнє «Я» постійно протестує. Ну як так? Плануєш відпустку – тебе не відпускають, робочий день ненормований… Зате отримав досвід. В теорії багатьох речей не зрозумієш.

Тепер сам організовую свій заробіток. Без ризиків не обходилось. Якось на валютних операціях втратив значну суму. А це ж були не тільки мої гроші, а й партнера… Ну і нічого (зводить брови, робить інтонаційний акцент (Авт.). Знаєте, дуже важливим є оточення. Про це ми вже говорили на семінарі, пам’ятаєте? Якщо люди ці тягнуть тебе униз, - можливо, тобі просто з ними не по дорозі! А взагалі, коли з’являється якась проблема, слід радіти, а не панікувати! Це нагода зробити себе кращим, крутішим. Тому що прогресу без неприємностей і тупиків не буває. В межах здорового глузду, звичайно. Бо коли машина на перехресті зіб’є – приводу для радощів не бачу. А такі сеанси одноразового клінінгу усіх нещасть базуються на понятті про зону комфорту, повертають людину у стан спокою, а з ним – і шкідливої бездії. Чарівна пігулка нічого-не-вирішення! У години відчаю це таки добре спрацьовує. «МММ» - подібна штука!..(пряма мова (Авт.).

2. «Легiон менi ймення, бо багато нас» (Євангеліє від Св. Марка), або «У-у-у,  а вночі прийде бабайка...»

У цій частині Ви дізнаєтесь свіжий прогноз на життя людства у найближчі десятиліття та отримаєте якусь парадоксальну фігуру відповідь-ствердження-заперечення на запитання про практику екзорцизму (вигнання бісів та інших темних сутностей з душі одержимої людини) служителями церкви (Авт.).

Кор.: - Повернімося до Вашої практики. Як Вам вдається розрізняти темних духів хвороб та зневіри, про які згадуєте на своїх служіннях? Бачите їх, відчуваєте теплові коливання, картинки-видіння що зринають у свідомості?...

Андрій Буянін: - Мої батьки були старовірами, суворо дотримувалися давніх звичаїв. Пам’ятаю, на стіні висіла картина на якій були зображені янголи на небесному тлі, - малим я полюбляв розглядати її, особливо не задумуючись над питаннями виховання духовності. А невдовзі мені випало спостерігати смерть на власні очі – від нас пішла одна родичка. Думки про холодний морок могили, старіння та хворощі чомусь захопили мене і неймовірно гнітили. Подовгу вистоював біля картини, і далі напружено думав  про смерть, доки зі спини не почувся голос – ніжний такий, ласкавий: «Ні ти не помреш! Житимеш вічно». Це був перший  випадок. А вже років в 10-15, під час ночівлі у бабусі,  побачив злих духів. Вони ширяли під стелею, розходились закутками, а потім почали  стрибати униз – мені до ліжка. Звичайно, налякався не на жарт, проте дорослим нічого говорити не став – гадав, саме якось мине, та ще й соромився. Згодом побачив їх вже на батьківській квартирі. Став кричати. Сусідка підказала мамі звернутися до ворожки…

Кор.: - Чому притулком для своєї душі та віри Ви обрали церкву, у якій практикується екзорцизм (вигнання злих духів із одержимого за допомогою молитов та певних обрядів (загальне поняття)? Як визначили у собі сили для такої діяльності і за якими ознаками розрізняєте людей, які можуть цим займатися?

Андрій Буянін: - Свою діяльність ми розгортаємо відповідно до уставу.  Ще коли оформлювалися легально (наприкінці 2010 року), рамки наших дій і втручань були зазначені у ньому… А про всі інші речі – називайте їх екзорцизмом, вигнання бісів, зцілення, - йдеться в Біблії. Навіть Ісус Христос приходив до страждальців і робив це.

Здатність зцілення вперше відчув у собі в момент переходу, коли туберкульоз знову дав знати про себе. Койка, лежу безсилий.  Якогось ранку помітив, що мої кінцівки не рухаються. І я звернувся до Бога, запропонував себе у його служителі. За каяття і ревну любов дана мені ця сила.

 Я не дозволяю займатися подібними речами абикому. Тільки тим, що добре знають Євангеліє. Ще потрібно отримати одкровення, пройти якісь випробування, жорна життя, складні ситуації, і осягнути духовний світ, витрусивши з себе всю гріховну хіть.

Кор.: - Кінець світу планується чи ні? Час-від-часу це питання стає надзвичайно актуальним і тривожним, погодьтесь.

Андрій Буянін: - Знаєте, як говориться у Святому Письмі? «Не ваше діло – знати часи і строки». Тому що це поклав владою своєю Всевишній. Наразі ми працюємо, і, коли Бог відпустив нам хоча б 20 років на це, прихильно вітаємо його рішення. Так і є. Десь 20 років. До Пришестя Христового. Можу й помилятися, - як просто людина, - але одкровення дають це знання. Тоді кожен мусить обирати, на якому він боці – Добра чи Зла.

Чорні круки над оптимістичним біл-бордом

Зауваження друге …(Авт.).

Геннадій Нікішов, адвокат:  «Стаття 8-а, частина 2-а Закону України «Про рекламу»: «Розповсюджувачі реклами не можуть поширювати рекламу, якщо відповідно до законодавства види діяльності або товари, що рекламуються, підлягають обов'язковій сертифікації або їх виробництво чи реалізація вимагає наявності відповідних дозволу, ліцензії, а рекламодавець не надав розповсюджувачу реклами копії таких сертифіката, дозволу, ліцензії, засвідчених у встановленому порядку». Де ці дані? Щодо ліцензування, точніше дозволу, є ще таке… Ось. Стаття 21-а, частина 12-а. «Реклама послуг народної медицини (цілительства) та осіб, які їх надають, дозволяється лише за наявності відповідного спеціального дозволу на заняття народною медициною (цілительством), виданого Міністерством охорони здоров'я України або уповноваженим ним органом, і повинна містити номер, дату видачі зазначеного дозволу та назву органу, який його видав». Вони, звичайно, можуть будь-що заперечувати. Це їх точка зору. Але тут, по-перше, згадуються хвороби, а по-друге, -  вживається сполучення слів «служение исцелиния». Чітко, великими літерами. Значить що? Правильно. Це значить, що вони обіцяють вилікувати хвороби. Окрім того, є ще частина 10-а тієї ж статті: «Забороняється реклама цілительства на масову аудиторію» (пряма мова (Авт.).

3. «Повстане багато фальшивих пророкiв i зведуть багатьох» (Євангеліє від  Св. Матвія), або «Я сожаю алюминивые о-гур-цы а-а… на брезентовом поле»

У цій частині Ви познайомитесь із посельцями «духовного світу», що про нього часто згадує у своїх зверненнях до пастви Андрій Буянін. Пасторова освіта та його екзаменатори. Один нехитрий секрет методики «служения исцелиния с молитвой…» та нова порція гріхів молодості (Авт.).

Кор.: - На рекламних щитах та листках роздаткової реклами Вас названо пастором? Це присвоєна самоназва або ж сан, захищений документами (посвідка, ліцензія, сертифікат про відповідну освіту)? Хто призначає пасторів таких церков, як Ваша, і де на них вчать?

Андрій Буянін: - Сан присвоюється колегіально - рішенням ради вищестоящих священників. Посвідчення видається спеціальне. Ось, дивіться. Цьому, звичайно ж, вчаться, і перш ніж заступити на таку роботу, мусиш скласти певні іспити. І я теж вчився. У кого, питаєте? Це  серйозні люди, апостоли…

Пан Роман: - Можна я відповім? Є Рада єпископів області, є українська рада, є міжнародна рада. На вищому рівні до складу однієї такої ради входять представники усіх гілок великої християнської родини – католики, православні, адвентисти, баптисти…

---

Андрій Буянін: - Тут більше протестантське зібрання було. Однак сюди входили і православні та католики; пастори-одинаки, що колись служили певній церкві, та потім чомусь відбилися від неї, теж підпорядковуються цьому міжнародному органу.

Пастирем стають з волі Божої і через обітницю служіння йому, якщо, звичайно, ти мав із ним одкровення. Названа структура готує служителів і спеціально шукає людей, які б відповідали всім вимогам до такої діяльності. По-перше, необхідно знати Святе Письмо – тотально, досконало. По-друге, мати щирий намір присвятити себе цій справі. В мене є куратори, які наглядають за мною. Періодично маю підтверджувати відповідність сану і відбути всі випробувальні строки. І взагалі - у нас із цим все дуже серйозно. 

Кор.: - Якими чеснотами має відзначатися пастор?

Андрій Буянін: - Повторюсь. Щирим серцем – це головна вимога. Коли Бог торкається тебе. Перша моя зустріч з Богом відбулася у дитинстві, другий раз – коли втратив будь-який інтерес до життя… Гроші закінчилися. Люди підказали навідатись до бабки. От я пішов, вона віск на воду вилила – там показалися кружечок з хрестиком. Знамення смерті, значить. Я кажу: «Бабуню, ви що? Я ще цей світ потоптати збираюсь! Молодий! Тільки 28 років!». А вона у відповідь - «Ти сам звідки будеш? З Середньої Азії? От і вертайся туди, до рідні своєї, а тут тобі життя не буде!». Того ж дня у будинку батьків моєї дружини спалахнула пожежа. Через опалення. Найцікавіше те, що тесть помер від задухи, але тіло його лишилося цілим, навіть не попеклося (тоді якраз напідпитку вклався спати), хоча все навкруг вигоріло. Жінка винить мене у цій втраті, а потім тікає разом з дітьми  до іншого мужчини – аж у Бобринець. Я знову йду до бабки. «Насправді це була твоя смерть. Їдь звідси!». Збираюся, беру квиток на вокзалі. У поїзді зустрічаю християн, від яких дізнаюся про всесвітньо відомого проповідника та тлумача Біблії Дерека Принца. Так і пішло.

Кор.: - В усіх цих життєвих кризах та смертях доволі важко розібратися. Зі сторони здається навіть, що Вам подобається помирати або Ви притягуєте до себе ці події.

Андрій Буянін: - Я й зараз мрець. Для цього життя напевно помер, лише виконую своє завдання. Вийшло ж як? Я хотів померти після того, як розлучився. Повернувся до Азії, але все одно телефонував дружині, шукав можливостей налагодити зв’язок. Марно. Я пригнічений. Дух смерті вже дихає у вухо, - чітко це розрізняю. Купив опіум, шприц заправив і сказав: «Боже, я іду до тебе! Тут жити вже нічим – дружина пішла, а мати не розуміє». І Бог прийняв мене. Після ін’єкції вчулося, знаєте, таке, ніби клацання перемикача. Душа вилетіла з тіла, і я розділився – на того хлопця, що зараз конає у ванній, та мене, який спостерігає за цим, наче збоку, під самою стелею. Крик. Мати торсає мене за плечі, намагається щось зробити… У цей момент знову повертаюся у своє тіло.

Алкоголіки, люди, що живуть у розпусті, вживають наркотики або ж контактують із ворожками – як правило, переживали подібні стани. Я пройшов усі ці етапи, обмацав прірву з самого низу, аби краще розуміти середовище людей. Завдяки цим станам знаю і бачу те, що не одразу зауважить спеціаліст вузької галузі. Розумієте, про що я? Мені випало спостерігати життя духовного світу: бачив Престол Божий, - Ісус підходив просто впритул, ставав над головою і молився за мене, – демони і біси навалювалися зграями… У своїй статті ви згадали про цибулини, що випадають з легень хворого на туберкульоз. Це нормально. Міркуєте як людина світська, опираючись на певні знання і соціальний досвід. Однак точки запальних процесів справді приходять мені у вигляді цибулин або застромлених у грудки землі гостролистих пагонів. Святий Дух дає мені це бачити. Добрих людей, уражених хворобами та зневірою, торкається сам Бог. Я – лише провідник, озвучую його волю і дії. У цьому і полягає вся методика зцілення.

Кор.: - З добрими – з’ясували. А як щодо злих людей? В яких образах перед вами постає їхній внутрішній світ? Вони несуть на собі певні, невидимі оку, відзначки?

Андрій Буянін: - Сказати чесно? Лиходії та люди з чорною душею обходять мене. Ви до цієї категорії не відноситесь. Після смерті знову лежав у лікарні з перебитими ногами – заліз до якогось чоловіка у хату. Вже й не скажу, за чим? Наче роздвоєну свідомість носив. А він з переляку схопився за рушницю. Так мене й «оформили» – майже на п’ять років. Проте всього строку не відсидів. Активували за станом здоров’я, через туберкульоз. Зараз мені вже зрозуміло, що Бог послав це як випробування А що ще б мене спинило? Власне, й захворів через вкрай бідне харчування, відтак, - знижений імунітет. Близько двох років нікого не впізнавав. Сильна депресія. Один із в’язнів гортав Біблію. Вмовляю його дати мені цю книгу на якийсь час. «Стережися, від цього багатьом у голові паморочиться», - застерігає він. Подумаєш…Читаючи, заскочив себе на такому висновку: «Бог наділив мене щастям життя, а я отак розтрушую його на ніщо!..».

Альтернатива. Вирішення «проклять» із любов’ю та спілкуванням

Володимир Гупало, підприємець. "Продовжуємо.Ані сеанси руйнування проклять, ні дводенний семінар з пікапу не допоможуть тобі зібрати свій квітник із гарненьких жінок чи сподобатися хоча б одній, про яку давно мрієш. Півторарічні курси з практикою – так, результат дадуть. Але ж є одна умова – практика! Необхідно працювати над собою. Привести до норми вагу, зайнятися шкірою обличчя, дикцією, книжок підчитати… Тільки заграватися такими речами не слід. Усі ми десь із одного тіста; іншими словами, це природно – хотіти бути в парі, кохати і, як це не банально звучить, любовно вити своє гніздечко…"(пряма мова (Авт.).

4. «Хто в темрявi ходить, не знає, куди вiн iде» ( Євангеліє від Св. Івана), або Ми концерваторій нє кончалі

Серйозна частина із серйозними, неанкетними запитаннями. Краще просто читати (Авт.).

Кор.: - Чимало вірян Вашої церкви є літніми людьми, і дуже часто – з захворюваннями серцево-судинної системи. У випадку, якщо внаслідок Ваших інтенсивних дій з руйнування проклять, хтось із них впаде на підлогу через серцевий напад чи у гіпертонічному кризі, якими будуть Ваші дії? Хто зможе їм допомогти?

Андрій Буянін: - Я відчуваю, як працюють органи у людському тілі. Святий Дух керує усім і не дає припуститися помилки. Фактично він і робить мою роботу. Я – лише слухняний виконавець. В основному, люди приходять свідомо, із вірою у серці, і нічого не бояться. Наприклад, одна дівчина почала всерйоз задумуватися про смерть,  але побачила з вікна маршрутки наш біл-борд, і прийшла на службу. Після вечора я ще говорив з нею. Заспокоїлась. Очистилися просто під час розмови. Святий Дух!

Кор.: - Ви маєте якусь медичну освіту, спеціальні навички?

Андрій Буянін: - Цікавлюсь, безумовно, проте диплому не маю.

Присудження сану, який носите Ви, передбачає наявність висновку психіатра чи психолога про Вашу душевну повносправність?

Пан Роман: - На це питання відповім я. Будь-який керівник організації, згідно нашого законодавства, зобов’язаний пройти курси надання першої медичної допомоги. Це все. Якщо у його поведінці будуть спостерігатися очевидне відхилення від норми, ексцеси,  вчинки, що можуть зашкодити емоційній сфері та здоров’ю оточуючих, - ще й пройти відповідне обстеження терміном в з дні і на вимогу надати документ про це. Тільки так. А звичайне прохання показати довідку з психлікарні може стати приводом для судового позову збоку керівника. Ви ж ставите під сумнів його профвідповідність.

Кор.: - Які книги Ви вважаєте своїм настільним чтивом? За допомогою чого поповнюєте свою домашню бібліотеку і чим спеціально цікавитесь?

Андрій Буянін: - В основному, я читаю Біблію. Новий Заповіт перечитую строго і уважно. Ось, користуюсь саме цим примірником (проводить долонею по титулці, гортає сторінки (Авт.). Тут ще стара абетка збереглась – церковнослов’янська, здається. Старовинний переклад поляка-католика.

Альтернатива. Вирішення «проклять» із здоров’ям

Андрій Небесний, голова правління Кіровоградського обласного благодійного фонду інвалідів «Соломон»." Наш фонд створений у 2011 році командою молодих і діяльних оптимістів, що вірять у велике майбутнє свого народу, також не байдужі до страждань інших людей. Назва "Соломон" походить від ім'я біблійного царя Соломона, який відзначався надзвичайно мудрими рішеннями. Відтак, допомагаючи людям з обмеженими можливостями чи гуртуючи волонтерів, я завжди згадую про Бога. Чому? Розповім. Моєму молодшому братові у віці 4-ох років був поставлений діагноз «хвороба Пертеса». Це коли в тазостегновому суглобі голівка стегна стирається від звичайної ходи! В організмі замало кальцію. Лікарі заборонили йому ходити. Взагалі. Так продовжувалося 5 років. Наша сім’я тривалий час мусила жити розділено: мама з братом в Євпаторії на лікуванні – вона там і працювати влаштувалась при санаторії (спочатку матросом-рятувальником, потім нянею, і куховаркою теж була), - а батько доглядав мене у Кіровограді. Ой, та до кого тільки ми не зверталися?!! Бабки-дєдки по всій області, їздили, шептали, і в молоці ноги випарювали, на витяжки у лікарню клали…З Німеччини привозили ліки. Батько мій - чоботар. Пошив взуття одному лікареві у подарунок, щоб дістати ту путівку до Криму. І що? А нічого! Аж ось, один знайомий каже:  «Олександре, не потрібно тобі ні золота, ні срібла.Прийди до Бога, і Бог зцілить твого сина!». Так батько вирішив принести брата ухрам. За хворого помолилися пресвітера церкви, а через три дні ноги хлопця стали однаковими(широка посмішка (Авт.)! Зараз брат ходить прекрасно; якийсь час займався боксом, а потім був закинув, бо художник – просто не хоче кисті рук травмувати. Нормальний такий дядько вимахав! Нівроку!

Багато хто з інвалідів, буває, скаржиться і дорікає навіть тим, хто займається благодійністю! Мовляв, усі навколо завинили перед ними. Стоп. А чому? Бо обійшли аварію, не трапились під руку якомусь лікарю-неуку? Боріться і в Бога сил на те просіть, знайдіть причину, щоб жити, бути корисним в цьому світі. Від себе гарантую посильну допомогу, якщо, звичайно,ви її дійсно потребуєте. До речі, з нашим фондом КОБФІ «Соломон» співпрацюють журналісти різних рівнів - від міського до всеукраїнського!" (пряма мова (Авт.).

 Важлива ремарка. Пан Андрій дуже переймався можливими наслідками цієї публікації, але згоду на свій коментар все-таки дав і навіть самостійно його редагував. Відтак, вважаю за потрібне зробити додаткове уточнення: тут викладені лише історія його сім’ї та деякі аспекти громадської діяльності Андрія Небесного, але немає жодних оцінок діяльності служителів церкви «Еммануїл» (Авт.).

5. Не хлiбом самим буде жити людина» (Євангеліє від Св. Матвія), або Ну тобі полний целібат

Частина про життя у не-житті. Повірте, буває і таке…(Авт.).

Кор.: - Як Ви зазвичай розвантажуєтесь та поновлюєте сили після таких тривалих сеансів зцілення? Адже це більше, скажімо, ніж 2 години концерту естрадного співака… У чому полягає Ваш релакс?

Андрій Буянін: - Зрозумійте, є стан Духу в людині, коли вона ним набирається.Я довіряю йому і свій розум, інтелект, і тіло також. Яка втома? Коли Дух проявляється в мені у всій своїй могутності і величі, я працюю без перепочинку. Хіба вже перед ліжком щось таке проявиться тому, що засинаю я і сплю вже як звичайна людина. А на ранок – знову бадьорий, заведений. Дух піднімає мене для нових справ.

Кор.: - Ви практикуєте якісь обмеження плоті?

Андрій Буянін: - Так, кожної п’ятниці відбуваємо піст – не всі, а тільки ті, у кому Дух прибуває. Відмовляємось їсти протягом дня чи вживаємо тільки фрукти з овочами. За бажанням. Кожен сам собі обирає… Тіло необхідно тримати у строгості, а Дух підживлювати словом. Тільки так. Найкращий піст по Духу. Перед такими заходами, на однин з яких прийшли і ви, я та люди з моєї команди обов’язково витримують піст по Духу. Адже ми воюємо не з людьми, а із темнимими сутностями духовного світу.

Кор.: - Отже, для звичайного людського життя Ви вже померли. Чи означає це Вашу свідому відмову від родини та спілкування з друзями?

Андрій Буянін: - Зрозумійте, я вжив поняття смерті саме у духовному, а не фізичному контексті. Просто мені не цікаво те, чого прагнуть і домагаються більшість моїх однолітків… І не тільки. Я давно осягнув гріховність плоті своєї, розумію всі її капризи і смаки, проте не збираюся їм потурати. Навіщо? Між іншим, я одружений. Знову зійшовся з тією самою жінкою, і разом ми народили ще трійко маленьких дітей (два, чотири і вісім рочків). Дорослі вже такого віку, як, мабуть, і ви є. Доньці 24, - давненько заміжня, до речі; синові – 25.

Чорні круки над оптимістичним біл-бордом

Третє зауваження та думка чиновника (Авт.).

Геннадій Нікішов, адвокат. «Є в нас ще 138-а стаття Кримінального кодексу України: «Заняття лікувальною діяльністю без спеціального дозволу, здійснюване особою, яка не має належної медичної освіти, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого, - карається виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років». Але тільки у тому нещасливому випадку, якщо кимось буде складений позов до суду за наслідками його втручання. До уваги також береться ступінь шкоди здоров’ю, що її можуть завдати активні дії цього служителя. Зараз важко щось казати. Прецеденту немає» (пряма мова (Авт.).  

Наталія Туменко, старший спеціаліст інспекції у справах захисту прав споживачів в Кіровоградській області.  «Молитва – це все-таки не гіпноз, а молитва… Під 8-му статтю Закону «Про рекламу», де є частина про «заборону послуг реклами послуг з ворожіння та гадання» вони не підпадають. Є стаття заборони реклами цілительства на масову аудиторію, але з тексту реклами цього висновку зробити не можна. Так, на мій погляд, все, що там відбувається - шар-ла-танство (слово вжито дослівно, без перекладу (Авт.)., але зачіпок проти них немає. Не дурні. Перш ніж замовляти біл-борди, звернулися до юристів – ті й написали все, як слід. У разі завдання значної шкоди здоров’ю відвідувача такого заходу або коли людина втратить цінний час, протягом якого її могли успішно оперувати (та ж онкологія, наприклад), притягти до цивільно-правової, кримінальної відповідальності такого священнослужителя можна тільки через суд. На основі позову. Якщо в людини під час сеансу трапиться серцевий напад – бажано вернутися до лікарів у то й же день, ранком наступного і зафіксувати це документально. Ми колись мали випадок із рекламою ворожіння на кавовій гущі… Тоді до відповідальності притягли» (пряма мова (Авт.).

Під завісу. Specialforyou на підтвердження

- Спеціальне запитання від редакції. Відповідно Закону України «Про рекламу» лікувальні послуги, викладені на носіях зовнішньої реклами, мають подаватися  разом із реквізитами державної ліцензії. Цього не було на біл-бордах з рекламою Вашої церкви. Будь ласка, прокоментуйте випадок.

Андрій Буянін: - Не розумію, про які лікувальні послуги йдеться. Усього-на-всього написано: «Руйнування родових проклять будь-якого виду». А далі вже маємо «ознаки проклять», тобто, - безпліддя, розлучення, хронічні захворювання… Практично все, що зачіпає благополуччя людини, пов’язується із прокляттями. Хвороби – це види проклять. Я цілительством не займаюсь.

Пан Роман: - Я втручаюсь. Є спеціальна постанова Кабміну про перелік ліцензованих видів діяльності. Таких нараховано близько 30-и, але ми під цей документ не підпадаємо. На біл-бордах та інших інформаційних носіях було таке: «…з молитвою на руйнування проклять». Що тут протиправного? Ми ж тільки молимось. Між іншим, як і будь-хто із православних священників. На сигнал вашого видання відбулися збори комітету по релігії. Представники від міськради прийшли на служіння. У той же день, що і ви. І порушень ніяких, як мені відомо, ніхто не виявив.

Отже, подушивши всіх своїх зміючок та щире горіння правдолюба, я слухняно вивела це інтерв’ю, як і домовлялись, - без прямих оцінок та «перекручувань». Ну хіба у підзаголовках трохи похуліганила. І ще  в одному манюнькому реченні… Решта – пряма мова з диктофону. Висновки робіть вже самостійно.

Замість титрів

Насправді Андрій Буянін порядкує у двох молитовних домах або церквах – кіровоградському «Еммануїлові» та «Свобода у Святому Духові» (с. Олексіївка).

Родина Буяніна тримає свій бізнес – швацький цех, у якому виконується переробка та ремонт бракованого одягу. Звідкіля дістають «сировину» - розказують неохоче.

Згідно банківських виписок, що їх заготував для мене пан Роман, пожертви на рахунок «Еммануїлу» не надходять, отже, це – «офіційно неприбуткова організація».

Просто під час нашої розмови з пастором у сусідній кімнаті відбувався навчальний тренінг з вигнання злих духів та бісів. Періодичні скрикування «Вон! Изыди!» потрапили в запис.

Валентина Головань, медіапортал "Акула"