психолог, карантин, кропивницький

Як кропивничани майже рік знаходяться в умовах карантину?

01.03.2021 | 16:00
650

Торік у березні через стрімке розповсюдження коронавірусної інфекції запровадили карантин, який триває і на сьогоднішній день. За цей час багатьом довелося відмовитися від роботи, власного хобі та загалом від звичного життя. Кропивницький психолог Альбіна Печена розповіла те, які позитивні та негативні наслідки набуло суспільство через карантин.

За словами фахівця, соціальна ізоляція змінила звичний режим життя кожного та створила ідеальні умови для розвитку та посилення тривоги і депресії.

«У нашому місті ситуація із зверненнями за психологічною допомогою під час карантину глобально не змінилася. Частіш за все до спеціалістів звертаються, коли ситуація вже виходить за межі, а не тоді, коли цьому можна запобігти. Я разом із більшістю психологів створювала безкоштовну платформу підтримки, курси, тож у людей була можливість отримувати підтримку онлайн – групи у Фейсбук, канали у Телеграмі, численні інтерв’ю», - розповіла Альбіна Печена.

Деякою мірою карантин вплинув на діяльність психологів та їх формат проведення консультацій. Оскільки онлайн підходить зовсім не кожному, більшість людей на період карантину відмовилися від роботи з психологом.

За словами спеціаліста, за період карантину та ізоляції люди втомилися один від одного. Влітку було дуже багато звернень, пов’язаних із труднощами у сім’ї та відсутністю свого територіального місця через постійне перебування поряд.

«Зараз таких звернень менше, оскільки люди почали потроху адаптуватися та знаходити компроміс. Складніше довелося тим, хто через карантин втратив роботу або зазнав певних проблем із власним бізнесом. Таких звернень було 30% із 100, тому актуалізувалися такі питання як впевненість у собі, завтрашньому дні та й у цілому», - розповіла психолог.

Під час кризисного періоду сімейні проблеми актуалізуються. Вони були і раніше, однак на них не звертали увагу. Карантин виявився випробуванням для пар, які не звикли проводити стільки часу разом. Після ізоляції люди почали цінувати особистий простір, можливість насолодитися самотністю.

«Під час карантину немає особистих кордонів, графік життя стертий. Доводиться проводити нараду у месенджерах на кухні під шум посуду і крики дітей. За спостереженнями психолога, у подібних ситуаціях багато осіб хочуть втекти від близьких та рідних. Тісне спілкування 24/7 на невизначений термін ніяк не сприяє любові та гармонії», - зазначила фахівець.

Карантин вплинув і на психологічне здоров’я через фізичну дистанцію. За словами Альбіни Печеної, це мало позитивний вплив, оскільки допомогло людям налагодити комунікацію і особисті кордони.

«Думаю, навик вибудовування особистих кордонів закріпиться. Іноді незручно сказати людині «стоп», «це моє – це твоє» і так далі, а у період карантину цьому сприяла сама ситуація. Таке вміння варто зберегти, адже у нас в культурі не дуже прийнято оберігати свої кордони», - додала Печена.

Психолог дала декілька порад кропивничанам, які допоможуть трохи легше переносити цей карантинний період:

-  поважайте особисті межі рідних, які живуть поряд із вами. Зараз не час займатися терміновим вихованням родичів, у тому числі дітей. Також пам’ятайте, що це період вміння домовлятися, а не подавляти своє «правильне рішення»;

-  намагайтеся впоратися з наслідками стресу, наприклад, за допомогою дихальних вправ, практики уважності, спрямованій на концентрацію у тілі, медитації (однак без релігійної та езотеричної складової). Також варто слідкувати аби фізичне навантаження було помірним;

-  знайдіть соціальну підтримку, аби мати можливість розділити з кимось свої переживання, у тому числі негативні і дуже інтенсивні - страх і знецінення. Окрім близьких і друзів за підтримкою можна звернутися до психолога, який має професійну підготовку для бережного обходження з переживаннями різного рівня;

-  прислухайтеся до себе та спробуйте зрозуміти, що дійсно є важливим. Запорука успішного проходження кризи – можливість відійти від звичних схем і здібність помітити нові інструменти;

-  використовуйте слова підтримки близьким: «я тебе розумію», «я поряд, чим можу допомогти?», «це дійсно дуже сумно», «як ти себе почуваєш?».

Під час карантину не меншого морального навантаження зазнали і школярі. У період карантину зверталися батьки учнів за допомогою. Їх цікавило те, звідки взяти сили та ресурс на виконання домашніх завдань із дітьми.

Нові предмети, відсутність можливості зустрічей і спілкування з однокласниками, педагогами значно ускладнюють якість звичного життя для дітей та підлітків.

«Мінуси дистанційного навчання відомі всім, частіше за все це відсутність контролю за учнем. Більшість дітей не відвідують онлайн-заняття, не вмикають камеру під час уроків і займаються сторонніми справами. Під час онлайн-уроку складно побудувати обговорення у класі, менше можливості ставити питання, а формат обмежує мислення та здібність аналізувати. Під час дистанційного навчання дитина бачить лише картинку з екрану і чує звук, вона не включає багато інших соціальних елементів», - пояснила психолог.


Спілкування однолітків у форматі онлайн не може замінити живе, що є також певною проблемою. У той же час батьки можуть лише підтримувати дитину, оскільки психологічно давити буде поганим варіантом, оскільки школяру і так складно засвоювати інформацію.

Більшість дітей не отримують інформацію навчального характеру через комп’ютер. Як правило, це через те, що комп’ютер асоціюється з дозвіллям, а не з навчальним або робочим процесом. Батькам та рідним також варто пам’ятати, що емоційний стан дитини напряму залежить від їхнього.

Для того, аби налагодити відносини з дитиною та потрохи повертати інтерес до навчання можна використати ці поради:

-  виконання завдань і вивчення нової інформації корисно розбивати на інтервали по 15-20 хвилин. Між ними обов’язково робити невеликі перерви, під час яких дитина може займатися справами на свій розсуд;

-  виконання домашніх занять і навчання можна перетворити в захоплюючу гру для всієї родини. Виконання завдань з усних предметів – привід для обговорень, бесід та ігр із дитиною.

-  важливо приділяти час фізичній активності. В умовах карантину дитина безперечно буде менше рухатися. Батькам необхідно звертати увагу на те, щоб чергувати статичну і фізичну активність. Дуже добре, якщо батьки виконуватимуть це разом із дітьми;

-  часто дитині (особливо підлітку) складно розповідати про свої переживання батькам або одноліткам. З цією метою запропонуйте дитині завести зошит, у якому вона буде розповідати про свої переживання. Викладаючи емоції на папері, вона відчує полегшення, оскільки вивільниться від можливих негативних думок;

-  під час вимушеного знаходження вдома вам і дитині важливо залишатися в контакті з близьким соціальним оточенням за допомогою дзвінків чи повідомлень, однак необхідно знизити загальний одержуваний інформаційний потік (новини, стрічки у соціальних мережах). Для спілкування з близькими порадьте дитині уникати соціальних мереж, переповнених «інформаційним шумом», а іноді і дезінформацією. Оберіть самі один месенджер і спробуйте перенести важливе спілкування туди.

-   треба передбачити періоди самостійної активності дитини ( не треба розважати і займати її). Можна виконати разом із дорослими спільні справи, які давно відкладалися, освоєння нових навичок, отримання знань для нових цікавих справ.

Не дивлячись на наслідки, які приніс карантин у життя суспільства, Альбіна Печена зауважує, що не варто його демонізувати, оскільки не у всіх він викликав психологічні проблеми.

«Наприклад, людям із тривожними і обсесивно-компульсивними розладами, депресією, соціофобією стало краще. Суспільство ніби зрівнялося з депресивними людьми – з’явилося легальне право не спілкуватися, нікуди не йти, увесь день не вставати з ліжка. Люди з розладами ніби відчули себе такими, як і всі інші. Однак після ослаблення карантину я чую від них про тривогу й страх, оскільки треба знову повертатися до життя. Карантин також дав можливість людям зупинитися і передивитися свої соціальні контакти. Теплі відносини збереглися і покращилися, а холодні – відійшли. Сталася соціальна регуляція», - запевнила фахівець.

Психолог застерігає, що надмірна тривожність, зокрема, щодо самовільного обмеження волі через страх заразитися, тягне за собою негативні наслідки. Якщо людина занадто переймається тим, аби не заразитися, організм може проявляти хибну симптоматику і ослабити імунітет.

«Ті, хто відчуває надмірний страх заразитися вірусом, потрапляють в так звану групу ризику. Велика кількість людей боїться за своє життя і завдяки цьому тримає себе в «стресовому тонусі» , що дає наслідки на психіку. А свіже повітря і прогулянки є дуже важливими. Якщо за такою поведінкою стоїть тривожний стан і страх, то такій людині треба допомога спеціаліста», - запевнила фахівець.

На жаль, наразі неможливо проаналізувати та зрозуміти, які у майбутньому будуть наслідки епідемії для суспільства. Для людей проблема полягає у тому, що ніхто не знає, коли все закінчиться. Неможливість прогнозувати майбутнє виявляється більшим стресором, ніж вихідна ситуація об’єктивної загрози.

09.04.2021 16:28
Oбвинувальний акт стoсoвнo підприємливoгo жителя oбласті, який налагoдив незакoнне вигoтoвлення та реалізацію алкoгoльних напoїв, скерoванo дo суду.Про це повідомили в пресслужбі прокуратури в...
09.04.2021 16:00
Щороку напередодні літа майже кожен замислюється про те, що треба було б привести себе у гарну форму. Хтось бажає сісти на дієту та схуднути на декілька кілограмів, а хтось за допомогою...
09.04.2021 15:10
Цьoгo рoку  благoдійній акції "Великoдній кoшик для oсoбливoї дитини" - 10 рoків!Про це пише на своїй сторінці у ФБ голова оганізації "Серце матері" Людмила Шукрута, передає "Акула". "У...
09.04.2021 14:37
Автівку з, ймoвірнo, підрoбленим нoмерoм кузoва, виявили патрульні у Знам'янці.Про це повідомили в пресслужбі патрульної поліції області, передає "Акула". Вчoра, 8 квітня, під час...
09.04.2021 14:00
Вчитель істoрії з Кірoвoградщини безкoштoвнo займається з усіма 10-класниками України. Oлександр Чучаєв є учителем істoрії та директoрoм oднoгo із навчальних закладів на Кірoвoградщині....
Елеватор КЗК