Як кіровоградці відсвяткували День хот-догу?

Слово «hot-dog» з англійської перекладається як «гарячий собака» або ще «гострий собака». Що й казати, смакує не дуже… Втім, історикам все-таки вдалося винюшити, де цей звір заритий і навіть, як він виглядав. Зображення собаки породи такса прикрашало вивіску крамниці з продажу м’ясних напівфабрикатів. У такий спосіб власник закладу сподівався привернути увагу покупців до нового товару – гострих сосисок довгастої форми. Булочка доклалася трохи пізніше – наприкінці 80-х років ХІХ століття.

Незважаючи на те, що День хот-догу 18 липня активно святкують американці, біографія виробу починається в Німеччині, точніше у Франкфурті-на-Майні. Здогадуєтесь чому? Адже там, - колишніх землях Австро-Угорської імперії, - мешкають найкращі в світі ковбасники і пивовари. Віденські сосиски, баварські ковбаски, купати, салямі та гамбургери з міста Гамбург… Уся ця смакота суне звідти, з берегів Дунаю та Рейну. В наших широтах появі хот-догу передували роки панування сосиски в тісті з її сестрою-двійняшкою – котлетою в тісті.  Були ще біляші…. Проте їхній капіталістичний хот-дог, звичайно, крихти на крихті від них не залишив.

У Кіровограді немає свого «Макдональдсу», де за легендою й мають продаватися справжні хот-доги. Зате є ціла мережа фірмових крамничок, вуличних яток та фургончиків, які пропонують запашні булочні пакунки, виготовленні за тією ж технологією. А чи є на них стабільний попит?  Із цим та іншими запитаннями ми вирішили звернутися безпосередньо до мешканців нашого міста. 

- Як Ви ставитеся до хот-догів? Чи може це бути стравою на кожен день?

- Сергій Сидоренко, начальник Кіровоградського міжрайонного управління держепідслужби в Кіровоградській області. Слава Богу, негативних прецедентів з хот-догами поки не було. У нас є торгівельні точки, які реалізують названі кулінарні вироби, - у тому числі й на території ринків. В минулі роки ми давали дозвіл на поширення такої продукції за наявності певних санітарно-гігієнічних умов. Передусім, це вода та технічна картка, яку складає спеціаліст-технолог, -  там вказується склад закладки продуктів, спосіб готування та кінцевий термін споживання (не більше 3 годин з моменту виготовлення), - холодильник. Не так, як раніше: наготували на весь день - от вони й пріють на сонці під серветкою. Також ми оглядаємо приміщення… Зараз, правда, число планових перевірок скоротилося, ми реагуємо тільки на скарги.  Але на хот-доги  якраз і не скаржаться. Також хочу нагадати, що відповідальність за якість харчових продуктів лежить на власнику виробництва (робить акцент на букві закону (Авт.). Своє питаємо і з реалізаторів.

Певну небезпеку для здоров’я можуть становити сосиска та соус, - маю на увазі саморобний майонез на основі справжніх жовтків. Так, буває, в домашніх умовах теж виготовляють. За умов підвищеної температури на вулиці уникнути якого-небудь кишкового захворювання справді важко. А сосиску краще вибирати добре пропарену, підсмажену. Та все одно я б не радив захоплюватися такими речами.

---

- Наташа, продавець хот-догів на одній із торгівельних очок у центрі (якої – просила не уточнювати). У торгівлі я працюю тільки два місяці, але й зараз бачу – людей багато підходить. На вихідні завжди наплив. До хот-догів ставлюся ну так, нормально. Дитині б, правда, не купляла, хіба сильно попросить… Раз на три місяці чи півроку. Тоді можна (до речі, У Наташі підростає чотирьохрічний син (Авт.). Все-таки хліб із булочкою – аби виразки ніякої не було. І по точкам ковбаса різна буває.

- Настя, школярка (10 років). Батьки дають мені гроші і я купляє собі хот-дога. Буває в школі їм, буває, коли з мамою ходжу на ринок. Коли? Та постійно. Хот-дог, солодка вода. Я люблю хот-доги через те, що в них кладуть сосиску, кетчуп, майонез і моркву. Із сиром особливо люблю. Це краще, ніж домашні бутерброди. Вдома мама робить різні бутерброди. Буває, з ковбасою і маслом, а буває - з чимось іншим (силкується пригадати (Авт.).

- Чим зазвичай перекушуєте протягом дня?

- Сергій Сидоренко. Хто – я? (дивується, губить слова (Авт.). Печивом з чаєм. Ні, нікуди не заходжу і з дому нічого не беру. І цього достатньо.

- Наташа. Я з собою все беру. Картоплю із котлеткою, вермішель, буває й каші. Такий лоточок собі готую, до нього ще й пляшка компоту. Сама ж я – гречана і молочна.

- Настя. А у нас там в школі є їдальня. Ми туди ходимо на обід, там накривають. Але в п’ятому класі обідів вже не буде. Ні будуть, тільки треба гроші здавати. Ще так щось купляю.

- Коли Ви вперше спробували хот-дога?

- Сергій Сидоренко. Ще коли був студентом (посміюється в ніс (Авт.). Всі їдять, нахвалюють – чого б і мені не спробувати?... Причаститися закордонним дивом. Як на студентські гроші – це був досить-таки доступний варіант.

- Наташа. Десь років шість тому. Просто на ринку гуляли, скуплялися. Я тоді ще без чоловіка – з мамою і татом була.

- Настя. Коли мені був рочок. Та не брешу, мама так розповідала! Вона спробувала відрізати шматочок і я з’їла. Бо сподобалось. Це був мій тільки перший раз.

Отже, зі святом вас, дорогі громадяни, якщо тільки це слушний привід для святкування. Нехай приємність навколишнього життя не вичерпується об’ємами шлунку, перчить і смакує без жаровні з соусами.

Валентина Головань, спеціально для медіапорталу «Акула»