.jpg "Ірина Коваленко: \"Кожен повинен нести відповідальність за своє життя\"")
Сьогодні ми познайомимо вас з директором ТОВ "Центрмедіаком" Іриною Коваленко.
Наша героїня розповіла нам, як їй вдається керувати одразу двома колективами. Також вона зізналася, як стала впевненішою у собі. Окрім цього, розповіла, яким саме бачить свого ідеального чоловіка.
Я гарно навчалася, а тому закінчила школу з золотою медаллю. Дуже любила точні науки, зокрема захоплювалася хімією. Саме тому обрала для себе професію викладача. Закінчила університет у 2005 році з червоним дипломом. Трішки працювала за фахом: 4 роки у четвертому училищі викладала хімію та біологію.
Після звільнення з училища почала займатися рекламою. Мене приваблював цей напрям у плані того, що це творча робота. Почала працювати у Дендропарку менеджером з реклами. Звісно, у мене не було досвіду, але я його вперто здобувала: продумувала різноманітні акції та івенти, займалася рекламою, виготовленням поліграфії і т.п. Мені це подобалося, тому що так я могла розвивати себе у сфері, яка кардинально відрізняється від педагогічної.
Почала працювати у медіа абсолютно несподівано. Я очолювала відділ реклами в корпорації "XXI століття". У 2014 році керівництво запропонувало мені попрацювати у виборчому штабі (наші керівники в той час балотувалися до Верховної Ради). Так сталося, що мої повноваження розширилися. Я постійно долучалася до написання матеріалів та підготовки агітаторів. Так і почалась моя робота у медіасфері. Окрім цього, паралельно займалася політичною діяльністю. У 2015 році я була кандидатом до Кіровоградської міської ради.
На сьогоднішній день я поєдную в роботі три напрямки – медіапортал "Акула", маркетинг у корпорації "ХХІ століття" та прес-служба БПП.
Коли я стала керівником ТОВ "Центрмедіаком", то виконувала суто директорські функції. У роботу колективу взагалі не втручалася. Але цієї весни через те, що сайт почав працювати не так, як хотілося б, я вирішила все кардинально змінити. Взялася за цю справу і перше, що я зробила, – змінила колектив. Якщо люди хочуть розвиватися та працювати, якщо вони зацікавлені у своєму розвитку, то вся робота піде так, як треба.
Зараз у нас працюють дуже здібні, хороші та активні дівчата, які впроваджують нові технології. Інколи нам кажуть програмісти, що зробити задумане не є можливим. Але ми шляхом мозкового штурму все одно вирішуємо, як реалізувати свої плани. Коли нам це вдається, я потім не можу заснути вночі. От коли людина отримує таке задоволення від роботи, тоді все виходить якнайкраще. Мене повністю влаштовує те, чим я займаюся.
Крім медіапорталу "Акула", я ще є директором з маркетингу у Дендропарку. Там також працюють молоді люди, які розуміються на сучасних тенденціях. Від спілкування з ними я надихаюся, а потім заряджаю своєю енергією їх. Це такий своєрідний процес, який дає позитивні результати. Крім того, веду прес-службу партії БПП. У деякій мірі займаюся політикою. Сьогодні це трохи відійшло на другий план через те, що зараз дуже багато іншої роботи.
Але я постійно розвиваюся, відвідую різноманітні семінари з політики та бізнес-тренінги. На цьому етапі я задоволена собою. Мені подобається навчатися та розвиватися. Я від цього отримую величезне задоволення. Не можу стояти на місці, мені потрібен постійний розвиток та рух уперед.
До політики мене підштовхнули вибори 2014 року, коли я брала участь у роботі виборчого штабу. Сподобався цей шалений темп роботи. Я побачила, що людина може впливати на ситуацію навколо себе, що вона може щось змінити, якщо є бажання. Так і вирішила випробувати себе.
У 2015 році я балотувалася по округу, що охоплював центральну частину міста. На окрузі я виграла, але на рейтинговій сходинці була одинадцятою. Я не шкодую, що так сталося, адже це був дуже гарний досвід. Зараз я продовжую розвиватися далі у політичному напрямку. Мені цікаво досліджувати ідеології різних країн, спостерігати за поведінкою політиків. Українська політика ще на низькому рівні, а ідеологій у чистому вигляді або навіть змішаному у нашій країні взагалі не спостерігається. Поки що є тільки популізм. Але навіть у нашій міській раді є люди, які намагаються щось змінити. Звісно, їм дуже важко це зробити, адже є спротив політиків та депутатів, які звикли жити по-старому. Я думаю, що мають пройти роки, щоб змінилася свідомість. Але і зараз ми рухаємося у позитивному напрямі.
Якби стала депутатом, свою діяльність спрямувала би на розвиток міста. Це жахливо, коли фасади історичних будівель заклеєні рекламою, набережна, яка могла б стати місцем відпочинку містян, перетворена практично на руїни; тротуари розбиті, знищуються дерева. В інших містах давно впроваджуються нові технології, на кшталт смарт-зупинок, лавок і т.п. Хочеться, щоб наше місто було гарним та квітучим.
Я стала впевненішою у собі завдяки тому, що мала бажання розвиватися та чогось досягати. Мене особисто надихає спілкування з успішними людьми. Я дуже люблю переймати досвід у таких осіб, набиратися їхньої сили й енергії.
З чоловіків мені дуже імпонує місцевий бізнесмен і депутат міської ради Олександр Цертій. До кожного питання він підходить системно та комплексно. Мені хотілося б, щоб усі наші політики такими були. Тільки тоді з'явиться можливість ефективно вирішувати будь-які проблеми.
Серед жінок можу назвати Ларису Онул. Я з нею працюю уже сьомий рік. Це людина, яка вміє надихати. Вона сама постійно розвивається і спонукає до цього тих, з ким працює.
Мене надихає "Океан Ельзи". Їхня музика – це щось неймовірне. У поезії моєю музою є Ліна Костенко. Мої найулюбленіші рядки – "Я не люблю нещасних, я – щаслива. Моя свобода завжди при мені!".
Насправді вільного часу майже немає. Я отримую задоволення від своєї роботи і бажаю цього кожному. Я не прокидаюся зранку і не думаю: "О, пора на роботу". Знаходжуся у робочому процесі навіть тоді, коли їду на відпочинок. Робота не виснажує мене.
Відпочиваю по-різному. Знову ж таки пасивний відпочинок не люблю. Коли їжджу на тренінги, навчаюся вдень, а ввечері йду гуляти містом. Завдяки цьому постійно відкриваю для себе щось нове.
Мабуть, можу назвати себе кар'єристкою, але не запеклою. Перш за все, для мене є важливими людські цінності. Я не ставлю себе вище за своїх підлеглих. У нас дружня та тепла атмосфера у колективі. Кожна людина – це особистість.
До усіх потрібно знайти свій підхід. Треба бути гарним психологом, щоб зрозуміти, яка це людина та що їй потрібно для мотивації. А грошові заохочення не завжди спрацьовують. Це можу стверджувати з власного досвіду.
У мене, мабуть, завищені вимоги до чоловіків. Коли дівчина не вийшла заміж у 20 років, вона починає помічати всі недоліки. Зрозуміло, що ідеальних людей не буває, але я не буду з тим, хто постійно буде казати мені, що я забагато хочу.
Мені потрібен успішний чоловік, який буде вірити в мене та надихати, з яким я себе буду відчувати справжньою жінкою, а не "чоловіком у спідниці". На жаль, у нашому суспільстві таких чоловіків дуже мало.
Я – людина настрою. Ця риса характеру мені не подобається. Інколи у мене бувають прояви ліні. Я з цим веду "жорстоку" боротьбу (сміється).Якщо говорити про позитивні риси, то я в усьому бачу краще. Навіть у патових ситуаціях намагаюсь знаходити щось корисне та гарне.
Це допомагає навіть тоді, коли дуже погано. Я не люблю, коли люди скиглять і скаржаться на те, як погано жити. Кожен має нести відповідальність за своє життя. А ще ми повинні розуміти, що абсолютно все можна змінити.
Успіх – це змінне поняття. Я, як справжня жінка, сьогодні вважаю себе успішною, а завтра можу думати зовсім по-іншому. Потрібно постійно йти вперед. Тільки так можна стати успішним. Зараз світ розвивається дуже швидко, а тому не можна зупинятися навіть на секунду.
