У середу, 4 грудня, в інформаційно-аналітичному центрі «Перевесло» відбувся круглий стіл, присвячений новому проекту газети «День» − «Люди і гроші». Організатор заходу –професор Києво-Могилянської академії, голова наглядової ради Благодійного фонду сприяння ініціативам газети «День» Володимир Панченко. Круглий стіл відбувся за участі експертів: Олександра Мертенса – кандидата економічних наук, професора Києво-Могилянської академії, та Миколи Гриценка – президента Благодійного фонду.Микола Гриценко розповів, що експерти Фонду мають задум провести такі круглі столи по всій Україні, щоб ознайомити якомога більшу кількість людей із ініціативами газети – видавничими проектами «Україна Інкогніта», «Бронебійна публіцистика» та «Підривна література», акціями «Подаруй книгу рідній школі», «Подаруй книгу бібліотеці», щорічними фотовиставками, інтелектуальними турами, школою журналістики. Фінансові аспекти євроінтеграції по-українськи окреслив економіст Олександр Мертенс. − Чому економіка такої багатої на ресурси країни, як Україна, знаходиться на найнижчому рівні порівняно з усіма нашими сусідами? За роки незалежності наша держава так і не змогла побудувати інститутів як сукупності правил поведінки, кодексу чесності. У нас дуже слабкий фінансовий ринок, немає довіри до судової системи, як до арбітра у майнових стосунках. Сьогодні людина має три невеличких магазини і вже змушена робити Кіпрський холдинг, фактично, переводити економіку в тінь. І не тому, що вона не патріот. А тому, що в Україні немає інститутів, які гарантуватимуть їй збереження і розвиток цього бізнесу. Всі ви чули про тих 160 мільярдів, про які на Вільнюському саміті натякав Янукович «для покращення української економіки». Вибачте, але про які 160 мільярдів може йти мова, якщо вся Європа розуміє, що більша частина з них все одно буде переведена в офшори, фактично вкрадена? Тому ключова частина угоди про асоціацію з ЄС – це створення ось таких інститутів, завдяки яким можна буде регулювати як економіку, так і інші галузі суспільного життя, − наголосив Олександр Мертенс.Як же можна змінити свідомість громадян, щоб у суспільстві виникла потреба у створенні таких інститутів?− Позитивні зміни можуть народитися тоді, коли в суспільстві зміняться уявлення про те, що є добре, а що погано. Сьогодні у нас вважається дуже добре показувати рівень своїх неабияких доходів – дорогі автомобілі, годинники за 50 тисяч євро, маєтки тощо. У Європі такі речі вважаються ознакою поганого тону. На перше місце там виходять внутрішні якості людини та рівень її інтелекту. Сподіваюся, колись цей шлях обере й Україна.Володимир Панченко висловив свою точку зору щодо можливого розвитку подій в Україні. Зокрема, на питання, що нас чекає – Еволюція чи РЕволюція – він зазначив:− Я бачу два варіанти розвитку подій: силовий і політичний. Силовий варіант є тупиковим – реальної можливості втілити його з боку опозиції немає. Водночас є дуже багато сили з того боку. Коли я вчора заходив у Верховну Раду, то пройшов таку кількість кордонів – «беркутівців» та інших спецназівців, що я вас запевняю: фізично перемогти їх нереально. А розпочати атаку й не довести її до кінця – це буде провокація, ми одразу потрапляємо під систему законів, і прокуратура матиме всі підстави для того, щоб вживати силових (а не законних!) заходів у відповідь.Щодо політичного варіанту. Бачу сенс у тому, щоб поєднати одне й друге: тобто нехай би залишався силовий тиск, але без кровопролиття – Майдан, мітинги, пікети, блокування і т.п., а з іншого боку має бути «Майданчик для переговорів». Що це таке? У першу чергу це Верховна Рада, а також участь політиків ззовні – тоді є гарантія, що події в Україні залишаються під прискіпливим поглядом європейської та світової спільноти. Це дасть можливість опозиції зберегти своє обличчя та, маю надію, втримає владу від кривавих сценаріїв.Водночас Володимир Євгенович зазначив, що найбільше у цій ситуації він боїться навіть не силових розвʼязок, якими лякає влада, а загального розчарування.− Після колапсу 2004 року ніхто не вірив, що українці здатні знову вийти на Майдан – але ж, ми бачимо, вийшли! Та ще й як масово! Тому якщо люди стоятимуть, і врешті нічого так і не зміниться, це похитне віру людей в політику загалом і в окремих політиків зокрема.Разом з тим Панченко підкреслив ті позитивні речі, які приніс Євромайдан.− Перше: владі надзвичайно сильно дали зрозуміти, що народ України виступає за євроінтеграцію. І вона при всьому своєму самодурстві змушена буде рахуватися з цим фактом надалі. Друге: я давно чекав, коли ж заговорить молодь? Постійно виходять такі, як я – ветерани цих ентузіастичних поривів, але ж ми не безкінечні… І ось нарешті на Майдан вийшло молоде покоління, з’явилися студентські рухи. З цього випливає і третій позитивний момент: із середовища молоді почали виокремлюватися лідери з новими поглядами, свіжими ідеями. Вони ковтнули цього повітря демократії. Саме ці люди зможуть змінити країну. Адже ми досі є заручниками старого режиму – який реформатор із 65-річного Азарова? Або як може керувати країною Янукович – людина, в якої було бідне, важке дитинство, і всі його дії зараз з точки зору психологів – це намагання надмірною розкішшю компенсувати дитячі травми?Однак життя триває, − підсумував Володимир Панченко. − Боротьба – це довгий процес, і якщо мова йде про таку серйозну річ, як зміна цілого політичного устрою в країні, то варто запастися терпінням, стійкістю та витривалістю.
Фото - "Перевесло"
