Євромайдану понад місяць: думки з приводу від кіровоградців

Нещодавно на головній площі області люди відзначали один місяць Євромайдану. А є й такі, для кого він постає ворожим явищем. Щоб дізнатися думки обох сторін, ми вирішили поставити різним людям кілька спільних питань:

1. Як Ви ставитеся до Євромайдану і чому?

2. Яке в нього найголовніше завдання і як його досягти?

3. Вкажіть на позитивні та негативні риси Майдану.

Вікторія, студентка, ініціатор кіровоградського Євромайдану:

1. Зініціювала − щоб Кіровоград не залишився осторонь того, що відбувається в Україні; щоб хто не може їхати до Києва, виходив на Євромайдан тут.

2. Зміна системи влади. Зараз потрібен компроміс від влади. Влада має прислухатися до народу, а Янукович − піти у відставку.

3. Майдан об'єднує людей. Погано те, що у Кіровограді багато байдужих.

Сергій, держслужбовець:

1 Це крок назад. Там антисанітарія...

2. Революцією вони нічого не доб'ються. І Євросоюз нічого хорошого нам не дасть.

3. Випробовують нашу владу. А треба йти на діалог.

Олександр Ратушняк, голова Кіровоградської обласної організації ВТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка:

1. Позитивно. Він міняє людей. Поки він стоїть, є велика надія. Результат є, бо відбуваються зміни у свідомості самих людей. Люди стоять не за Європу чи проти Росії − люди стоять за свої права, непідкупні суди, чесну владу...

2. Змінити суспільство, рух до громадянського суспільства. А угода з Європейським Союзом − це шанс ввести якісь демократичні, цивілізаційні правила в країні. Народ має бути представлений у владі через виборче законодавство і через громадські інститути, зокрема народне обєднання “Майдан”.

3. Негативів Майдану я не бачу. Хіба той, що люди збираються на віче мільйонами, а стояти залишається лиш кілька тисяч. Якби постійно стояли усі, хто зійшовся, то ігнорувати їх владі було б неможливо! А так Янукович вдає із себе сліпо-глухо-німого, мовляв, там нічого не відбувається, просто стоїть собі купка маргіналів. Це єдиний помітний недолік Майдану. Але все у наших руках − будьмо активнішими!

Олександр Рихлицький, політолог:

1. Майдан − це не вся Україна і не більшість, а навіть мізерна меншість. Тому ставлюся до всього, що пов'язано з Євромайданом виключно як до піару перед виборами.

2. У Євромайдану немає чіткої досяжної мети. На даний момент головні дійові особи Майдану − опозиційні політичні діячі різного рівня, що відстоюють свої політичні інтереси, хто піариться, а хто виборює собі місце під опозиційним сонцем. Що ж до впливу Майдану на рейтинги опозиції, то їм необхідно було скористатися раптовістю моменту, а не ставати довготривалим табором, таким чином псуючи життя киянам. Зараз Майдан нівелює сам себе.

3. Позитивні риси? Звичайно ж, є!Подібні потрясіння каталізують суспільні тенденції. Крім того, такі процеси супроводжуються кадровими змінами. На мою думку, ті кадрові зміни, які відбудуться у центральних і місцевих органах влади, назрівали давно, однак саме тепер стали відчутною необхідністю. Крім того, за рахунок масового протесту людям дали можливість випустити пару, тобто зняти соціальну напругу. До антимайдану ставлюся виключно як до реакції на "опо-майдан". Хоча я вважаю, що він мав би бути іншим. От якби прихильники Президента поїхали до Львова і там стали наметовим містечком у центрі міста. Поламали лавки і вирубили дерева − це було б більш дієво. Хоча такий сценарій, думаю, навіть не розглядався.

Молодий чоловік, який працює в російській компанії:

1. У будь-якому випадку, ми взаємодіємо з іншими країнами світу. І я більше схиляюся до Євросоюзу, вважаю, що варто орієнтуватися на Європу. У Росії нам нічого не світить.

2. Люди мають зробити те, що хочуть вони, а не влада.

3. Але я не поїхав у Київ, я не ризикнув. Мені образливо за себе і за інших людей, які не їдуть на Євромайдан. Ми боїмося, що нас звільнять... − страхи різні. А там стоять люди, які не побоялися.

Чоловік 30-річного віку:

1. Проти Євросоюзу. У Росії велика територія, вона багато чого може.

2. У Польщі, наприклад, ситуація не покращилася після вступу в Європейський Союз.

3. Євромайдан помиляється − у Росії нам буде краще.

Ольга, викладач вищого навчального закладу:

1. Безумовно, позитивно. Я сама активний учасник.

2. Примусити владу жити за законами. Напевно, треба прибрати тих політиків, які себе дискредитували, і вибрати інших. І мати механізм зміни політиків, якщо вони не виправдовують зобов'язань.

Олена, вчитель української мови:

1. Негативно. Кажуть, що людям, які стоять на Майдані, платять по 300 гривень за ніч. А хто провокує бійки − по 600 доларів, тим, які кидалися на “ОМОН” чи той... на “Беркут”.

2. Україна має зберегти нейтралітет: щоб і до Росії не приєднуватися, і до ЄС не вступати.

3. Хоч свідомість ворушиться.

Людмила, пенсіонер:

1. Це ще один крок до незалежності України − її треба відстоювати. Повинна бути свобода, правда, захищеність, достойне життя, повага до влади, а влади до людини.

2. Звалити цей бандитський режим, позбавитися залежності від Москви і розпочати реформи, розбудову самоврядування, демократії, рівновага між гілками влади, закон про вибори, який би унеможливив фальшування. “Беркут” − в тюрму, а ще краще − розпустить його. Захоплювати адміністрації, кабміни − цього робити не треба. Краще масово виходити і показувати, що ми є.

3. Негатив у тому, що вузькопартійні інтереси змішуються з народними. Всі три опозиційні партії просувають свої інтереси − у цьому опозиція відстає від народу.

Паша, культурний діяч:

1. Не то, что я поддерживаю Майдан или не поддерживаю. Майдан − это часть народа.

2. Изначально это было единение народа против своеволия власти. Но на данный момент Майдан несет политическую окраску. Народ должен сам выбрать, куда двигаться.

3. Сейчас это оппозиционный лагерь не по экономическим, а по политическим мотивам.

Юрій Кіяшко, борець за справедливість:

1. По-перше, Євромайдан − це різка зміна стосунків між українськими олігархами й олігархами при владі. По-друге, це всенародне повстання, в яке включилися люди з усієї країни − основним чином молодь і середній клас, якому набридло нести податковий тягар. Люди повірили в себе і внесли значний вклад в утвердження цінностей громадянського суспільства в країні.По-третє, геополітичний конфлікт між Москвою, Брюселем і Вашингтоном. Як я ставлюся зараз − зі змішаними почуттями. Бо абсолютна більшість майданівців не розуміє і десятої частини процесів, які поклали початок майдану і які підтримують його й досі.

2. Цілей Євромайдану багато, і інтереси звичайних людей тут, на жаль, на останньому місці. Євромайдан повинен народити борців за права простих людей на наступні 20-30 років.

3. Позитивний бік Євромайдану − люди вийшли захищати свої права й інтереси, повірили, що можуть побороти машину репресій і корупції, впевнились, що народний спротив може все, якщо є злагодженість і спільні погляди. Негатив − занадто багато побічних ідей і закликів, які порочать ідею боротьби українців і створюють образ міфічних ворогів, як Росія або США. Але головний негатив майдану − люди продавалися до обох таборів. Ще один мінус − це непродумані вимоги багатьох майданівців: негайні перевибори, зміна уряду і т. д. Щодо Антимайдану − то влада себе захищає, підкуповуючи роботяг з Півдня і Сходу. Взагалі, людям на Майдані треба підвищувати свою культуру, рівень розуміння, рівень сприйняття − це головний висновок будь-яких революційних подій − перехід кількості в якість. Тобто, цінність Майдану в народженні кількох десятків розумних, непідкупних борців за свободу свого народу.

Саша, охоронець складів:

Нормально. Але немає нормальних ватажків. Та мені счас вообще не до цього. В мене проблеми свої...

Усім своїм респондентам щиро дякую за чесність. Бажаю усім нам об'єктивно сприймати реальність та цікавитися життям сучасного суспільства.

Василь Левицький