Для кого в Кіровограді знизили ціни на Колгоспному ринку?

Сьогодні зранку кіровоградців приємно здивували ціни на овочі, але тільки на одному ринку – Колгоспному, і то не надовго. Як з’ясувалося, низькі ціни призначалися не для жителів міста, а для міністра аграрної політики та продовольства Миколи Присяжнюка, який завітав на Кіровоградщину разом із Президентом України Віктором Януковичем. У приміщенні ринку вишикувалася довжелезна черга за картоплею по 3,18 гривень, цибулею та морквою по три гривні. Також на полицях можна було побачити перець болгарський по 4-6 гривень, яблука по 4-5 гривень, редиску по 5 гривень за кілограм. 

Однак купити дешеву картоплю і цибулю, які ще вчора коштували по 4,50-5 гривень за кілограм, виявилося не просто. Спочатку за привабливими прилавками не було продавців. Потім, коли бойові жіночки викликали адміністрацію, ті з’явилися, але за вказівкою зверху мляво відпускали товар по кілограму в руки. Очевидно, щоб розтягнути його до приїзду міністра.

- Що це за показуха? - наздоганяла незручними запитаннями працівника адміністрації ринку обурена жіночка. – Це, щоб міністр подивився і передав Януковичу, що ми добре живемо, й зарплати і пенсії нам можна не підвищувати? – не вгавала вона.

- Та це ж не я даю такі вказівки, - виправдовувався чоловік.

Зліва біля центрального входу продавчиня овочів взагалі відшивала здивованих і готових затаритися овочами за привабливою ціною по повній заготовленою фразою: «Це не продається, це – вітрина».

- Я їй кажу «Яка вітрина!? У тебе ж цілий ящик, а не три штуки», а вона мені. Поставили ціну за картоплю по 3,18 за кілограм і нічого не продають. А вона мені: «Це не я так вирішила»… - розповідає жіночка у фартусі з надписом фірми, що продає вікна навпроти Колгоспного ринку.

Жіночка за прилавком скаржиться:

- Якби я не дорожила цим місцем, то я б розказала міністру, що я думаю. А так зашила рота і мовчу. Бо на пенсію в тисячу гривень хіба проживеш? Ось включать опалення, то 500 гривень вилітатиме щомісяця в трубу. А я ж без опалення за все заплатила за цей місяць двісті гривень. А ще треба щось їсти і ліки купувати. Чи від хорошого життя я в 66 років тут стою… Якби пенсії хоч півтори тисячі платили, то я б не стояла. А так тисячу, а в мене 32 роки стажу – 18 на Кізільгурі і 14 на Друкмаші.

Цікавлюся в продавщиці м’яса, для кого цінники на прилавку – для людей чи для міністра?

- Та він мені фіолетовий. Продаю по тій же ціні, що й завжди. Я не завищую, нічого. Вони мене не змусять продавати дешевше. Це он там (показує на трійцю в білих чепчиках і фартушках біля центрального входу) цікавтеся, по скільки?

Там м’ясо по 50 гривень, але теж тільки для Міністра.

Близько одинадцятої години відчувається пожвавлення, продавці починають жвавіше відпускати товар. Журналісти, серед яких більшість київські, кинулися до виходу. Адміністрація ринку заметушилася, заспокоюючи обурених показухою. Міністр за хвилину пройшов через ряд з «привабливими цінниками» і сівши в автомобіль біля входу збоку вулиці Героїв Сталінграда поїхав геть.

Відразу після цього дешевий товар почав швидко закінчуватися.

Сергій НЕБОРАК