Останнім часом практично ніщо не говорить про існування «гарячої лінії» у звичному для всіх форматі. Ні тобі білбордів з привітним обличчям керманича області і знайомим номерком для прохачів, стукачів, «віруючих» у доброго царя-батечка та просто доведених до відчаю людей. Ні тобі постійної у довиборчий і виборчий період рубрики про неймовірну ефективність «гарячої лінії» в «Народному слові» і «Новинах Кіровоградщини». Складається враження, що її працівники повністю переключилися на тролінг чиновників, дратуючи їх під виглядом пересічних громадян своїми запитаннями по телефону. Хіба що на апаратках в облдержадміністрації можна дізнатися, що слуги народу так і не навчилися повертатися обличчям до людей, і жителі області продовжують шукати на них управу через «гарячу лінію». Багато хто небезпідставно вважає, що чиновники стали б відповідальнішими, якби їх не тикали носом у їхні ж посадові обов’язки, а належним чином карали за невиконання останніх. Але ж тоді не буде потреби в лінії… Яким чином переконувати людей, що президентський ставленик про них дбає? Та й чи варто втрачати привід передзвонити колишнім скаржникам перед виборами (як це було торік), щоб поцікавитися, чи задоволені вони роботою «гарячої лінії», і тим самим нагадати, що влада і партія опікуються їхніми проблемами? А тому лінія працює і навіть, як повідомив її керівник одному з обласних видань, з січня 2013 року набула статусу державної структури та змінила назву на «Кіровоградський обласний контактний центр». Тож тепер усім все зрозуміло не тільки з її місією, а й зі статусом і фінансуванням. В обласному бюджеті на 2013 рік на утримання контактного центру передбачено 650 тисяч гривень. Ще недавно статус лінії і джерела її фінансування були для широкого загалу таємницею за сімома замками. Поговорювали навіть, що у той час, як влада бореться з зарплатою в конвертах, працівникам «гарячої лінії» платили саме так. Принаймні поінформовані люди, зокрема, депутат обласної ради по м. Кіровограду Микола Онул не пригадує, щоб у попередні роки з обласного бюджету виділялися кошти на утримання «гарячої лінії». Щоб дізнатися напевно та розвіяти чутки про зарплату в конвертах, редакція медіапорталу потурбує своїми запитами деяких чиновників і керівника «гарячої лінії». Сподіваємося опублікувати одержані відповіді вже найближчим часом, адже влада має бути зацікавлена у підтримці позитивного іміджу «гарячої лінії», бо на неї тепер рівнятимуться в усіх областях України. Як зауважив тиждень тому під час брифінгу заступник голови Адміністрації Януковича Сергій Ларін, «гарячі лінії» повинні працювати у кожному регіоні України.Невже до цього в інших регіонах не було «гарячих ліній», запитаєте ви, адже це не ноу-хау Ларіна? Звісно, що були. Крім того, що це не ноу-хау, вона ще й дублює «гарячі лінії» численних державних органів та відділи з питань звернень громадян. Але Ларін уперше почав використовувати її для популяризації своєї діяльності. Завдяки лінії він створив імідж доброго барина, потім майданчик для піару кандидатів у депутати від ПР й ілюзію, що влада та правляча партія в його особі дійсно, як і обіцяв президент, чує кожного. Успішно апробувавши таку собі удосконалену ним машину для піару і випускання пару в підготовці до парламентських виборів 2012 року в Кіровоградській області, Ларін збирається задіяти її в масштабах країни для підготовки до президентських виборів.
Христина СВІТЛИЧНА
