Україна, РФ, Путін, ЄС, санкції

Чому ЄС боїться запроваджувати жорсткі санкції проти Росії?

23.03.2015 | 17:34
1142

Минув рік відколи Євросоюз та США запровадили низку санкцій проти Росії. У березні 2014 року ЄС заморозив активи 22 українців, серед яких члени сім’ї Януковича та ряд колишніх високопоставлених чиновників, а вже 6 березня цього року із санаційного списку зникли прізвища чотирьох українських посадовців: колишнього заступника глави АП Андрія Портнова, колишніх очільників СБУ Олександра Якименка й Ігоря Калініна та сина колишнього прем’єр-міністра Олексія Азарова.

Для переважної більшості українців позиція ЄС стосовно застосування санкцій залишається незрозумілою. Соціальні мережі періодично вибухають масовим обуреннями з приводу «глибокої стурбованості» та «висловлювання співчуттів» Україні, адже далі цих слів справа, як правило, не заходить.

Так чому ж ЄС не поспішає запроваджувати жорсткі санкції проти Росії? Розібратися у цьому питанні кіровоградським журналістам допомагали редактор сайту «Європейська правда» Сергій Сидоренко та Анатолій Марциновський («Інтерньюс-Україна»).

Санкції починають працювати задовго до їхнього безпосереднього введення. Згадаймо, тривалий час США та ЄС лише погрожували, що запровадять обмеження проти окремих політиків. Таким чином вони висловлювали свою позицію про готовність діяти рішуче. Та коли одні лише погрози не дали очікуваного результату, мова перейшла до конкретики.

Існує три рівні санкцій, і всі вони так чи інакше мали місце і в українському питанні. Спочатку Захід почав діяти в політичній площині: Росію виключили з Великої вісімки та обмежили її доступ до штаб-квартири НАТО. Однак погодьтеся, це навряд-чи могло змусити Путіна вивести свої війська з України, та й пересічних росіян це жодним чином не зачепило. Це найменше, що міг зробити ЄС.

Далі вступили в силу персональні санкції проти окремих осіб та компаній. Як правило, обмеження виступають в ролі арешту активів та заборони видачі віз. Однак варто зазначити, що активи заморожуються лише тоді, коли їх виявлено.

В цілому можна говорити про те, що запровадження персональних санкцій – це серйозний крок, але дивлячись на те, хто під них підпадає. Якщо вони стосуються перших облич країни або власників потужної бізнес-мережі, то з часом санкції зроблять свою справу. Але коли вони запроваджуються проти, приміром, Захарченка, то, мабуть, заборона видачі йому візи на його ж матеріальному становищі чи на планах Путіна навряд-чи якось позначиться. 

Прямий вплив на рівень життя та добробуту простих громадян – це введення секторальних санкцій, які позначаються на окремих галузях економіки. Приміром, заборона постачання окремих технологій для видобутку нафти і газу з важкодоступних місць або ж заборона на залучення капіталу банкам та фінансовим установам на фінансових ринках Європи та США відчутно впливають на економічні показники. Але водночас заборона продажу продукції військового та подвійного військового призначення має менший вплив, адже співпраця Росії з іншими країнами в оборонній сфері не була настільки широкою.


Про негативні зміни з огляду на запровадження санкцій слід говорити у довгостроковій перспективі. Виникає запитання, чому ж ЄС, відверто кажучи, боїться їх посилювати?

Відповідь проста. Санкції, як і будь-яке інше рішення про обмеження, має вплив на обидві сторони. До того ж Росія вводить санкції у відповідь, та тут важко сказати, кому від того гірше. Адже власні ж обмеження на імпорт призвели до зростання цін на певні види продуктів на 30%, а за окремими позиціями – до 60%, створюючи чорний ринок імпорту Білорусі.

Повертаємося до думки про двосторонній вплив санкцій. Виходить, що приймаючи рішення про введення обмежень для Росії, країни Заходу також так чи інакше відчувають на собі їхній вплив. Приміром, фермера з Європи не надто хвилюють українсько-російські відносини, а от те, що ринок збуту його продукції зменшився, не залишить його байдужим. А, отже, коли прийде час виборів, то він навряд-чи голосуватиме за партію, яка нехай і не навмисно, однак урізала його прибуток.

Одним словом, політика. Нинішні представники європейських країн мають довести своїм виборцям, що вигода для них від запровадження санкцій набагато більша, аніж шкода. Якщо ж аргументи будуть непереконливими, то тоді до влади прийдуть інші, які, як не прикро, прихильно ставляться до Росії.

А тут слід зауважити, що рішення про запровадження санкцій ЄС приймає одноголосно, тому якщо одна країна-член не підтримає його, то для нас це матиме невтішні наслідки.

Сьогодні найбільшу загрозу в цьому питанні для України становить Греція, де змінилася влада. Вона виступає за більш тісні стосунки з Росією, тому на питання посилення санкцій проти РФ Греція може накласти вето.

Скепсис спостерігається і в інших країнах: Кіпр, Італія, Франція та Угорщина не надто прихильно ставляться до України, бо наша держава не є для них ключовим інтересом, на відмінну від Росії. Однак є надія на те, що Німеччина як потужна і впливова країна ЄС все ж зможе знайти механізми впливу і на ці держави.

Так як санкції вводяться на обмежений період, як правило, на рік, слід говорити про те, що критична точка для нашої країни настане влітку. Саме тоді добігатиме кінця дія найбільш потужних санкцій і підніматиметься питання про необхідність їх продовження.

– Путін вкотре показав, що він не збирається виконувати жодні домовленості, – акцентує кіровоградський політик, депутат міськради та голова Кіровоградської міської організації Політичної партії «УДАР» Лариса Онул. – Висловленням стурбованості та залякуванням вже не допоможеш. Нам треба закликати Європу застосувати максимальні важелі впливу, серед яких і продовження дії санкцій проти Росії. Адже на кону не лише територіальна цілісність України, а й безпека усієї Європи.

Олена Берсан

01.07.2019 08:25
У Кропивницькому кандидат від «Слуги Народу» запропонував підписати Меморандум про чесні вибори колегам. Про це Олександр Дануца написав на своїй сторінці у Фейсбуці, передає «Акула». За...
29.06.2019 13:15
У Кропивницькому опоненти використовують "чорні" технології проти кандидата з команди Президента Зеленського.Про це на своїй сторінці у Фейсбуці написав кандидат у народні депутати від партії "Слуга...
07.02.2019 16:00
Кропивницька депутатка Катерина Шамардіна отримала в оренду на 25 років земельну ділянку  площею 0,100 га по проспекту Винниченка, 2 у обласному центрі. Відповідний проект рішення...
07.02.2019 13:43
Депутат Ігор Волков більше не є головою бюджетної комісії.Відповідне рішення про припинення повноважень Волковим голови комісії з питань бюджету, фінансів, планування та соціально-економічного...
31.01.2019 15:58
Кропивницький депутат Віталій Бєлов вийшов з фракції партії УКРОП у міській раді.Повідомлення депутата зачитав міський голова Андрій Райкович на початку сесійного засідання сьогодні, 31 січня,...