АКУЛА MEDIA
Чи потрібно здіймати паніку, коли син пофарбував волосся, а у доньки нове татуювання

Чи потрібно здіймати паніку, коли син пофарбував волосся, а у доньки нове татуювання

28.09.2017 | 17:00
659

Сучасних батьків складно здивувати нестандартними проявами у зовнішності та поведінці дітей - підлітків. Це років так 15-20 тому за зелений колір волосся та пірсинг у бровах  могли і камінням закидати. А хлопці одягнені у рожево-помаранчуву палітру вважалися "не мужиками". Часи змінюються і сьогодні вже кожен більш-менш "просунутий" батько має уявлення про наявність у нашому соціумі молодіжних субкультур,  а деякі навіть вміють відрізнити ультраса від скінхеда. Є і такі, що самі з ноткою ностальгії розповідають підростаючим чадам, як в юності "хіпували".

Молодіжні субкультури сміливо увійшли в українське суспільство у 90-х, разом із духом свободи.

 "Саме в цей час відбувалися експерименти молоді, вона шукала форми, в які могли об’єднуватися, після того, як були зруйновані радянські молодіжні структури. Молодь залишилася сам-на-сам із суспільством. Ніхто не намагався організувати чи спрямовувати її. Тому під впливом західної масової культури виникали спонтанні угрупування", - розповідає кандидат соціологічних наук Едуард  Клюєнко.

У тих-таки 90-х і спостерігалася така - собі "ідейна розхристаність", до якої додавалися особливості підліткового віку.

"У цьому віці відбувається такий процес як пошук ідентичності - тобто по-простому кажучи, пошук себе, пошук відповідей на питання "який ти?", "яка твоя роль в цьому світі?". Людина починає переживати себе як індивідуальну і неповторну особистість. Для частини молодих людей пошук відповіді на це питання лежить якраз через входження в співтовариство певних субкультур" - розповідає керівник психологічної майстерні "Інсайт", кандидат психологічних наук та практикуючий психолог Інга Кузнєцова.

За словами Інги, особливість підліткового і юнацького віку в тому, що поодинці заявляти про свою оригінальність складно і страшно. Легше і психологічно безпечніше, робити це  в колі таких же оригінальних і несхожих на інших.

"Якщо говорити про характер тих людей, які частіше за інших приєднуються до представників субкультур, то це три типи. По-перше, носії демонстративного характеру. Для них важлива зовнішня атрибутика та яскравість. Важливо виділятися в натовпі і яскраво висловлювати свої емоції. По-друге, представники шизотимічного (розумового) типу. Для них важливо бути оригінальними, несхожими на інших і спілкуватися з цікавими людьми. Також вони люблять вникати в філософію субкультури. По-третє, це представники нестійкого типу, які діють за принципом "куди покликали, туди йду".

Отже поєднання "перехідного періоду" в країні, вкупі з  відсутністю молодіжної політики, помножене на бентежний вік вцілому породили тотальне захоплення західними віяннями. Так у нас з'явилися власні панки, хіппі, рокери, металісти. Згодом почали набувати популярності емо, готи, скінхеди, ультраси, хіп-хопери, ролевики,тощо

"На нашому терені  перш за все були розвинені субкультури, які пов’язані з музичними напрямками. Вибір певної субкультури залежав від соціального статусу, структури цінності та інтересу. Так хіппі, які існували у 60-тих роках -  це "золота молодь", які могли собі дозволити бути вільними та незалежними. А серед сатаністів, ультрасів, скенхедів більшість молоді з незаможних родин" - розповідає Едуард Клюєнко.

Молодь "нульових" згадує, як неформальний рух вплинув на формування їхньої особистості.

"Субкультура - це якесь таке герметичне суспільство, яке живе у більшому суспільстві, але воно має свою душу, свої ідеї, цілі і, навіть, закони! Слово "субкультура" в мене асоціюється з тими направленнями, що були у 2007 році - готи, металісти, і так...емо (хоч я їх досі не зрозуміла). В 2007 це були цілі групи людей, які сперечалися з іншими групами, які завжди виділялися з натовпу! Ланцюжки на джинсах, кеди, емарські сліпони і арафатки... Іноді дивишся на них, і думаєш, зараз хтось з вас закине голову в сторону і скаже: "Мы все умрем...жизнь боль, мир тлен". Всі робили зачіски - чолки, ірокези, а чого тільки вартують значки на одязі, на сумках, сумки з прінтами рок груп! Балахони! Браслети з шипами, всі ці фєнєчкі на руках.... Я в 9 класі як металіст ходила в порваних джинсах, з велосипедною цепкою на них, з рюкзаком КіШ і в балахоні з Цоєм і постійно в навушниках. У нас у всіх, крім всього іншого була музична культура! Більшість текстів глибоких і вони сформували особистості, мене так точно. Я змінила в чомусь стиль, але в середині я завжди буду тією людиною з 2007 року. Бо це був культовий рік. Такий, яких більше не буде",- згадує Катерина Чебанова.

Отже самовираження, вир емоцій, улюблена музика, спілкування - те, що залишилося у пам'яті неформалів 90-х та нульових. Чи змінилося щось 10 років потому?

У світі виникли та продовжують народжуватися нові молодіжні субкультури: вейпери, спінери, хіпстери, гопніки тощо. 

Набувають популярності інтернет-спільноти, покликані "очистити суспільство" від педофілії, блуду, на кшталт "Білих левів".

А як щодо активності сучасної молоді та підлітків Кіровоградщини у неформальних угрупуваннях?

За словами Едурда Клюєнка статистичних досліджень на Кіровоградщині не проводилося, оскільки не було соціального, державного, комерційного запиту. Але на нашому терені молодіжні субкультури  не виявляють активності. За останніми дослідженнями, які проводилися на замовлення Шведської організації міжнародного розвитку, у Кропивницькому лише 11% молоді задіяно у офіційних громадських організаціях. У райцентрах такої молоді 5%, а в селах ще менше. По Кіровоградській області лише  5 - 6% людей, які включені в молодіжні організації.


Тобто спостерігається загальний спад соціальної активності молоді. Не оминуло це явище і субкультури. Згадайте самі, якщо ще 10 років тому вулицями нашого міста масово розгулювали молоді неформали, то зараз рідко коли зустрінеш рожево-чорних панянок чи брутальних скінів.

"На сьогодні у Кропивницькому налічується кілька чоловік, хто катається на скейтах, а попереднє покоління було масовішим - близько двох десятків. Одні пороз'їжджалися, інші ще кудись поділися... Нас об'єднує спілкування: у кожного свій стиль катання і нам цікаво обговорювати це" - розповідає скейтер Владислав Онищенко.

Кілька скенхедів та "жменька" гопніків. Емо і готів давно немає... Єдиною масовою молодіжною субкультурою на сьогодні залишаються ультраси, активність яких пов'язана з підтримкою улюбленої "Зірки". А ще кропивницькі ультраси поділяються на дві групи:"Вулкани" та "Айрони".

Частіше можна зустріти підстаркуватих хіппі чи рокерів з легким фльором "вінішка", задушевними співами та купою історій про вільний вітер та свободу.

"Це такий собі соціальний інфантилізм-людина не пройшла основні етапи життєвого шляху. І з цієї точки зору її життя не можна вважати повноцінною. В людини менше соціального досвіду. Їй здається, що вона вільна, а з іншого боку вона себе обмежила. Їй ніколи не відчути того, як бути дідом з онуками, а не дідом з бородою і пити вино у парку", - розповідає Едуард Клюєнко.

"Оскільки спільнота субкультури є для людини своєрідною підпорою або притулком, в якому комфортно, тобто ще один ризик: молода людина застряє в субкультурі і в дорослому віці, не переростає її і це заважає його соціальному життю",- зазначає Інга Кузнєцова.

Але це тема для окремого дослідження. А з чим же пов'язаний той факт, що молодіжні субкультури не прижилися на нашому терені і чому неосубкультури не спонукають до створення формувань на Кіровоградщині?

Як пояснює Едуард Клюєнко, у нас, в центрі України менше ретранслюється вплив інших культур. 

"У нас  традиційна "шевченківська" Україна. Саме ми справжні носії українського. Ми більш м’які, терпимі, толерантні.  Тому в нас немає поля для розвитку субкультур. Тому що класична "українськість" закрита від подібих впливів. Субкультури у східних регіонах відображають те, що відбувається в Росії, на Західній Україні - відображає Західний світогляд. А у нас немає ідеологічної розхристаності",- наголошує Клюєнко.

Також неформальні угрупування не закріпилися у нас, бо не сформувалася та структура цінностей, яка б забезпечувала ідеологію цим утворенням. А без ідеології організація довго не проіснує.

"Всі ці вейпери і подібні ніколи не дотягнуть до рівня 2007-го, там все було побудоване на душевному стані, на якихось внутрішніх принципах...а зараз на понтах в кого вейп круче, в кого скейт круче, хто спінером краще вправляється" -  розповідає Катерина Чебанова.

А ще будь-яка субкультура є реакцією на обмеження з боку культури панівної. Щоб її не знищили, субкультура ховається під завісою різноманітних секретних, відомих лише посвяченим, символів та кодів.

А якщо обмежень немає, то й субкультурам приходить кінець.

Із забороною популярної серед дітей та молоді соцмережі Вконтакті, втратили популярність групи "борців за мораль". Не останнє місце у цьому осіла і гучна судова справа на Кіровоградщині по "Білих левах".

А загалом, наразі проблемою для батьків якраз є не тату, пірсинг та дивний одяг, а соціальна інфантильність.

 "Зараз серед студентства поширена більш приватна модель усамітнення і приховування. Часто провчившись 4-5 років вони не знають один одного. Не спілкуються між собою, навіть не мають інтересу один до одного", - розповідає Едуард Клюєнко.

Тож як реагувати сучасним батькам на дивні зміни у зовнішності власної дитини та їхні гучні заяви про свободу, тлінність буття, або покарання "невірних", коли ми вже знаємо, що небезпечних неформалів у нас в місті немає?

У першу чергу дуже важливо, встановити з дитиною стосунки довіри і прийняття.

"Може бути, це відповідає якимось його важливим внутрішнім запитам. Важливо знати, де і з ким дитина проводить час. Важливо також виключити наркотики, алкоголь і шкідливий психологічний вплив. Для цього ми стежимо за сном, апетитом дитини, за його настроєм. Дуже важливо, щоб дитина вважала себе частиною сім'ї і на ній як на члені сім'ї лежали якісь обов'язки. Якщо ми бачимо, що справа пахне наркотиками, алкоголем, суїцидальними ідеями, то тут не можна чекати.

Потрібно віддавати справі розголосу, шукати однодумців серед інших батьків, виводити на чисту воду тих, хто дітей підбиває на це. І найголовніше, відновлювати з дитиною зв'язок" - наголошує Інга Кузнєцова.

А якщо все добре і дитина просто в силу вікових особливостей підіймає свій статус за рахунок зовнішніх проявів, то допоможе лише спілкування, час і почуття гумору та здорової іронії. Адже дорослі були підлітками, а діти поки досвіду бути дорослими не мають...

Олена Шендеровська

18.02.2018 18:14
Минулого тижня, у Кропивницькому святкували Масляну, вшановували воїнів інтернаціоналістів, депутати намагались прийняти важливі для громади рішення на засіданні сесії.Однією з  основних подій ...
18.02.2018 15:25
Вітаємо Вас, дорогі брати та сестри з Прощеною неділею! Прощена неділя - останній день перед початком Великого посту, традиційний день примирення серед всіх православних християн. Сила прощення...
18.02.2018 13:42
Вiд 20:00, 17 лютого, дорожня патрульна полiцiя в Кiровоградськiй областi контролює частину дорiг мiжнародного значення. Зокрема, 5 патрульних екiпажiв нестимуть службу на трасах М04 (на...
18.02.2018 10:39
Неділя, 18 лютого, в цьому році, є  Неділя сиропусна. Спогад Адамова вигнання. Прощена неділя. В цей день Свята Церква нагадує нам на про вигнання прабатьків Адама і Єви з раю за...
17.02.2018 14:52
Більше 500 дітей отримали подарунки, завдяки проведенню щорічної акції добра і милосердя «Різдвяний Ангел», священиками та вірянами Благовіщенського храму Української Православної Церкви у...