АКУЛА MEDIA
100 – річчя соціалістичної революції: свято чи трагедія?

100 – річчя соціалістичної революції: свято чи трагедія?

07.11.2017 | 15:30
209

Ті, хто пам’ятають з яким пафосом та бутафорною атрибутикою відзначали чергові річниці, як тоді вважали, Великої Жовтневої Соціалістичної революції,  можливо, замислювались,  яким же буде її сторіччя? Та вона до нього не дожила, час скинув червону облуду і весь світ побачив жовтневий переворот, здійснений купкою авантюристів, відвертих бандитів та аморальних типів. Але! За ними пішли сотні тисяч романтиків та мільйони тих, хто повірив у надзвичайно привабливу ідею рівності та соціальної справедливості.

І якщо пафос революції згас, то ідея не померла. І нам, українцям, надзвичайно важливо зрозуміти, що у ній варто взяти у майбутнє, а що  там наскрізь брехливе, аби та темнота не штовхала нас знову на манівці історії.

Якщо людина бачить перед собою щось зле й негідне, вона може це відразу розпізнати. Але у тому то й полягає диявольський промисел, щоб у красивій правильній обгортці і з певним домішком добра, підсунути  руйнівне зло. Рівність і братство! Хто ж проти цього? Але замість рівності перед Законом, перед судом, перед державою, механізми чого десятки і сотні років удосконалюють у інших державах, російська революція  принесла позірну рівність багатих і бідних, а реальну – науки і невігластва, чесної праці і люмпенської безвідповідальності, мистецького таланту і жорстокої агресії. І хто переміг? А головне – хто виграв від того тотального руйнування основ людського буття? Трудящі?  Хіба ті, хто руйнував, грабував, вбивав, чинив неправедний суд над класовими ворогами.  Та й то – у вимірі вічності вони безнадійно програли. А мільйони трудящих були кинуті у ще безпросвітніші злидні, нестатки, приниження, репресії, голодомори, людей знищували сотнями тисяч і мільйонами.

За світоглядом я не містик, але як не  вважати таку ідею сатанинською?  Знову ж – не схильна вірити  кожному з авторів, але у контексті нинішньої круглої дати важко не згадати Юрія Канигіна, який у одній зі своїх праць, наводить досить переконливі докази, що кохана Маркса Євгенія (за радянських часів їхні почуття ставили за приклад молоді усього СРСР!) була активною учасницею сатанинського гуртка, а Володя Ульянов (якщо хто забув – вождь і натхненник революції Ленін) із раннього дитинства просто фізично не міг знаходитись близько до храму чи перебувати у товаристві священика. Не дарма ж у комуністичних таборах найжорстокіше і найбезжальніше ставлення було саме до священиків. Та ще до українців, які хоч найменшою мірою посміли відстоювати нашу національну окремішність. Це добре видно, коли гортаєш справи репресованих. Якщо  багатьох жертв комуністичних репресій реабілітовували ще у 50-их, 60-их роках, то тих, хто був причетний до українського  національного самоусвідомлення, тільки після  проголошення Україною незалежності. Тобто тоді, коли ні цих людей, ні їхніх близьких уже, як правило, не було в живих.


У тому то й річ, що ті покоління відійшли, а наступні, яким Радянська влада завдяки нещадній  економічній  безправності їхніх батьків, мільйонів в’язнів концтаборів та експлуатації  природних багатств Сибіру, забезпечила  убогий побут у панельних будинках і мінімальні соціальні ліфти та можливості, і досі вважають це великим благом. І досі ще у товариствах літніх та людей середнього віку  спалахують дискусії та звучать аргументи на кшталт: «Тобі ж Радянська влада дала безплатну освіту!» чи «Тебе ж безплатно лікували!»

Та якби ми ще 100 років тому могли мати свою державу і розвивались, як цивілізована нація, то і освіту і медицину  ми мали б набагато  розвинутішу і сьогодні б не думали, як їх реформувати. Україна була втягнута у вир революції, як частина Російської імперії. Дуже чітко і ясно пише про це краєзнавець Володимир Босько: коли у тодішньому Пітері уже  вирували революційні пристрасті,  у нашому місті  ніхто й не думав проти чогось протестувати, і тільки родич Троцького, завітавши у наш край, прислав сюди червоних емісарів, щоб виправити  таку, на його погляд, неприйнятну ситуацію.

Звісно, Україна не могла б стояти осторонь тектонічних геополітичних процесів, які відбувались у світі. Але наслідки  могли б бути набагато сприятливішими для нас. І справа навіть не у  фізичних руйнуваннях, нищеннях, голодоморах, як таких. А у тому, що все це зробило нас, українців, патерналістами, які не хочуть і бояться брати відповідальність на себе, які не ідентифікують себе із великою національною спільнотою, а здебільшого пристосовуються і чекають, що їм хтось влаштує життя. Та ще з найменшого приводу здіймають ґвалт і плач про своє незавидне становище.

Тоді, як інші народи десятки років вчилися облаштовувати своє  національне життя, відпрацьовували  соціальні та економічні механізми, ми чекали манни від влади, сподіваючись  на доброго генсека, а тепер на президента чи депутата.

Звісно, життя не стоїть на місці, ми вчимося, змінюємось, потроху рухаємось і  у правильному напрямку. Але якою ціною! Ось найважливіша причина того, що 100-річчя соціалістичної революції для нас не  свято, а трагедія.

Світлана Орел, Кропивницький


18.02.2018 18:14
Минулого тижня, у Кропивницькому святкували Масляну, вшановували воїнів інтернаціоналістів, депутати намагались прийняти важливі для громади рішення на засіданні сесії.Однією з  основних подій ...
18.02.2018 15:25
Вітаємо Вас, дорогі брати та сестри з Прощеною неділею! Прощена неділя - останній день перед початком Великого посту, традиційний день примирення серед всіх православних християн. Сила прощення...
18.02.2018 13:42
Вiд 20:00, 17 лютого, дорожня патрульна полiцiя в Кiровоградськiй областi контролює частину дорiг мiжнародного значення. Зокрема, 5 патрульних екiпажiв нестимуть службу на трасах М04 (на...
18.02.2018 10:39
Неділя, 18 лютого, в цьому році, є  Неділя сиропусна. Спогад Адамова вигнання. Прощена неділя. В цей день Свята Церква нагадує нам на про вигнання прабатьків Адама і Єви з раю за...
17.02.2018 14:52
Більше 500 дітей отримали подарунки, завдяки проведенню щорічної акції добра і милосердя «Різдвяний Ангел», священиками та вірянами Благовіщенського храму Української Православної Церкви у...